Постанова № 56481809, 16.03.2016, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 березня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/166/16

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,-

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, у якому зазначив, що в період часу з 22.07.2014 по 30.09.2014 (згідно довідки №ВДЗ/1295/А від 19.01.2015) та в період часу з 01.10.2014 по 06.11.2016 (згідно довідки ВДЗ/8698/А від 12.08.2015) приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у зв'язку із чим позивачу нараховувалась щомісячна винагорода за участь в АТО. Згідно довідки Ліквідаційної комісії Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області № 54/16905 від 19.02.2016 грошове забезпечення позивача становить за вересень 2014 року - червень 2015 року становить 26750,95 грн., при цьому, відповідачем в порушення п. 2 постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 не нараховано та невиплачено за вказаний період винагороду за безпосередню участь в АТО. На підставі викладеного позивач просив стягнути з Ліквідаційної комісії Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області кошти в сумі 26750,95 грн, як винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції.

У судове засідання позивач не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача до суду не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення, у яких вказав, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 13.12.2014 № 98 позивач включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення у період часу з 22.07.2014-30.09.2014. Виплата винагороди за вказаний період позивачу здійснена у березні 2015 року. Відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 25.06.2015 № 176 позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення у період часу з 01.10.2014. Виплата винагороди здійснена за період з 01.01.2015-06.11.2015 потягом 2015 року. Позивач звільнений з ОВС 06.11.2015. Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 позивач виключений зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення, з 07.11.2015. Відомості, щодо початку ліквідації Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області були внесені 06.11.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних-осіб підприємців. Відповідно до цих відомостей зазначено, що строк заявлення вимог до відповідача встановлений до 09.01.2016, який сплинув. На підставі викладеного, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Враховуючи положення пункту 6 статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у 2014 - 2015 роках працював на посаді слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області.

Відповідно до наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 13.12.2014 № 98 капітана міліції ОСОБА_1, слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу Головного управління МВС України у Луганській області включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення за період з 22.07.2014-30.09.2014 (а.с. 36-38).

На підставі наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 25.06.2015 № 176 капітана міліції ОСОБА_1, слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу Головного управління МВС України у Луганській області включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення з 01.10.2014 (а.с. 39-41).

Згідно із наказом першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 17.11.2015 № 321 капітана міліції ОСОБА_1, слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу Головного управління МВС України у Луганській області виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення з 07.11.2015 (а.с. 42-44).

Відповідно довідки від 09.03.2016 № 54/16914 позивач в період з 01.07.2014 по 06.11.2015 перебував у відпустках з 01.12.2014 по 05.01.2015, з 04.05.2015 по 09.06.2015, на лікарняному не перебував (а.с. 24).

З інформації, зазначеній в довідці від 14.03.2016 № 54/16922 виданій Ліквідаційною комісією Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області, судом встановлено, що грошове забезпечення позивача у вересні 2014 року становило - 3571,41 грн, у жовтні 2014 року - 3804,09 грн, у листопаді 2014 року 4844,83 грн, у грудні 2014 року 5286,11 грн, у травні 2015 року - 3777,75 грн, у червні 2015 року - 3777,75 грн.(а.с.25). Грошове забезпечення позивачу за вказані місяці сплачено, однак не сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції.

Згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Сєвєродонецький МВ ГУМВС України у Луганській області у Луганській області з 09.11.2015 перебуває у стані припинення за рішенням засновників (а.с.52-54).

Відповідно до інформації, зазначеній в наказі Міністерства внутрішніх справ від 30.10.2015 №1325 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», зі змінами внесеними наказом від 24.11.2015 № 1503, утворено ліквідаційну комісію Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області, яка є відповідно правонаступником Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області (а.с.26-32).

Суд не приймає посилання представника відповідачів на те, що строк для пред'явлення вимог до Сєвєродонецького МВ УМВС у Луганській області сплинув з огляду на те, що вищевказана винагорода є складовою грошового забезпечення позивача.

У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 9-рп/2013 судом зроблено висновок про те, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про міліцію" форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

У відповідності до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання Постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ № 719 від 23 липня 2014 року, яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць. Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах. Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

З системного аналізу наведених вище нормативних актів (Постанови КМУ № 158 та Наказу МВС України № 719), з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у контексті п. 2 Постанови № 158, можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Зазначеним наказом передбачено виплата винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.

Згідно довідки Ліквідаційної комісії Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області № 54/16922 від 14.03.2016 ОСОБА_1 у вересні 2014 року нараховано грошове забезпечення у розмірі 3571,41 грн, надбавка за роботу у нічний час 9,69 грн, матеріальна допомога - 3600,00 грн та винагорода АТО - 3571,41 грн, у жовтні 2014 року нараховано грошове забезпечення у розмірі 3804,09 грн, надбавка за роботу у нічний час 13,87 грн винагорода АТО не нарахована, у листопаді 2014 року - грошове забезпечення у розмірі 4844,83 грн, винагорода АТО не нарахована, у грудні 2014 року - грошове забезпечення у розмірі 5286,11 грн, надбавка за роботу у нічний час 20,34 грн, матеріальна допомога - 775,00 грн,а винагорода АТО не нарахована (а.с. 25).

Враховуючи, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 13.12.2014 № 98 позивача залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 22.07.2014-30.09.2014, а згідно наказу від 25.06.2015 № 176 його залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції з 01.10.2014, то винагорода позивачу за участь в Антитерористичної операції повинна була сплачуватись за весь вказаний період.

Однак, згідно довідки від 09.03.2016 № 54/16914 позивач в період з 01.07.2014 по 06.11.2015 перебував у відпустках з 01.12.2014 по 05.01.2015, з 04.05.2015 по 09.06.2015, на лікарняному не перебував (а.с. 24).

Крім того, у вересні та грудні 2014 року позивачу сплачено матеріальну допомогу у розмірах 3600,00 грн та 775,00 грн відповідно, на які винагорода за участь в АТО не нараховується.

Таким чином, відповідачем неправомірно ненарановано та несплачено позивачу винагороду за безпосередню участі в антитерористичній операції у жовтні 2014 року у сумі 3817,96 грн, у листопаді 2014 року - 4844,83 грн, а всього - 8662,79 грн.

Через перебування позивача у відпустках з 01.12.2014 по 05.01.2015, з 04.05.2015 по 09.06.2015 винагорода за безпосередню участі в антитерористичній операції позивачу не нараховувалась правомірно, оскільки однією з умов її виплати є перебування у підпорядкуванні (виконанні завдань) керівництва штабу АТО.

Посилання позивача на довідку Ліквідаційної комісії Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області № 54/16905 від 19.02.2016 суд вважає необгрунтованою, оскільки остання не містить всіх складових грошового забезпечення позивача та перебування останнього у відпустках.

В свої заперечення відповідач зазначає, що наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 виданий по закінченню бюджетного періоду, а тому відповідач у справі був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період. Відповідно до відповіді на лист Міністерства внутрішніх справі від 02.07.2015 № 15/2-3750 здійснювати виплати в поточному році за зобов'язаннями минулих років, особам які не перебувають в трудових відносинах з ГУМВС України в Луганській області можливо лише за відповідним рішенням суду (а.с. 34). Відповідно до відповіді на лист Міністерства внутрішніх справі від 03.12.2015 № 15/2-7026 розпорядники коштів повинні брати бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, підстав для здійснення у 2015 році виплати винагороди за безпосередню участь в АТО за період 2014 року немає (а.с. 33).

Згідно частини 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії").

Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

З урахуванням наведеного суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача винагороди за безпосередню участь в Антитерористичної операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за вересень 2014 року, за жовтень 2014 року, за листопад 2014 року, за грудень 2014 року, за травень 2015 року, за червень 2015 року частково обґрунтованими, а саме в частині стягнення з відповідача винагороди за жовтень та листопад 2014 року.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Ліквідаційної комісії Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області (ЄДРПОУ 08670711, адреса: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.Партизанська,16) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: 93400, АДРЕСА_1), винагороду за безпосередню участь в антитерористичних операціях в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за за жовтень 2014 року у загальному розмірі 3817,96 грн; за листопад 2014 року у загальному розмірі 4844,83 грн; а всього у розмірі 8662,79 грн (вісім тисяч шістсот шістдесят двігривні 79 копійок).

В решті вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.В. Смішлива