Ухвала суду № 56481532, 16.03.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в відкритті апеляційного провадження

16 березня 2016 року справа №415/7233/15-а

Суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Жаботинська С.В., розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 22 грудня 2015 року у справі № 415/7233/15-а (головуючий І інстанції Суббота М.І.) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 415/7233/15-а з апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 22 грудня 2015 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року вищевказану апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено Управлінню Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області тридцятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для зазначення інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження та надання квитанції про сплату судового збору у розмірі 1212 грн. 64 коп.

Копію ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 року про залишення апеляційної скарги без руху отримано апелянтом за адресою вказаною в апеляційній скарзі 08.02.2016 року, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах справи.

03 березня 2016 року до суду надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій апелянт зазначає, що останнім пропущено строк на апеляційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору та просить відстрочити сплату судового збору до прийняття судом рішення по справі.

Разом з тим, зазначені підстави не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки відсутність коштів на сплату судового збору ніяким чином не впливає на своєчасність подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Згідно частини 1 статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне положення міститься в статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Статтею 88 КАС України та статтею 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено такої підстави для відстрочення сплати судового збору як недостатнє фінансування з державного бюджету, а відсутність бюджетного фінансування не є тотожною майновому стану особи і не може підміняти собою вказане поняття.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення такої сплати.

Крім того, згідно статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Тобто, судовий збір є одним із засобів функціонування та матеріального забезпечення судової гілки влади.

Жодних доказів на підтвердження вищезазначених обставин апелянтом до суду не надано.

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким серед іншого скасовано встановлені раніше для Пенсійного фонду України та його органів пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

За таких обставин суд вважає, що підстави для відстрочення від сплати судового збору у апелянта відсутні.

За частиною 4 статті 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 16.03.2016 року апелянтом недоліки апеляційної скарги не усунуті, а саме не надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1212, 64 грн. та підстави, вказані в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані неповажними.

За таких обставин, суддя вважає необхідним відмовити відповідачу у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. 108, 189, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 22 грудня 2015 року у справі № 415/7233/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяті днів безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя С.В.Жаботинська