Рішення № 56483112, 14.03.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2016р. Справа№ 914/4451/15

За позовом: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування, м.Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Тема, м. Львів,

про стягнення 16 047,31 грн.

Суддя Яворський Б.І. при секретарі Гелеш Г.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: ОСОБА_2

На розгляд господарського суду Приватним акціонерним товариством Страхова компанія АХА Страхування подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Тема про стягнення 16 047,31 грн.

Ухвалою суду від 30.12.2015р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 02.02.2015р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою суду від 29.02.2016р. строк розгляду справи було продовжено на 15 днів.

У судовому засіданні 14.03.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях. Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. 18.10.2013р. відбулася ДТП за участю т.з. «Тата», який знаходився у володінні відповідача, та автомобіля потерпілого. Винним у ДТП судом визнано водія автомобіля «Тата», відповідальність якого була застрахована у ПрАТ СК «Галицька». Позивачем на виконання умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів виплачено страхове відшкодування потерпілому у розмірі 40512,58 грн. ПрАТ СК «Галицька» по даному страховому випадку сплатило позивачу тільки 26 693,47 грн., тому 16047,31 грн. останній просить стягнути з відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.03.2016 р. проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов та додаткових письмових поясненнях, зазначивши, зокрема, що він не повинен відповідати за даним позовом, оскільки його відповідальність застрахована у ПрАТ СК «Галицька», і оскільки розмір заподіяної шкоди не перевищує ліміт 50 000,00грн., то саме остання і повинна сплатити оспорювану суму; крім того, при виплаті потерпілій особі позивач не відняв розмір фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і обєктивно зясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

29.03.2013р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховик, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №0220а/13ЛВ. Дата закінчення дії договору 30.03.2014р. (п.17.2 договору). Франшиза за ризиком «Збитки внаслідок ДТП» - 1% від страхової суми (п.9.2 договору). Застрахованим т.з. є автомобіль НОМЕР_1 (додаток №2 до договору страхування №0220а/13ЛВ).

18.10.2013р. на дорозі Н-13 Львів-Самбір-Ужгород 51 км 950 м. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів, зокрема, «ТАТА» д.н.з. НОМЕР_2, який належить ТзОВ «Тема» та яким керував ОСОБА_3 (поліс ОСЦПВВНТЗ АВ8337429 з терміном дії до 12.12.2013р., виданий ПрАТ СК «Галицька»), і «Мітцубісі» д.н.з. НОМЕР_3, що належить ТзОВ «Агро Лімітед», яким керував ОСОБА_4, що підтверджується відомостями про ДТП №9285551.

18.10.2013р. ТзОВ «Агро Лімітед» повідомило позивача про ДТП, подавши відповідну заяву за номером 1.001.13.15464.

18.10.2013р. аварійним комісаром складено Звіт 803/13 про результати огляду місця ДТП.

06.11.2013р. ТзОВ «Ніко Захід» виставило ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» рахунок №1110 на 41335,15 грн., а 14.11.2013р. рахунок №1143 на 3 044,01 грн. за ремонт автомобіля НОМЕР_4.

29.11.2013р. позивачем складено страховий акт, в якому визначено розмір страхового відшкодування у сумі 40 512,58 грн. (42740,78 грн. 2228,20 грн. суми взаємозаліку несплачених платежів), та додаток розрахунок відшкодування, у якому визначено страхове відшкодування у розмірі 42740,78 грн.

Постановою Камянка-Бузького районного суду від 26.12.2013р. ОСОБА_3 визнано винним за ст.124 КпАП.

Відповідно до звіту №1192/13 про оцінку автомобіля НОМЕР_4 вартість відновлювального ремонту становить 42220,45 грн.

02.12.2013р. ПрАТ СК «АХА Страхування» сплатило ТзОВ «Ніко Захід» 40 512,58 грн. страхового відшкодування ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» за ремонт автомобіля, що підтверджується платіжним дорученням №75232 від 02.12.2013 р.

22.07.2014р. позивач звертався до ПрАТ «СК Галицька» із заявою про виплату у порядку регресу 42740,78 грн.

24.10.2014р. ПрАТ СК «Галицька» виплатило ПрАТ СК «АХА Страхування» 26693,47 грн. страхового відшкодування у порядку регресу. Решта суми позивач просить стягнути безпосередньо із ТзОВ «Тема». Докази сплати відповідачем заявленої до стягнення суми відсутні.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст.993 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування»).

Щодо заперечень відповідача про розмір страхового відшкодування, суд зазначає наступне.

Нормами ЗУ «Про страхування» передбачено, що страхова сума це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Суд звертає увагу відповідача, що Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Вказану правову позицію наведено, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015р. у справі №910/7163/14, яка згідно ст.111-28 ГПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.17 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Оскільки позивач виплатив потерпілій особі страхове відшкодування у розмірі 40 512,58 грн., він набув права вимоги до відповідальної за збитки особи на дану суму.

ПрАТ СК «Галицька» виплатило ПрАТ СК «АХА Страхування» 26693,47 грн. Решта суми позивач просить стягнути з відповідача. Останній заперечуючи стверджує, що оскільки згідно договору про ОСЦПВВНТЗ ліміт відповідальності страховика становить 50 000,00 грн., то у межах даної суми і повинен він нести відповідальність, а не страхувальник.

З даного приводу суд зазначає.

Згідно ст.1 Закону України «Про страхування» (далі Закон) страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

При цьому за змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За змістом статті 1194 ЦК України в системному звязку зі статтею 993 цього Кодексу та статтею 27 Закону можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Суд звертає увагу відповідача, що згідно ст.1194 ЦК України відшкодовується різниця саме між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, а не різниця між фактичним розміром шкоди та лімітом відповідальності (таку правову позицію висловлено судовими палатами у цивільних та господарських справах Верховного Суду України у постанові від 10.02.2016р. у справі №6-2878цс15).

Крім того, у постанові від 20.01.2016р. по справі № 6-2808 цс15 Верховний Суд України зазначив таке: «право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобовязує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобовязанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобовязань, деліктному та договірному. ОСОБА_2 вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобовязання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обовязками страховика як сторони договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобовязання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобовязання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обовязку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика».

Враховуючи наведене позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню частково на суму 13 819,11 грн., яка становить різницю між виплаченою позивачем сумою потерпілій особі (40 512,58 грн.) та тією сумою, яка була сплачена позивачу ПрАТ СК «Галицька» (26 693,47 грн.).

Судовий збір згідно ст.49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тема» (79000, м. Львів, вул. Ковельська, 109А, код ЄДРПОУ 22334316) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м.Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) 13819,11 грн. страхового відшкодування та 1 048,88 грн. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 14.03.2016р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 16.03.2016 р.

Суддя Яворський Б.І.