Ухвала суду № 56484162, 10.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 р. Справа № 876/9898/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Яворського І. О., Кухтея Р. В.;

за участю секретаря судового засідання - Мельничук Б. Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу колективного підприємства «Ковельбуд» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року в справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області до колективного підприємства «Ковельбуд» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2015 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області до колективного підприємства «Ковельбуд» про стягнення із колективного підприємства «Ковельбуд» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з червня по серпень 2015 року в сумі 83155,80 грн.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що відповідач не проводив відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, заборгованість становить 83155,80 грн. і на час звернення із адміністративним позовом не є погашена, відтак підлягає стягненню.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року позов задоволено. Постановлено стягнути з Колективного підприємства «Ковельбуд» (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 117, код ЄДРПОУ 01269282) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за червень-серпень 2015 року в розмірі 83155,80 копійок.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - колективним підприємством «Ковельбуд», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що підприємство знаходиться в скрутному фінансовому становищі, замовлень у нього немає, крім того, підприємство сплачує поточні платежі та податки.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що КП «Ковельбуд» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 1932 від 12 жовтня 1999 року, взяте на облік в УПФ України в м. Ковелі та Ковельському районі як платник страхових внесків та зобов'язане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі проведено та направлено відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за 2015 рік зі змінами по пенсіонерах, які перебували у трудових відносинах з відповідачем, та вони були отримані відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями повідомлень про вручення поштових відправлень

Як слідує із розрахунку суми заборгованості, картки особового рахунку за КП «Ковельбуд» рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за червень-серпень 2015 року в сумі 83155,80 грн.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як передбачено статтею 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно з підпунктами 6.4, 6.7 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки той факт, що КП «Ковельбуд» знаходиться в скрутному фінансовому становищі не звільняє його від обов'язку сплачувати заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем не оскаржувались ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за червень-серпень 2015 року в сумі 83155,80 грн., суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають до задоволення.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 41, 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу колективного підприємства «Ковельбуд» - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року в справі № 803/3411/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: І. О. Яворський

Р. В. Кухтей

Ухвалу складено в повному обсязі 14 березня 2016 року.