Постанова № 56473359, 15.03.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/1212/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Бондаренко І.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача Слєсарєва І.Е.,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Сєвєродонецького міського голови про визнання неправомірним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді секретаря Сєвєродонецької міської ради, треті особи - Сєвєродонецька міська рада Луганської області, секретар Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання ОСОБА_6, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із позовом до Сєвєродонецького міського голови про визнання неправомірним та скасування розпорядження № 11-К від 27.01.2016 року про звільнення, поновлення на посаді секретаря Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання.

В обґрунтування позову позивач вказує, що рішенням Сєвєродонецької міської ради № 7 від 10.12.2015 року він був обраний секретарем Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання. Розпорядженням Сєвєродонецького міського голови № 11-К від 27.01.2016 року його було звільнено з посади секретаря Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання. Про своє звільнення він дізнався із засобів масової інформації, а 01 лютого 2016 року він ознайомився із результатами спеціальної перевірки відносно нього. Позивач вважає, що спеціальна перевірка відносно нього була проведена неповно, адже орган, який проводив перевірку, не з'ясував того факту, що він продав (передав) належні йому частки у статутному капіталі господарських товариств і він також звернувся до органів управління підприємств, в яких працював директором, із заявами про звільнення його за власним бажанням. Органами управління підприємств були прийняті рішення про задоволення його заяв про вихід із складу учасників та звільнення з посади директора. Разом з тим, державні реєстратори залишили без розгляду його заяви про проведення реєстраційних дій щодо внесення відповідних записів до державних реєстрів, у зв'язку із місцезнаходженням підприємств на території проведення антитерористичної операції. Отже, позивач вважає, що ним були виконані всі необхідні дії для виходу із складу учасників товариств та звільнення з посад директорів. Також, позивач вказує, що йому не було надано для ознайомлення матеріалів за результатами перевірки і він був позбавлений можливості надати зауваження щодо довідки про результати перевірки. Більш того, на думку позивача, його було незаконно звільнено в той день, коли він перебував у стані тимчасової непрацездатності.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення проти позову в яких вказав, що із головного територіального управління юстиції у Луганській області надійшла інформація про наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомостей про перебування позивача у складі засновників (учасників) юридичних осіб, корпоративних прав у кількості 22 записів. Крім того, відповідно до наданої інформації ОСОБА_4 займав посаду директора на 10 підприємствах. Міський голова Казаков В.В. у відповідності до вимог Закону України «Про запобігання корупції» на підставі отриманої інформації за результатами спеціальної перевірки, якою встановлено не відповідність відомостей позивача як про претендента на посаду, встановленим законодавством вимогам для зайняття посади секретаря міської ради, не мав права прийняти будь-яке інше рішення, ніж звільнення позивача з посади секретаря міської ради. Результати спеціальної перевірки Головного територіального управління юстиції в Луганській області надійшли до Сєвєродонецької міської ради 12 січня 2016 року, коли позивач був на посаді секретаря міської ради та виконував свої повноваження. Таким чином позивач мав можливість ознайомитися з результатами перевірки вже 12 січня 2016 року. Довідка про результати спеціальної перевірки була складена 19.01.2016 року, і саме в цей день позивач раптово захворів, що свідчить про те, що позивач був ознайомлений з результатами перевірки та з метою затягування свого звільнення пішов на лікарняний. Враховуючи те, що позивач не з'являвся на робочому місці, відповідач з метою повідомлення позивача про результати спеціальної перевірки направив позивачу відповідне повідомлення, яке було отримано позивачем 30.01.2016 року. Так як повноваження позивача як секретаря міської ради були достроково припинені розпорядженням міського голови на підставі абзацу 5 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», тобто на підставі спеціального закону, а законодавець не визначив цю підставу як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, то доводи позивача про неможливість звільнення позивача під час перебування його у стані непрацездатності є неспроможними.

Відповідач надав до суду письмові заперечення проти позову в яких вказав, що з листа Головного територіального управління юстиції в Луганській області від 30.12.2015 року №26356/10/3.5 вбачається, що позивач має корпоративні права в кількості 22 одиниці в господарських товариствах, перелік яких наведений у листі, а отже є підтвердженою наявність у власності позивача корпоративних прав в господарських товариствах. З огляду на викладене та керуючись вищезазначеним позивач на підставі спірного розпорядження про звільнення в передбаченому законом порядку та з передбачених законом підстав був звільнений із займаної посади секретаря Сєвєродонецької міської ради VII скликання. Законодавство України не містить обов'язку роботодавця та не унормовує процедуру щодо надання довідки про результати спеціальної перевірки цій особі без відповідного звернення (без волевиявлення на реалізацію відповідного права) особи, щодо якої проводиться спеціальна перевірка, а унормовує тільки право зазначеної особи на ознайомлення з довідкою про результати спеціальної перевірки. Таким чином, при відсутності звернення позивача не було обов'язковим надіслання позивачу довідки про результати спеціальної перевірки. Закон України «Про запобігання корупції» є спеціальним порівняно з Кодексом законів про працю України, і вищевказаний Закон не містить заборони звільнення особи, яка не пройшла спеціальну перевірку, в період знаходження цієї особи на лікарняному.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, які викладені у позовній заяві та письмових поясненнях, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Слєсарєв І.Е. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, які викладені у письмових запереченнях проти позову.

Представник відповідача Скурідін В.О. надав до суду заяву про проведення судового засідання без його участі, в судових засіданнях, які відбулися раніше, заперечував проти задоволення позову.

Секретар Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання ОСОБА_6, який станом на час розгляду справи також виконує обов'язки Сєвєродонецького міського голови, в судовому засіданні присутній не був, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надав до суду заяву, в якій визнав позов.

Представник Сєвєродонецької міської ради в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, які викладені у письмових запереченнях проти позову, наданих відповідачем та його представником.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно із рішенням Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання № 7 від 10.12.2015 року ОСОБА_4 обрано секретарем Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання, про що також зроблено відповідний запис в трудовій книжці ОСОБА_4 від 21.12.2015 року. Розпорядженням міського голови № 292-К від 18.12.2015 року ОСОБА_4 присвоєно дев'ятий ранг посадової особи місцевого самоврядування та встановлено посадовий оклад.

23.12.2015 року ОСОБА_4 було надано письмову згоду на проведення спеціальної перевірки відомостей щодо нього (том 1, а.с. 113).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про результати спеціальної перевірки відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття посади, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування № 26356/10/3.5 від 30.12.2015 року, наданою заступником начальника Головного територіального управління юстиції у Луганській області на запит Сєвєродонецького міського голови, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявна інформація про перебування ОСОБА_4 в складі засновників (учасників) юридичних осіб, у кількості 22 записи, а саме: ПП «Віс-Техно», ТОВ «Бінітрейд», ТОВ «Дон-Амбіресурс», ТОВ «Каравелла-плюс», ТОВ «Кассіопея-Крим», ТОВ «Альбатрос-Крим», ТОВ «Хімресурс», ТОВ «А.Д.Т.», ТОВ «Лисичанська ритуальна служба «Пантеон», ТОВ «Штандарт», ТОВ «Промтекс», ТОВ «Хімторг-Комплект», Сільськогосподарське ТОВ «Агрофірма «Співаківське», ТОВ Старобільське підприємство громадського харчування «Радуга», ТОВ «Донінвест-В», ТОВ «Мабітекс-БМ», ПП Фірма «Боско», ТОВ «Нео», ТОВ Фірма «Нек Ленд Л.Т.Д.», ТОВ «Спецпроект», ТОВ «Сєвєродонецьке автотранспортне підприємство 10974», ТОВ «Центр Ойл».

Листом начальника відділу кадрової роботи Сєвєродонецької міської ради № 02 від 19.01.2016 року міському голові Казакову В.В. надано для ознайомлення та прийняття відповідних заходів довідку про результати спеціальної перевірки відомостей щодо ОСОБА_4. У вказаній довідці, зокрема, наявна інформація про те, що з Головного територіального управління юстиції у Луганській області надійшла інформація про наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про перебування ОСОБА_4 в складі засновників (учасників) юридичних осіб у кількості 22 записи (том 1, а.с. 134-136).

Листом Сєвєродонецького міського голови № 276 від 20.01.2016 року, секретаря Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_4 повідомлено про те, що Сєвєродонецький міський голова має необхідність вжити заходи щодо результатів спеціальної перевірки ОСОБА_4. Копія вказаного листа, згідно із його змістом, була направлена на домашню адресу ОСОБА_4: АДРЕСА_1. Вказаний лист був отриманий уповноваженим представником ОСОБА_4 30.01.2016 року, про що свідчить відповідний напис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (том 1, а.с. 20, 137).

Відповідно до розпорядження Сєвєродонецького міського голови № 11-К від 27.01.2016 року, на підставі довідки про результати спеціальної перевірки відомостей щодо ОСОБА_4 від 19.01.2016 року ОСОБА_4 звільнено з посади секретаря Сєвєродонецької міської ради у зв'язку із виявленням обставин, що перешкоджають його перебуванню на службі в органах місцевого самоврядування та недотримання вимог, пов'язаних із проходженням даної служби, ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Згідно із повідомленням Сєвєродонецького міського голови на ім'я ОСОБА_4 № 376 від 27.01.2016 року, ОСОБА_4 повідомлено про його звільнення із посади секретаря Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання та йому на домашню адресу надіслано копію розпорядження про звільнення у зв'язку із його відсутністю на роботі.

Перевіряючи всі доводи сторін та третіх осіб, а також перевіряючи чи вчинено відповідачем оскаржувані дії на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд враховує наступне.

З листка непрацездатності серії АГТ № 237832, виданого 19.01.2016 року, вбачається, що ОСОБА_4 перебував в стані непрацездатності в період часу з 19.01.2016 року по 24.01.2016 року, стати до роботи йому було дозволено з 29.01.2016 року.

У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» містяться роз'яснення про недопустимість звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч. 3 ст. 40 КЗпП України), які стосуються як передбачених ст. ст. 40, 41 КЗпП України випадків, так і інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Разом із тим зміст поняття «розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» розкрито законодавцем у п. 4 ст. 36 КЗпП України, до якого віднесено лише звільнення з підстав, передбачених ст. ст. 40, 41 КЗпП України. Це виключає охоплення змістом терміну «розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» будь-якого іншого звільнення, підстава якого не зазначена в ст. ст. 40, 41 КЗпП України, або яке законодавець спеціально не визначив як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України по справі № 6-127цс12 від 23 січня 2013 року. Вказаний висновок Верховного Суду України є обов'язковим для суду під час розгляду цієї справи на підставі ч. 1 ст. 244-2 КАС України.

Позивача було звільнено із займаної посади в органі місцевого самоврядування на підставі ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» у зв'язку із виявленням обставин, що перешкоджають перебуванню позивача на службі в органах місцевого самоврядування. При цьому звільнення посадової особи органу місцевого самоврядування із займаної посади на підставі вказаної норми Закону законодавцем спеціально не визначено як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

У даному випадку, звільнення позивача пов'язано з настанням певних обставин, які чітко визначені спеціальним законодавством і не пов'язано з ініціативою власника або уповноваженого ним органу. Настання обставин, за яких припиняються повноваження секретаря міської ради і відбувається його звільнення з посади, не залежить від волі відповідача, а тому спірне розпорядження про звільнення позивача не можна ототожнити із рішенням про звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Отже, доводи позивача та його представника про незаконність звільнення позивача з тієї підстави, що таке звільнення відбулося під час періоду тимчасової непрацездатності позивача, є неспроможними.

Стосовно позиції представника позивача щодо здійснення позивачем до моменту звільнення всіх дій, які від нього залежали, з метою позбавлення себе корпоративних прав, суд зазначає наступне.

Частина 2 статті 12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначає, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».

Згідно із підпунктом «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові особи місцевого самоврядування є суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про запобігання корупції» стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.

У разі якщо призначення, обрання чи затвердження на посади здійснюється місцевою радою, спеціальна перевірка проводиться у встановленому цим Законом порядку стосовно призначених, обраних чи затверджених на відповідні посади осіб.

Спеціальній перевірці підлягають відомості про особу, яка претендує на зайняття посади, зазначеної в частині першій цієї статті, зокрема щодо наявності в особи корпоративних прав.

Згідно із частиною 1 статті 57 Закону України «Про запобігання корупції» спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою особи, яка претендує на зайняття посади, у строк, що не перевищує двадцяти п'яти календарних днів з дня надання згоди на проведення спеціальної перевірки. Порядок проведення спеціальної перевірки та форма згоди на проведення спеціальної перевірки затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 2 частини 4 статті 57 Закону України «Про запобігання корупції» спеціальна перевірка проводиться Міністерством юстиції України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку - щодо наявності в особи корпоративних прав.

Відповідно до частини 2 статті 58 Закону України «Про запобігання корупції» рішення про призначення (обрання) або про відмову у призначенні (обранні) на посаду, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, приймається після проведення спеціальної перевірки.

У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на цю посаду, відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду.

Особа, щодо якої за результатами спеціальної перевірки встановлено обставини, які є підставою для відмови у призначенні (обранні) на посаду, вважається такою, що не пройшла спеціальну перевірку.

Повноваження особи, зазначеної в абзаці восьмому частини першої статті 56 цього Закону, достроково припиняються без припинення повноважень депутата ради, а відповідна особа звільняється з відповідної посади без прийняття рішення відповідної ради у випадку, якщо вона не пройшла спеціальну перевірку або не надала у встановлений цим Законом строк згоди на проведення спеціальної перевірки.

Аналогічні норми щодо порядку проведення спеціальної перевірки та наслідків не проходження спеціальної перевірки містить Порядок проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 171 із змінами.

Отже, спеціальна перевірка щодо наявності у позивача корпоративних прав була проведена органом Міністерства юстиції України, і встановлені такою перевіркою обставини щодо наявності реєстраційних записів про належність позивачу корпоративних прав самі по собі були підставою для висновку про не проходження спеціальної перевірки позивачем. Припинення повноважень позивача як секретаря міської ради відбулося достроково на підставі прямої вказівки про це в Законі (у зв'язку не проходженням ним спеціальної перевірки - абзац 6 частини 2 статті 58 Закону України «Про запобігання корупції»), а його звільнення з відповідної посади було здійснено Сєвєродонецьким міським головою на виконання тієї самої норми Закону вже за наслідками припинення повноважень позивача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

На підставі системного аналізу норм Цивільного кодексу України та Закону «Про господарські товариства» судом встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю чи товариства з додатковою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку із цим, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 щодо вирішення спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства.

Згідно із частиною 1, 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Суд звертає увагу, що документи та відомості щодо виходу позивача зі складу учасників товариств не були внесені до Єдиного державного реєстру, а отже достовірність відомостей щодо виходу позивача зі складу учасників товариств має бути підтверджена, крім вказаних документів та відомостей, також іншими достовірними документальними відомостями.

Згідно із ч. 3 ст. 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КАС України пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі.

Суд враховує, що відповідно до копій нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_4 від 01.02.2016 року серія НАТ № 590444, серія НАТ № 590455, серія НАТ № 590456, серія НАТ № 590457, серія НАТ 590450, серія НАТ 590451, серія НАТ № 590446, серія НАТ 590453, серія НАТ 590449, серія НАТ 590445, серія НАТ 590452, серія НАТ 590447, серія НАТ 590448 (том 1, а.с. 48-50, 55, 225, 229, 233, 238, 249, 255, 271, 287, 295), останній заявив про свій вихід зі складу учасників (засновників) ТОВ «Каравелла-плюс», ТОВ «Кассіопея-Крим», ТОВ «Альбатрос-Крим», ТОВ «Промтекс», ТОВ «Хімресурс», ТОВ «А.Д.Т.», ТОВ «Лисичанська ритуальна служба «Пантеон», ТОВ «Штандарт», СГ ТОВ «Агрофірма «Співаківське», ТОВ «Старобільське підприємство громадського харчування «Радуга», ПП Фірма «Боско», ТОВ Фірма «Нек Ленд Л.Т.Д.», ТОВ «Сєвєродонецьке АТП 10974» відповідно лише 01 лютого 2016 року, тобто вже після його звільнення з посади секретаря Сєвєродонецької міської ради. Повідомлення про відмову щодо внесення змін до установчих документів вищевказаних товариств були винесені державними реєстраторами 02.02.2016 року, тобто також після звільнення позивача.

Достовірність відомостей про дату проведення загальних зборів учасників вищевказаних товариств, дату укладення договорів щодо продажу позивачем часток у товариствах не підтверджена будь-якими іншими належними, допустимими та об'єктивно достовірними доказами (нотаріальне посвідчення, повідомлення поштових установ про прийняття або неприйняття на відправку вказаних документів до дати звільнення позивача, звернення до державних реєстраторів із вказаними заявами до дати звільнення позивача, тощо).

Суд також критично оцінює достовірність відомостей, які викладені у письмових заявах ОСОБА_4 від 08.01.2016 року щодо виходу зі складу ТОВ «Каравелла-плюс», ТОВ «Кассіопея-Крим», ТОВ «Альбатрос-Крим» (том 1, а.с. 302-304). Вказані заяви були надані представником позивача після запитань суду та інших учасників процесу в судовому засіданні 22.02.2016 року щодо відсутності волевиявлення позивача стосовно виходу зі складу цих трьох товариств до моменту звільнення, а також після пояснень представника позивача про те, що своє волевиявлення стосовно виходу зі складу вказаних товариств позивач зробив склавши нотаріально посвідчені заяви 01.02.2016 року, тобто вже після звільнення (фрагмент аудіозапису судового засідання від 22.02.2016 року із позначкою часу 00:33:05 - 00:35:10).

Достовірність відомостей про дату складення вищевказаних заяв від 08.01.2016 року не підтверджена будь-якими іншими належними, допустимими та об'єктивно достовірними доказами (нотаріальне посвідчення, повідомлення поштових установ про прийняття або неприйняття до відправки в АРК Крим саме вказаних заяв до дати звільнення позивача, звернення до державних реєстраторів із вказаними заявами до дати звільнення позивача, тощо).

Отже, станом на момент звільнення ОСОБА_4 із посади секретаря Сєвєродонецької міської ради, він мав корпоративні права та не здійснив всіх залежних від нього дій щодо позбавлення таких прав.

Стосовно тверджень позивача про те, що його було позбавлено права на ознайомлення із довідкою про результати спеціальної перевірки та права на подання зауважень на таку довідку до моменту його звільнення, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 3 статті 58 Закону України «Про запобігання корупції» орган, на посаду в якому претендує особа, на підставі одержаної інформації готує довідку про результати спеціальної перевірки за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Особи, щодо яких проведена спеціальна перевірка, мають право на ознайомлення з довідкою про результати спеціальної перевірки та в разі незгоди з результатами перевірки можуть подати відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування свої зауваження у письмовій формі. Ці зауваження підлягають розгляду у семиденний строк з дня їх надходження.

Документи, що були подані особою, яка претендувала на зайняття посади, для проведення спеціальної перевірки, у разі призначення (обрання) її на посаду передаються для зберігання в особовій справі, а в разі відмови у призначенні (обранні) на посаду повертаються цій особі під розписку, крім випадків, коли встановлено неправдивість цих документів, та інших випадків, передбачених законом.

Довідка про результати спеціальної перевірки додається до документів, поданих особою, або до особової справи, якщо прийнято рішення про її призначення (обрання) на посаду.

Із змісту вищенаведених норм частини 3 статті 58 Закону України «Про запобігання корупції» вбачається, що в разі відмови у призначенні (обранні) на посаду особи за результатами спеціальної перевірки, довідка про таку перевірку повертається цій особі під розписку разом із документами, поданими особою для проведення перевірки.

Суд повторює, що відповідно до частини 2 статті 58 Закону України «Про запобігання корупції» рішення про призначення (обрання) або про відмову у призначенні (обранні) на посаду, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, приймається після проведення спеціальної перевірки.

Отже, Закон не ставить рішення уповноваженого органу за наслідками спеціальної перевірки в залежність від обов'язкового попереднього ознайомлення особи з довідкою про таку перевірку. Єдиною умовою для прийняття рішення про призначення (обрання) або про відмову у призначенні (обранні) на посаду, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, є прийняття такого рішення після проведення спеціальної перевірки, тобто після отримання всіх необхідних відомостей в порядку статті 57 Закону України «Про запобігання корупції». Ознайомлення особи із довідкою про результати спеціальної перевірки є правом особи щодо якої проводилася перевірка, а не обов'язком органу, який складав таку довідку. Право на ознайомлення із довідкою забезпечує особі можливість бути ознайомленою із причинами її звільнення чи не призначення на певну посаду та подати зауваження щодо незгоди із такими причинами або звернутися до суду.

Таким чином, ознайомлення позивача із довідкою про результати спеціальної перевірки не могло вплинути на законність та обґрунтованість рішення відповідача за результатами такої перевірки.

Також, не є обґрунтованими доводи представника позивача про порушення відповідачем строків проведення перевірки, адже згоду на проведення перевірки позивач надав 23.12.2015 року, в той час як відповідач надіслав всі необхідні запити стосовно позивача до уповноважених органів 24.12.2015 року, тобто в строки передбачені частиною 3 статті 57 Закону України «Про запобігання корупції». Рішення про звільнення позивача із займаної посади було прийнято відповідачем вже за результатами проведеної спеціальної перевірки, так само і довідка про результати перевірки була складена вже за результатами проведеної спеціальної перевірки.

Стосовно заяви діючого секретаря Сєвєродонецької міської ради та виконуючого обов'язки Сєвєродонецького міського голови про визнання позову суд зазначає, що таке визнання позову суперечить закону, адже судом встановлено, що позивач мав корпоративні права станом на час прийняття оскаржуваного розпорядження. При цьому суд враховує, що Сєвєродонецький міський голова Казаков В.В. позов не визнав, і хоча його повноваження є достроково припиненими станом на час розгляду цієї справи, проте доказів звільнення його з посади в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до суду не надано.

Підсумовуючи викладене суд зазначає, що розпорядження Сєвєродонецького міського голови № 11-К від 27.01.2016 року є законним та обґрунтованим, а отже підстав для задоволення позову у суду немає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд враховує, що у задоволенні позову відмовлено і представниками відповідача не було надано документальних доказів понесення ними або відповідачем судових витрат.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 17, 86, 94, 118, 158-163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Сєвєродонецького міського голови про визнання неправомірним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді секретаря Сєвєродонецької міської ради, треті особи - Сєвєродонецька міська рада Луганської області, секретар Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання ОСОБА_6 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення, або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, якщо судом було застосовано ч. 3 ст. 160 КАС України або якщо особа не була присутня в судовому засіданні, шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.Б. Баронін