Ухвала суду № 56485193, 10.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2016 року м. Київ К/800/8678/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В. (суддя-доповідач), Ліпського Д.В., Черпака Ю.К.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Санта-Петрівка»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року

у справі за позовом Дочірнього підприємства «Санта-Петрівка» (далі - ДП «Санта-Петрівка») до Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Миколаївське ОВ Фонду соцстрахування з ТВП) про визнання протиправними дій та скасування рішення від 26 квітня 2013 року №260,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2013 року ДП «Санта-Петрівка» звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірним та скасування рішення про повернення коштів. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у квітні 2013 року Миколаївське ОВ Фонду соцстрахування з ТВП провело планову перевірку ДП «Санта-Петрівка». За результатами цієї перевірки відповідачем прийнято рішення від 26 квітня 2013 року № 260 про повернення страхових коштів у сумі 21201,02 грн і застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді 10600,51 грн штрафу за порушення порядку використання страхових коштів, 110,67 грн штрафу за несвоєчасне повернення страхових коштів та пені у сумі 4,78 грн. Не погоджуючись з цим рішенням, 30 травня 2013 року ДП «Санта Петрівка» оскаржило його до Миколаївського ОВ Фонду соцстрахування з ТВП. Проте рішенням від 13 червня 2013 року № 06-07-1273 у задоволенні скарги позивача відмовлено. Вважаючи дії відповідача неправомірними, просив суд визнати протиправними дії і скасувати рішення від 26 квітня 2013 року № 260.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Миколаївського ОВ Фонду соцстрахування з ТВП з проведення планової перевірки порядку надходження, обліку, використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Визнано протиправним та скасовано рішення Миколаївського ОВ Фонду соцстрахування з ТВП від 26 квітня 2013 року № 260 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі позивач порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, суд не врахував постанову Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2011 року № 29 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження» (далі -Інструкція № 29). Вказує, що суд не дав належної правової оцінки обставинам справи та наданим доказам, що не відповідає приписам частини 1 статті 70 КАС України.

Миколаївське ОВ Фонду соцстрахування з ТВП у запереченнях на касаційну скаргу посилається на те, що рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, судом правильно встановлені факти, досліджені докази та наведені обґрунтовані висновки. Вказує, що у разі невідповідності направлень про проведення перевірки вимогам закону, позивач мав право не допустити посадових осіб до здійснення перевірки, однак жодних зауважень з боку посадових осіб ДП «Санта-Петрівка» не було. Крім того, позивач не надав необхідних документів для здійснення перевірки, внаслідок чого відповідач був позбавлений можливості перевірити доводи, викладені у його скарзі на рішення № 260. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами встановлено, що у квітні 2013 року відповідачем проведено планову перевірку порядку надходження, обліку та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у ДП «Санта-Петрівка» за період з 08 по 10 квітня 2013 року.

За результатами цієї перевірки, 10 липня 2013 року складено акт, в якому зазначено, що позивачем неправильно обчислено середньоденну заробітну плату в розрахунковому періоді при нарахуванні допомоги по листках непрацездатності, чим порушено вимоги пунктів 14, 20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (далі - Порядок № 1266) та виплачено допомогу на поховання та матеріальне забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів підприємства, а отримані в подальшому від Фонду кошти використані на виплату заробітної плати, що є порушенням частини 2 статті 21 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон №2240-III).

26 квітня 2013 року Миколаївське ОВ Фонду соцстрахування з ТВП прийняло рішення № 260, згідно з яким ДП «Санта-Петрівка» зобов'язане повернути відповідачу кошти у сумі 21201,02 грн, сплатити 10612,18 грн штрафу та 4,78 грн пені.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, 30 травня 2013 року позивач оскаржив його до Миколаївського ОВ Фонду соцстрахування з ТВП. Проте рішенням від 13 червня 2013 року № 06-07-1273 йому відмовлено у задоволенні скарги та залишено без змін рішення від 26 квітня 2013 року № 260.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 2240-III, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням. У разі їх невикористання в поточному році вони переходять на наступний фінансовий рік (частина 2 статті 19 Закону № 2240-III).

Абзацами 1-4 частини 2 статті 21 Закону № 2240-ІІІ встановлено, що страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Отже, в силу положень наведених норм, кошти призначені для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 Закону № 2240-III є цільовими, а контроль за використанням цих коштів здійснює Фонд.

При цьому, ці норми мають імперативний характер, а тому відшкодування витрат роботодавця за рахунок цих коштів, у разі здійснення ним за власною ініціативою виплат з матеріального забезпечення працівникам цього підприємства з належних йому коштів Закон забороняє.

Як встановлено судами, підставою для застосування до відповідача фінансових санкцій стало те, що ДП «Санта-Петрівка» виплатило допомогу на поховання та матеріальне забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів підприємства, а отримані, в подальшому, від Фонду кошти використало на виплату заробітної плати.

Позивач вважає, що при проведенні перевірки відповідачем порушено порядок її проведення, затверджений Інструкцією № 29, що на його думку, є підставою для скасування рішення від 26 квітня 2013 року № 260.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 28 Закону 2240-ІІІ, страховик має право одержувати необхідні пояснення (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час перевірок, а страхувальник зобов'язаний допускати посадових осіб органів Фонду, органу державного нагляду, інших контролюючих органів до перевірок правильності використання страхових коштів, надавати їм необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок (пункт 5 частини 1 статті 27 Закону № 2240-ІІІ).

Вирішуючи спір, апеляційний суд встановив, що під час розгляду скарги ДП «Санта-Петрівка» Миколаївське ОВ Фонду соцстрахування з ТВП, на підставі пункту 3.6 Інструкції №29, ініційювало проведення позапланової перевірки позивача з оскаржених питань. Проте, перевіряючих не було допущено до позапланової перевірки, про що складено акт від 12 липня 2013 року (а.с.141), що є порушенням вимог п.6.2 Інструкції №29.

При цьому, надані ДП «Санта-Петрівка» документи не спростовують висновки проведеної відповідачем перевірки і не підтверджують правомірність використання підприємством коштів Фонду.

Апеляційний суд, перевіряючи доводи позивача щодо порушення відповідачем процедури проведення планової перевірки встановив, що вона проводилася згідно з планом-графіком проведення перевірок страхувальників на 2-й квартал 2013 року, який згідно з пунктом 3.1 Інструкції № 29 затверджений наказом директора Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Миколаївського ОВ Фонду соцстрахування з ТВП від 18 березня 2013 року № 35-ос. Перед початком перевірки спеціалістами відділення керівництву позивача пред'явлені направлення від 28 березня 2013 року № 186 та службові посвідчення, на підставі яких заступник директора ДП «Санта-Петрівка» допустила перевіряючих до її проведення. У направленні від 28 березня 2013 року № 186 зазначені питання, які підлягають перевірці - це перевірка порядку отримання, використання та повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, тобто узагальнююче речення, зміст якого об'єднує усі питання, що підлягають перевірці, зокрема, щодо порядку отримання коштів Фонду, використання коштів Фонду, повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, як це передбачено пунктом 3.12 Інструкції №29.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що окремі недоліки проведення перевірки не впливають на суть виявленого порушення та не спростовують висновки перевірки, а тому рішення відповідача є правомірним і підстави для його скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Отже, підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, якщо визнає, що судом апеляційної інстанції не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Санта-Петрівка» відхилити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді С.В. Головчук Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак