Рішення № 56466591, 10.03.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/5469/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 березня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Павліченка С.В.,

суддів: Бондаренка Ю.О., Куцина М.М.,

при секретарі Терпай С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 жовтня 2014 року по справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» (далі: Банк) звернувся в суд із даним позовом посилаючись на те, що 06.09.2007 року між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № MKH0GA00000252.

Згідно умов цього договору Банк надав позичальнику кредит у розмірі 11139 доларів США на споживчі потреби (купівлю житла), а позичальник зобов'язався сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 11,04% річних та повернути кошти до 05.09.2017 року.

Для забезпечення виконання зобов'язання позичальника за цим кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 06.09.2007 року був укладений договір іпотеки, згідно умов якого, останній передав Банку в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 116,2 кв.м.

Взяті на себе зобов'язання позичальник належним чином не виконував і станом на 02.07.2014 року у нього виникла заборгованість в розмірі 6416,79 доларів США (75910,60 грн.), з яких: - заборгованість за кредитом становить 5374,72 доларів США; - заборгованість за відсотками 497,36 доларів США; комісія за користування кредитом - 149,52 доларів США; пеня - 69,50 доларів США; штраф фіксована частина 21,13 доларів США та штраф процентна складова 304,56 доларів США.

Посилаючись на дані обставини, норми ЦК України, Закону України «Про іпотеку» та умови договору іпотеки, позивач просив ухвалити рішення, яким: в рахунок погашення заборгованості в розмірі 6416,79 доларів США (75910,60 грн.) звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом його продажу Банком з укладенням від свого імені договору купівлі-продажу з будь-якою особою-покупцем, з наданням Банку усіх необхідних прав для такого продажу, а також виселити відповідача та інших мешканців будинку.

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 23 жовтня 2014 року в задоволенні позову Банку відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги Банк посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідач в судове засідання не з'явився і про причини неявки суд не повідомив.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 06.09.2007 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № MKH0GA00000252.

Згідно умов цього договору Банк надав позичальнику кредит у розмірі 11139 доларів США на споживчі потреби (купівлю житла), а позичальник зобов'язався сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 11,04% річних та повернути кошти до 05.09.2017 року.

Для забезпечення виконання зобов'язання позичальника за цим кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 06.09.2007 року був укладений договір іпотеки, згідно умов якого, останній передав Банку в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 116,2 кв.м.

Взяті на себе зобов'язання позичальник належним чином не виконував і станом на 02.07.2014 року у нього виникла заборгованість перед Банком в розмірі 6416,79 доларів США (75910,60 грн.), з яких: - заборгованість за кредитом становить 5374,72 доларів США; - заборгованість за відсотками 497,36 доларів США; комісія за користування кредитом - 149,52 доларів США; пеня - 69,50 доларів США; штраф фіксована частина 21,13 доларів США та штраф процентна складова 304,56 доларів США.

Порядок звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно встановлений Законом України "Про іпотеку" № 898-1Y (далі - Закон № 898-1Y), ЦК України та умовами укладеного між сторонами Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону № 898-1Y у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Місцевий суд дійшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні даного позову на підставі вимог ЗУ «Про мораторій стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Колегія суддів вважає, що місцевий суд не правильно застосував ЗУ «Про мораторій стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Вказаний Закон не зупиняє дії решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов'язань, то й не може бути мотивом для відмови в позові, а є правовою підставою, що не дає змоги органам і посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, вживати заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності.

Рішення ж суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягає виконанню.

Зазначений висновок міститься в постановах Верховного Суду України від 27 травня 2015 року (№ 6-58цс15), 09 вересня 2015 року (№ 6-483цс15), 18 листопада 2015 року (6-1385цс15), 25 листопада 2015 року (6-1249цс15).

Зважаючи на наведене, вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає до задоволення, однак її виконання може бути відстрочене за наявності заяви відповідача.

Вимога позивача про виселення відповідача та інших осіб із житлового будинку, який перебуває в іпотеці без надання іншого житлового приміщення не могла бути задоволена із наступних підстав.

Будинок №1 розташований по вул. Шевченка у с. Верхній Коропець Мукачівського р-ну, Закарпатської обл.не було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 2 вересня 2015 року у справі № 6-1049цс15 висловив наступну правову позицію.

За змістом статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК Української РСР особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло у тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого постійного жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина 2 статті 109 ЖК Української РСР). У такому випадку виселення здійснюється відповідно до частини четвертої статті 109 та статті 132 2 ЖК УРСР.

Зазначені обставини, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині звернення стягнення на предмет іпотеки і постановлення в цій частині нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. 526 ЦК, ст.5, 3339, 40 Закону України «Про іпотеку» ст. 109 ЖК, ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області,-

р і ш и л а:

Апеляційну скаргуПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити частково.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 жовтня 2014 року в частині відмови у задоволенні позову про звернення стягнення на іпотечне майно скасувати.

Позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» в частині звернення стягнення на іпотечне майно задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MKH0GA00000252 від 06.09.2007 рокув розмірі 6416,79 доларів США (75910,60 грн.) звернути стягнення на будинок загальною площею 116, 20 м. кв. , житловою площе. 59,10 м. кв., який розташованийпо АДРЕСА_1., вартість якого відповідно до договору іпотеки від 065.09.2007 року складає 64 549,1 грн.,шляхом продажу вказаного предмету іпотекиПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вуй. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, за початковою ціною предмета іпотеки, яка встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В частині відмови у задоволенні вимоги про виселення з будинкупо АДРЕСА_1.ОСОБА_1 та інших осіб, що проживають у будинку рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати 1670 (одна тисяча шістсот сімдесят) грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді