Вирок № 56466343, 16.03.2016, Воловецький районний суд Закарпатської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 300/286/15-к

Провадження № 1-кп/300/3/2016

16.03.2016 р. смт.Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в особі: головуючого судді Вотьканича В.А.,

за участю: секретаря судового засідання Іванової Н.Я.,

прокурорів: Демко В.В., Грицака А.В.,

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

потерпілих: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Воловецького районного суду Закарпатської області кримінальне провадженні № 12014070150001081 щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, неодруженого, непрацюючого, не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 статті 296 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, уродженця і мешканця АДРЕСА_2, одруженого, з вищою освітою, непрацюючого, не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 статті 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення в тому, що 06 грудня 2014 року близько 23 години 19 хвилин обвинувачені разом з ОСОБА_7, кримінальне провадження щодо якого закрито у зв'язку зі смертю, на автомобілі марки AUDI RSR99 під керуванням ОСОБА_4 під'їхали до кафе «У Петровича», що знаходиться за адресою с. Н. Ворота, вул. Центральна, 4а. Вийшовши на площадку перед кафе, ОСОБА_7 першим умисно, безпричинно, із

2

хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, підійшов до ОСОБА_8 та наніс йому один удар кулаком по обличчю від якого ОСОБА_8 впав на бетонну площадку та втратив свідомість.

Після того обвинувачений ОСОБА_3 з ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 підійшли до потерпілого ОСОБА_5 і діючи узгоджено, із хуліганських спонукань ОСОБА_7 умисно, наніс ОСОБА_5 один удар рукою по обличчю, а ОСОБА_3 умисно, безпричинно, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, наніс удар рукою ОСОБА_5 в область голови від яких останній впав на площадку. Після того обвинувачений ОСОБА_4 також з хуліганських спонукань умисно наніс один удар ногою ОСОБА_5 в область живота. У результаті ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спричинили потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді синців навколоочної ділянки справа з субконюктивальним крововиливом та синця в підочній ділянці зліва, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 311 від 11.12.2014 відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я чи незначну стійку втрату працездатності.

Крім цього, продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_3, діючи узгоджено з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 підійшли до ОСОБА_9 і з хуліганських спонукань, ОСОБА_3 умисно, наніс ОСОБА_9 один удар рукою в обличчя та один удар ногою в область тулуба, ОСОБА_7 умисно наніс ОСОБА_9 один удар рукою по обличчю, а ОСОБА_4 умисно наніс один удар ногою ОСОБА_9 в область тулуба.

Продовжуючи свої хуліганські дії ОСОБА_3 підійшов до потерпілого ОСОБА_6 та з хуліганських спонукань, умисно, наніс йому один удар рукою по обличчю, внаслідок чого спричинив потерпілому тілесне ушкодження у виді рани нижньої губи, яке згідно з висновком судово-медичної експертизи № 312 від 11.12.2014 відноситься до легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я чи незначну стійку втрату працездатності.

Указані хуліганські дії ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 побачив оперуповноважений СБНОН Свалявського РВ (з обслуговування Свалявського та Воловецького районів) УМВС України в Закарпатській області лейтенант міліції ОСОБА_10, що перебував у черговій відпустці, який підійшов до ОСОБА_7 та ОСОБА_3 і поставив вимогу, щоб вони припинили хуліганські дії, при цьому показав їм посвідчення працівника міліції виписане на його ім'я.

Обвинувачений ОСОБА_11 та ОСОБА_7, усвідомлюючи, що ОСОБА_10 є працівником правоохоронного органу, обізвали його, і умисно проявили активну фізичну протидію законним вимогам ОСОБА_10, як працівника

3

міліції, та з метою позбавлення можливості виконати ним свій службовий обов'язок із забезпечення громадського порядку, діючи з особливою зухвалістю, ОСОБА_7 наніс кулаком удар по обличчю ОСОБА_10 від якого останній впав на землю. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_7 діючи узгоджено, умисно нанесли ногами по декілька ударів ОСОБА_10 по різним частинам тіла, внаслідок чого спричинили йому тілесні ушкодження у виді садна голови та синця лівого плеча, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 307 від 09.12.2014 відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я чи незначну стійку втрату працездатності.

Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.3 статті 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, пов'язане з опором представникові влади, який виконував обов'язки з охорони громадського порядку та припиняв хуліганські дії.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.2 статті 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.3 статті 296 КК України не визнав та показав, що того вечора приїхав на дискотеку до кафе «У Петровича» в с. Нижні Ворота зі своїми знайомим ОСОБА_7 на автомобілі ОСОБА_4 Присутні біля кафе молоді люди зустріли їх недружелюбно, але громадський порядок він не порушував, нікому тілесних ушкоджень не спричиняв. Ідучи в напрямку до кафе він відштовхнув одного з молодих людей, який стояв на проході, як з'ясувалося пізніше це був потерпілий ОСОБА_5 Обвинувачений просив виправдати його.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою винуватість у злочині заперечив та показав, що приїхав у с. Нижні Ворота зі своєю дівчиною, з ним приїхали також ОСОБА_3 та ОСОБА_7 Вчинення хуліганських дій заперечив, просив його виправдати.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_10 не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій просив суд провести розгляд кримінальної справи без його участі, підтверджує показання дані на досудовому слідстві, просив міру покарання застосувати згідно з законом.

Суд, допитавши обвинувачених, потерпілих, які з'явилися в судове засідання, свідків, дослідивши письмові та речові докази встановив наступне.

З показань потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні 02.11.2015 року встановлено, що 06.12.2014 року він знаходився в кафе «У Петровича» в с.

4

Нижні Ворота, де з друзями пив пиво, потім вийшов покурити. Бачив, як до кафе під'їхав автомобіль з якого вийшли ОСОБА_7 і ОСОБА_3 Потім ОСОБА_7 безпричинно наніс удар рукою по голові ОСОБА_8 від чого той упав. Далі ОСОБА_7 також безпричинно наніс удар рукою по голові йому, він відійшов два кроки назад, але ззаду хтось скочив на нього і вдарив по голові від чого він упав. Там були тільки ОСОБА_7 та ОСОБА_3, тому вважає, що його вдарив ОСОБА_3 Показав, що ОСОБА_7 бив також ОСОБА_9 Після цього потерпілий пішов допомогти ОСОБА_8., якого обмили водою, відвели до машини і відвезли додому. Коли повернувся, відвідувачі вже розходилися.

Потерпілий ОСОБА_5 в суді також показав, що працівники міліції під час допиту розповідали йому, що його бив також ОСОБА_4, і що це зафіксовано на відео, хоч він особисто цього не бачив. Потерпілий підтвердив, що переконаний у тому, що його бив ОСОБА_7 Крім того, потерпілий в суді показав, що йому показували в міліції відеозапис з камер спостереження біля кафе «У Петровича» перед допитом, однак в окремому документі це не фіксувалося.

22.012016 р. потерпілий ОСОБА_5 повідомив, що після першого допиту в суді з ним розмовляв слідчий поліції, який сказав, що його показання в суді неправильні. Під час повторного допиту потерпілий змінив показання, і показав, що його першим вдарив рукою ОСОБА_7, потім ззаду його вдарив ОСОБА_3, а коли він лежав, його вдарив ногою ОСОБА_4 При цьому потерпілий повторив, що особисто не бачив ОСОБА_12 та ОСОБА_4

Суд критично оцінює показання цього потерпілого, які він давав перед судом 22.01.2016 року, враховуючи, що зміна показань відбулася після розмови зі слідчим поліції, про яку потерпілий повідомив суд.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні 02.11.2015 року показав, що того вечора був у кафе з потерпілим ОСОБА_5 Коли вийшли покурити, до кафе під'їхав легковий автомобіль, з нього вийшов ОСОБА_7, який безпричинно наніс удар ОСОБА_8, потім вдарив ОСОБА_5, а потім його вдарив ОСОБА_3 по обличчю долонею. Після цього він з ОСОБА_5 пішли допомогти ОСОБА_8, якого обмили водою, посадили в автомобіль і відвезли додому. Обвинуваченого ОСОБА_4 не бачив, він його не бив.

Свідок ОСОБА_9 11.11.2015 року в суді показав, що того вечора, в суботу відпочивав у кафе «У Петровича», між 23-24 годинами вийшов покурити з ОСОБА_6 перед кафе. У той час приїхала машина, з якої вийшов ОСОБА_7 та ОСОБА_3. ОСОБА_7 вдарив ОСОБА_8, як вийшов з машини, потім ОСОБА_5, а ОСОБА_3 вдарив його безпричинно ладонею по обличчю, а потім ОСОБА_7 рукою, від чого він упав, відступившись в бік і більше нічого не бачив.

Свідок ОСОБА_9 стверджував, що ОСОБА_4 мав можливість його вдарити, але не бив його, на досудовому слідстві він не давав свідчень проти

5

ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_9 показав, що зі слів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 свідок узнав, що ОСОБА_7 ударив потерпілого ОСОБА_10, кричав на нього. Свідок показав, що ОСОБА_10 знає, бачив його у кафе, він був випивший.

Свідок ОСОБА_13 в суді 08.12.2015 року показав, що був того вечора на дискотеці з друзями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_14 в кафе «У Петровича». Вони вийшли покурити. Приїхала автомашина, вийшов ОСОБА_7, ОСОБА_3, які почали безпричинно бити присутніх. Зокрема, ОСОБА_5 рукою по голові вдарив ОСОБА_7, потім ОСОБА_3 по обличчю, били також потерпілого ОСОБА_6

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 307 від 09.12.2014 р. у потерпілого ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: садна голови та синця лівого плеча, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності (т.1, а.с.88-89).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 311 від 11.12.2014 р. у потерпілого ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синців навколоочної ділянки справа з субконюктивальним крововиливом та підочної ділянки зліва, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності (т.1, а.с.93-94).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 312 від 09.12.2014 р. у потерпілого ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: рани нижньої губи, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності (т.1, а.с.98-99).

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з камер відеоспостереження, що встановлені на території кафе «У Петровича» встановлено, що територія, яка охоплена камерами відеоспостереження освітлена частково. З відео видно, що в окремих місцях перед кафе відбувається суперечка між присутніми. Проте ідентифікувати осіб, які зображені на відео не є можливим через погану якість зображення та погане освітлення території.

Прокурор під час перегляду відео припустив, що на ньому зображено обвинувачених та потерпілих.

Захисники обвинувачених вважають, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що ані судова криміналістична експертиза відео-звуко запису ані фотопортретна експертиза, на підставі яких суд вправі робити висновки про конкретне зображення потерпілих, обвинувачених чи свідків на відеозаписі, під час досудового розслідування не проводилася, а на

6

припущеннях прокурора, як сторони обвинувачення, про те, що там зображені обвинувачені, суд не вправі обґрунтовувати свої висновки.

Суд приходить до висновку, що цей доказ неможливо визнати належним, бо він ані прямо, ані непрямо не підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні.

З врахуванням досліджених судом обставин справи суд встановив, що обвинувачення ОСОБА_3 у злочині передбаченому ч.3 статті 296 КК України, як хуліганство, пов'язане з опором представникові влади, який виконував обов'язки з охорони громадського порядку та припиняв хуліганські дії не знайшло підтвердження.

Та обставина, що згідно з висновком судово-медичної експертизи у нього виявлено легкі тілесні ушкодження не є підставою для висновку, що вони отримані під час виконання потерпілим обов'язків з охорони громадського порядку та припиняв хуліганські дії.

При цьому суд виходить з того, що хоч потерпілий ОСОБА_10 і був присутній того вечора у кафе «У Петровича», проте з показань свідка ОСОБА_9 він перебував у стані сп'яніння. Доказів того, що перебуваючи в такому стані він виконував обов'язки з охорони громадського порядку та припиняв хуліганські дії стороною обвинувачення не надано.

Згідно з ч.1 статті 28 КК України злочин визнається таким, що скоєно групою осіб, якщо в ньому приймали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою.

Оцінивши зібрані у кримінальному провадженні докази, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.2 статті 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

При цьому особливу зухвалість ОСОБА_3 суд визнає таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось насильством із завданням потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_6 та свідку ОСОБА_9 побоїв та заподіянням тілесних ушкоджень під час хуліганських дій, які він вчиняв спільно з обвинуваченим ОСОБА_7, провадження в справі щодо якого закрито в зв'язку зі смертю обвинуваченого.

Зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами діях обвинуваченого ОСОБА_4 наявність складу злочину передбаченого ч.2 статті 296 КК України не доведено, а тому він підлягає виправданню з цих підстав.

Згідно з пунктом 3 ч.1 статті 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

7

Призначаючи покарання суд, відповідно до ч.3 статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості злочину, особу винуватого та обставини які обтяжують і пом'якшують покарання, обстави при яких було скоєно злочин..

Обставин, що пом'якшують покарання, згідно зі статтею 66 КК України суд не встановив.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно статті 67 КК України, суд також не встановив.

Суд бере до уваги особу винного, позитивну характеристику по місцю проживання, обставини за яких був скоєний злочин, його мотив, примирення з потерпілими, відсутність претензій до обвинуваченого з боку потерпілих, а тому суд визнав, що законним і справедливим для обвинуваченого буде покарання у виді обмеження волі.

Враховуючи тяжкість злочинів, особу винного та обставини справи суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання і він може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням згідно з ч.1 статті 75 КК України.

Судових витрат у справі немає.

Речові докази в справі: два CD-R диски з відеозаписом з камер відеоспостереження в кафе «У Петровича», підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 статті 296 КК України та призначити йому покарання у виді одного року шість місяців обмеження волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши для нього іспитовий строк тривалістю один рік.

На підставі пунктів 2,3 ч.2 статті 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, або навчання; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 на обирати.

Обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 статті 296 КК України виправдати за недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

8

Речові докази в справі: два CD-R диски з відеозаписом, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Закарпатської області через Воловецький районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий В. А. Вотьканич