Ухвала суду № 56477838, 03.03.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/283/14-ц

№ провадження 2/521/130/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«03» березня 2016 року Малиновський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Целуха А.П.,

при секретарі судового засідання Корнієнко Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання про закриття в частині провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 Юстиції України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, усунення перешкод у здійсненні права власності,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Малиновського районного суду м.Одеси перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 Юстиції України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, усунення перешкод у здійсненні права власності.

У судовому засіданні 03 березня 2016 року представник відповідача ОСОБА_2 Юстиції України надала суду заяву про закриття провадження у справі в частині вимог, що стосуються державної реєстрації прав власності на спірні обєкти нерухомості, на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, оскільки зазначені вимоги повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

У судовому засіданні 03 березня 2016 року представник позивача заперечувала проти задоволення заяви про закриття провадження у справі.

Інші сторони про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, у судове засідання 03 березня 2016 року не зявились, про поважність причин відсутності не повідомили.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод

чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Ч. 1 ст. 18 КАС України визначає вичерпний перелік категорій справ, які предметно підсудні місцевим загальним судам як адміністративним.

Виходячи зі змісту цього переліку, місцевим загальнимсудам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особамісцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевогосамоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; усіадміністративні справи з приводурішень, дійчи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чиіншоїпосадовоїособи державноївиконавчоїслужбищодовиконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті; адміністративнісправи щодо примусового повернення в країну походження або третю країну та примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України.

Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ розяснює, що право власності на майно, на речове право на чуже майно, захист цих прав регулюються цивільним законодавством, і власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а особа, якій належить право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі й від власника майна відповідно до положень глави 29 ЦК, тому такі спори з урахуванням вимог статті 15 ЦПК підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо однією із сторін є фізична особа, незалежно від участі у них органу державної влади та/або органу місцевого самоврядування (субєкта владних повноважень). Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане відповідно до закону, належить до документів, на підставі яких згідно зі статтею 19 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» провадиться реєстрація права власності, яке вони посвідчують. У звязку із цим, суд відповідно до частини першої статті 21, статті 393 ЦК визнає незаконним і скасовує такий акт, виданий владним органом, повністю або частково, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси. Такі спори за участю фізичних осіб розглядаються в порядку цивільного судочинства. Таким чином, враховуючи, що у даному випадку йде мова про захист порушеного права власності, який повинен розглядатися у порядку цивільного судочинства, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 Юстиції України про закриття провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_2 Юстиції України про закриття провадження у справі щодо частини позовних вимог відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення не неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.П.Целух

03.03.16