Постанова № 56476478, 15.03.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/2900/16-а

Провадження 2-а/127/153/16

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.03.2016 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі : головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій протиправними та зобовязання здійснити перерахунок пенсії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій протиправними та зобовязання здійснити перерахунок пенсії. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1, є вдовою ОСОБА_2 - директора Інституту кормів ОСОБА_3 аграрних наук, який помер 09.09.2015 року. ОСОБА_2 отримував постійно з 31.12.2000 року по день смерті (09.09.2015р.) наукову пенсію згідно ЗУ «Про наукову і науково - технічну діяльність». 16.09.2015 року позивачка разом з заявою - повідомленням про смерть чоловіка подала до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця заяву на призначення пенсії по втраті годувальника. На час смерті розмір основної пенсії покійного ОСОБА_2 становила 7977,91 грн. Додатково ОСОБА_2 виплачувалася підвищення, як дитині війни в розмірі 66,43грн. та підвищення за особливі заслуги перед Україною в розмірі 268,50грн. Загальний розмір пенсії становив 8312,84грн. За весь час отримання наукової пенсії покійним ОСОБА_2 в УПФУ в м. Вінниця не виникало жодних запитань, щодо розміру заробітної плати та стажу з яких обрахована наукова пенсія. Однак при зверненні вдови ОСОБА_1 за призначення пенсії по втраті годувальника УПФУ в м. Вінниця фактично відмовили у призначенні пенсії в розмірі 40% наукової пенсії покійного ОСОБА_2 Вказану відмову відповідач обґрунтував виявленими розбіжностями заробітної плати з наданими раніше довідками. Проте одразу вказуючи у своїй відповіді, що інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України, повідомляє про відсутність достатніх правових підстав для повторного надання довідки. Отже будь яких перевірок УПФУ в м. Вінниця, які могли б підтвердити розбіжність фактично відсутні. Звертає увагу суду, що відмова у призначені пенсії по втраті годувальника з підстав неправильного обрахунку наукової пенсії покійному ОСОБА_2, є визнанням неправомірної виплати з державного бюджету надмірно сплаченої пенсії. Просить визнати протиправним дії управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, щодо відмови у переведення на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 з розрахунку 40 відсотків від загального розміру пенсії, яку отримував покійний чоловік ОСОБА_2, в розмірі 8312,84грн. Зобовязати управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця провести переведення на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 починаючи з 16.09.2015 року з урахуванням 40 відсотків від розміру наукової пенсії, що отримував на час смерті ОСОБА_2, а саме 8312,84 грн. Допустити постанову суду до негайного виконання.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали за обставин викладених в ньому, просили позов задовольнити.

Представники відповідачів в судовому засіданні позов не визнали, заперечували щодо його задоволення.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, є вдовою ОСОБА_2 - директора Інституту кормів ОСОБА_3 аграрних наук, який помер 09.09.2015 року.

ОСОБА_2 отримував постійно з 31.12.2000 року по день смерті (09.09.2015р.) наукову пенсію згідно ЗУ «Про наукову і науково - технічну діяльність».

16.09.2015 року позивачка звернулась із заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця на призначення пенсії по втраті годувальника.

УПФУ в м. Вінниці №379/Б-1 від 25.11.2015 року листом відмовило позивачу, обґрунтовуючи свою відмову тим, що інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України, повідомляє про відсутність достатніх правових підстав для повторного надання довідки.

На час смерті розмір основної пенсії покійного ОСОБА_2 становила 7977,91 грн. Додатково ОСОБА_2 виплачувалася підвищення, як дитині війни в розмірі 66,43грн. та підвищення за особливі заслуги перед Україною в розмірі 268,50грн. Загальний розмір пенсії становив 8312,84грн. (а.с.9-11).

Відповідно до статті 24 ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність» пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого наукового (науково-педагогічного) працівника (годувальника), які були на його утриманні у розмірі: 40 відсотків пенсіїнаукового (науково-педагогічного) працівника - на одного непрацездатного члена сім'ї.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пункт 1 статті 9 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» регулює види пенсій: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 10 вищевказаного Закону, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається одним із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з приписами частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення пенсії або попереднього перерахунку.

Згідно з абз. 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання (реєстрації), а при необхідності його законним представником (батьки або опікун (піклувальник) за місцем проживання (реєстрації) представника.

Абзацом 15 Порядку встановлено, що поновлення виплати раніше призначеної пенсії здійснюється за документами, що є у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії. У цьому разі заробітна плата для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, який враховується при призначенні (перерахунку) пенсії, виплата якої відновлюється. У такому самому порядку за бажанням пенсіонера здійснюється переведення з одного виду пенсії на інший.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 45 Закону,пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Згідно ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 9 КАС Українисуд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституціїта законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцієюта законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведена правомірність його дій щодо відмови в переведенні на пенсію по втраті годувальника позивачки, в той час як позивачка довела законність своїх вимог.

За таких обставин суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, згідно ст. ст. 9, 45,ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ЗУ «Про наукову і науково технічну діяльність», Конституції України, керуючись ст. ст. 159, 160, 162, 163 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по втраті годувальника з розрахунку 40 відсотків від загального розміру пенсії, яку отримував покійний чоловік ОСОБА_2, в розмірі 8312,84грн.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці провести переведення на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 починаючи з 16.09.2015 року з урахуванням 40 відсотків від розміру наукової пенсії, що отримував на час смерті ОСОБА_2, а саме 8312,84грн.

Звернути постанову суду до негайного виконання у межах стягнення пенсії по втраті годувальника за один місяць.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 василівни судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20гривень.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: