Ухвала суду № 56484496, 15.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

У Х В А Л А

15 березня 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Тютюн Т.М., перевіривши апеляційні скарги захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 3 лютого 2016 року,

у с т а н о в и в :

Подільським районним судом м. Києва розглядається кримінальне провадження № 12012000000000005 щодо ОСОБА_4, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.364, ч.4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.2 ст.366, ч.ч.2, 3 ст.209, ч.ч.3, 4 ст.358 КК України, ОСОБА_5, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.364, ч.4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.2 ст.366, ч.3 ст.309 КК України.

У судовому засіданні суду першої інстанції захисники обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_2 і ОСОБА_3 заявили клопотання про звільнення обвинуваченого з-під варти на підставі Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року, за яким зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Оскільки у разі зарахування ОСОБА_4, який, за твердженням захисників, тримається під вартою 8 років 2 місяці і 28 днів (з урахуванням тюремного ув'язнення в Швейцарії в порядку екстрадиції), строку попереднього ув'язнення, виходячи з вказаного розрахунку, строк попереднього ув'язнення становитиме 16 років 5 місяців і 26 днів позбавлення волі, тобто перевищуватиме співвідношення, визначене ч.5 ст.72 КК України, та максимально можливий строк позбавлення волі, передбачений санкцією ч.4 ст.190 КК України, то просили негайно звільнити обвинуваченого з-під варти.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 03.02.2016 року у задоволенні клопотань захисників відмовлено.

08.02.2016 року захисник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить вказану ухвалу суду першої інстанції скасувати і ухвалити нову ухвалу, якою на підставі ч.5 ст.72 КК України негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з тим, що строк попереднього ув'язнення становить більше ніж 16 років 5 місяців 26 днів, що значно перевищує максимально можливий строк позбавлення волі, передбачений ч.4 ст.190 КК України.

10.02.2016 року захисник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_4 положення Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року і звільнити негайно ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з тим, що строк попереднього ув'язнення згідно з ст.72 КК України становить 16 років 7 місяців 8 днів, що значно перевищує максимально можливий строк позбавлення волі, передбачений Особливою частиною КК України для злочинів, у яких він обвинувачується.

Вивчивши апеляційні скарги, вважаю, що підстави для відкриття апеляційного провадження відсутні.

Статтею 392 КПК України визначено вичерпний перелік рішень суду першої інстанції, на які може бути подана апеляційна скарга.

Так, згідно з ч.1 ст.392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:

1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу;

2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного впливу;

3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Таким чином оскарження в апеляційному порядку ухвали, постановленої за наслідками розгляду клопотань сторони захисту під час судового провадження в суді першої інстанції, кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до вимог ч.4 ст.399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Апеляційні скарги подані захисниками на рішення, яке не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку, а тому у відкритті провадження за їхніми скаргами належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.399 КПК України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті провадження за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 3 лютого 2016 року у кримінальному провадженні № 12012000000000005 щодо ОСОБА_4 і ОСОБА_5

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Суддя Апеляційного

суду міста Києва Тютюн Т.М.