Ухвала суду № 56483104, 15.03.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

15.03.2015 Справа № 917/658/15

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "САМЕЙ-ТРАСТ", вул. Радянська, б. 1/5, м. Лубни, Полтавська область, 37500 на дії Відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції у справі № 917/658/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль", вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011, адреса для листування: вул. Новгородська, 11, м. Харків, 61166 до Товариства з обмеженою відповідальністю "САМЕЙ-ТРАСТ", вул. Радянська, б. 1/5, м. Лубни, Полтавська область, 37500 про стягнення грошових коштів

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

Від стягувача: не з'явились

Від боржника: ОСОБА_2 довіреність №20 від 30.11.2015

Від ВДВС: не з'явилися

Розглядається скарга на дії відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, у якій боржник просить суд визнати незаконними та скасувати постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області ОСОБА_3 від 18.11.2015 та від 27.11.2015 по виконавчому провадженню з виконання наказу № 917/658/15 від 03.08.2015, виданого господарським судом Полтавської області; зобов'язати відділ державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області відкликати з реєстраційних органів повідомлення про арешт та заборону відчуження майна, на яке було накладено арешт та повідомлення про арешт коштів боржника.

Від Відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області надійшло клопотання про розгляд скарги без участі його представника.

Суд задовольнив зазначене клопотання.

Відділ державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області у відзиві на скаргу проти скарги заперечує, вважає її безпідставною.

Розглянувши матеріали справи, поданої скарги, суд встановив:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.06.2015 задоволено позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Аваль. Стягнуто на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю САМЕЙ-ТРАСТ 320000,00 грн заборгованості по кредиту, 34 085,51 грн заборгованості за відсотками, 12 476,59 грн пені; 300,00 грн штрафу та 7 337,24 грн судового збору.

03.08.2015 господарським судом Полтавської області видано наказ про примусове виконання рішення суду від 09.06.2015 у вказаній справі.

18.11.2015 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження та встановлено семиденний строк для добровільного виконання рішення суду.

27.11.2015 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області ОСОБА_3 винесена постанова про арешт коштів боржника. На підставі п. 1 зазначеної постанови державний виконавець наклав арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника у Луганській філії ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Луганськ, МФО 304795, AT "ОСОБА_1 Аваль" у м. Києві, МФО 380805, AT "ОСОБА_1 Аваль", МФО 300335.

Боржник вважає, що зазначена постанова головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області ОСОБА_3 від 27.11.2015 винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та інших актів законодавства, які регулюють питання випадків, підстав та умов накладання арешту на майно під час примусового виконання виконавчого документу, а тому зазначена постанова державного виконавця є незаконною та підлягає скасуванню.

Боржник стверджує, що державний виконавець, 18.11.2015 та 27.11.2015 вчиняючи виконавчі дії щодо накладення арешту на майно та кошти боржника провів їх упереджено та не об'єктивно, що призвело до порушення гарантованих прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «САМЕЙ-ТРАСТ».

Боржник зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 18.11.2015 отримана ним 27.11.2015, тому він був позбавлений можливості здійснити добровільне виконання рішення суду до 25.11.2015.

Також, боржник вважає, що постанову від 27.11.2015 про накладення арешту на кошти боржника винесено передчасно, оскільки державний виконавець не пересвідчився, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження, і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Крім того, боржник вказує, що постанова від 18.11.2015 не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, відповідно до п.п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається повне найменування (для юридичних осіб) їх місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб). Однак, у спірній постанові не зазначено код ЄДРПОУ стягувача.

На підставі вищевикладеного, боржник просить суд визнати незаконними та скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області ОСОБА_4 від 18.11.2015 по виконавчому провадженню з виконання наказу № 917/658/15 від 03.08.2015, виданого господарським судом Полтавської області, постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області ОСОБА_4 від 27.11.2015 по виконавчому провадженню з виконання наказу № 917/658/15 від 03.08.2015, виданого господарським судом Полтавської області та зобов'язати відділ державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області відкликати з реєстраційних органів повідомлення про арешт та заборону відчуження майна, на яке було накладено арешт та повідомлення про арешт коштів боржника.

Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні скарги, виходячи з наступного:

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Отже, виконання судового рішення є невідємною частиною судового процесу. Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядку, визначених виконавчим документом.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

18.11.2015 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження № 49364237 з виконання наказу господарського суду Полтавської області, виданого 03.08.2015 та встановлено боржнику семиденний строк для добровільного виконання рішення суду - до 25.11.2015.

Відповідно до п. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові; постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як зазначено боржником у скарзі постанова про відкриття виконавчого провадження отримана ним 27.11.2015, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 107).

27.11.2015 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області ОСОБА_3 винесена постанова про арешт коштів боржника.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

У матеріалах скарги відсутні докази звернення боржника до Відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції із заявою про відкладення провадження виконавчих дій.

Також, слід зазначити, що рішення господарського суду Полтавської області про стягнення з боржника - ТОВ "Самей-Траст" заборгованості в розмірі 366 862,10 грн та 7337,24 грн судового збору прийнято ще 09.06.2015. На зазначене рішення суду боржником подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного господарського суду, проте апеляційну скаргу ТОВ "Самей-Траст" ухвалою апеляційного суду від 15.07.2015 повернуто скаржнику.

Таким чином, боржник знав про рішення суду у справі № 917/658/15 ще з червня 2015 року на не був позбавлений можливості добровільно сплатити суму боргу.

Як зазначив представник боржника в судовому засіданні, рішення суду в добровільному порядку не виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно зі статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Таким чином, ВДВС правомірно винесено постанову від 18.11.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Щодо твердження позивача про невідповідність постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.11.15 вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", слід зазначити наступне.

Статтею 18 Закону та п. 3.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, визначають вимоги до виконавчого документа, яким в даному випадку є наказ господарського суду Полтавської області № 917/658/15 від 03.08.2015.

Постанова про відкриття виконавчого провадження не є виконавчими документом. Ні Законом України "Про виконавче провадження", ні Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2002 №512/5, не встановлено вимоги до постанови про відкриття виконавчого провадження, шляхом обовязкового зазначення у такій постанові коду ЄДРПОУ стягувача.

Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем на підставі виконавчого документа, який відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження". Перевірку відповідності виконавчого документа вимогам, встановленим Законом, здійснює державний виконавець.

Таким чином, твердження позивача про невідповідність постанови про відкриття виконавчих проваджень вимогам ст. 18 Закону "Про виконавче провадження" судом відхиляється.

Таким чином, відсутні підстави для визнання незаконними та скасування постанов головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області ОСОБА_3 від 18.11.2015 та від 27.11.2015 по виконавчому провадженню з виконання наказу № 917/658/15 від 03.08.2015, виданого господарським судом Полтавської області.

Вимога боржника про зобов'язання відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області відкликати з реєстраційних органів повідомлення про арешт та заборону відчуження майна, на яке було накладено арешт та повідомлення про арешт коштів боржника не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від основної вимоги про визнання незаконними та скасування постанов.

Пунктом 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

У зв'язку з наведеним, суд відхиляє скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Самей-Траст".

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Самей-Траст" відхилити.

Суддя Д.М. Сірош