Ухвала суду № 56484625, 02.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" березня 2016 р. м. Київ К/800/9382/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

за участю секретаря Загороднього А.А.

та представників сторін:

позивача (особисто) та ОСОБА_1,

відповідача - не з'явились,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (далі - СПД ОСОБА_2)

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.08.2014

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015

у справі № 814/1608/14

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - Інспекція)

до СПД ОСОБА_2

про стягнення боргу.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009 року Інспекція звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила стягнути з СПД ОСОБА_2 штраф у розмірі восьми тисяч мінімальних заробітних плат (що становить 5 040 000 грн.) та конфіскувати вилучене працівниками податкової міліції належне відповідачеві майно згідно з описом, викладеним у протоколі огляду місця події від 26.09.2009.

Справа розглядалася судами неодноразово. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.05.2014 прийняті у справі судові акти попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з метою ретельної перевірки наявності у діях СПД ОСОБА_2 ознак складу правопорушення, за яке застосовуються штрафні санкції в порядку статті 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», а також з'ясування факту належності відповідачем грального обладнання, конфіскація якого є предметом позовних вимог.

За наслідками нового розгляду справи постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.08.2014, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015, позов задоволено частково; з СПД ОСОБА_2 стягнуто штраф в розмірі 5 040 000 грн.; в решті позову відмовлено.

Судові акти мотивовані тим, що факт провадження відповідачем діяльності з проведення азартних ігор підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Водночас суди дійшли висновку про відсутність підстав для конфіскації комп'ютерного обладнання, що використовувалося для здійснення даного виду діяльності, з огляду на належність цього обладнання іншій особі - ОСОБА_3

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою СПД ОСОБА_2, в якій він просить частково скасувати оскаржувані рішення та повністю відмовити у задоволенні даного позову. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає про відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів провадження відповідачем діяльності у сфері грального бізнесу, оскільки на жорстких дисках комп'ютерів не було виявлено будь-якого програмного забезпечення для проведення віртуальних азартних ігор, а адміністратори інтернет-клубу одержували лише плату за доступ до всесвітньої мережі.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги виходячи з такого.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 26.09.2009 працівниками ГВПМ СДПІ ВПП у м. Миколаєві було виявлено факт проведення відповідачем господарської діяльності у сфері грального бізнесу у приміщенні інтернет-клубу, розташованого по АДРЕСА_1.

Так, в ході проведення огляду зазначеного об'єкта контролюючим органом встановлено порушення відповідачем вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» шляхом надання платних послуг з організації та проведення азартних ігор на персональних комп'ютерах з можливістю отримати грошовий виграш, що підтверджується протоколом огляду місця події та особистими поясненнями як працівників цього інтернет-клубу (ОСОБА_4), так і осіб, яким безпосередньо були надані послуги з гри (зокрема, ОСОБА_5, ОСОБА_6).

В ухвалі від 28.05.2014 з даного спору Вищий адміністративний суд України, керуючись положеннями статей 1, 2, 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», зазначив, що для кваліфікації діяльності суб'єкта підприємницької діяльності як грального бізнесу необхідна наявність одночасно трьох обов'язкових умов, а саме - відповідна діяльність полягає в організації та проведенні азартних ігор; здійснення такої діяльності організаторами азартних ігор, що мають статус суб'єктів підприємницької діяльності; метою такої діяльності є отримання прибутку.

Керуючись наведеною правовою позицією, суди встановили, що матеріалами справи підтверджується наявність наведених ознак у сукупності у діях відподача.

При цьому суди визнали належними доказами вчинення СПД ОСОБА_2 розглядуваного правопорушення протокол огляду місця події, складений слідчим органом 26.09.2009, а також пояснення вищеназваних осіб.

Згідно зі статтею 70 КАС належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. […] Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Отже, допустимість доказів - це встановлена законодавством вимога, яка обмежує використання конкретних засобів доказування та передбачає обов'язкове використання певних засобів доказування при встановленні фактичних обставин справи.

Дійсно, пояснення осіб про відомі їм обставини є належними доказами у розумінні наведеної норми Закону, а тому підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами за правилами статті 86 КАС.

Так, згідно з частиною першою статті 76 КАС пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі. Сторони, треті особи або їхні представники, які дають пояснення про відомі їм обставини, що мають значення для справи, можуть бути за їхньою згодою допитані як свідки.

Отже, суд повинен пересвідчитися у достовірності та щирості наданих пояснень, впевнитися в їх об'єктивності.

Враховуючи, що у даному разі пояснення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є основними доказами, на яких ґрунтуються оскаржувані судові акти зі спору, з метою з'ясування достовірності та щирості їх показань адміністративний суд повинен був викликати зазначених осіб у судове засідання та допитати як свідків, за необхідності вирішивши питання про привід цих осіб.

Також з урахуванням доводів відповідача, на яких ґрунтуються його заперечення проти даного позову, судам слід було перевірити спосіб здійснення СПД ОСОБА_2 протиправної діяльності у сфері грального бізнесу, за необхідності призначивши судову експертизу з ціллю з'ясування, зокрема, наявності у відповідача технічної можливості надавати гральні послуги на вилучених комп'ютерах.

Оскільки прийняття рішення зі справи вимагає додаткового встановлення обставин цього спору, що відповідно до частини першої статті 220 КАС перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції, ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для усунення вказаних недоліків та прийняття правильного і обґрунтованого рішення по суті спору з урахуванням вказівок і висновків касаційного суду, викладених в цій ухвалі.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.08.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 у справі № 814/1608/14 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько