Рішення № 56464321, 18.02.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19359/15-ц

Провадження №2/761/981/2016

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

18 лютого 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Голопич Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Гарант Інвест» до ОСОБА_2, третя особа: Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про звільнення майна з під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК «Капітал Гарант Інвест» звернувся до суду з позовом про звільнення з під арешту квартири АДРЕСА_1, що є предметом іпотечного договору, накладений Управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Свої вимоги мотивує тим, що 17.09.2007 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 07Ф-178. В подальшому, а саме 31.01.2014 між ПАТ «Брокбізнесбанк» та «Банк Національний кредит» укладений договір факторингу та 07.02.2014 р. додаткова угода № 1 до нього. За умовами договору факторингу ПАТ «Брокбізнесбанк» відступило ПАТ «Банк Національний кредит права вимоги за кредитним договором укладеним з ОСОБА_2 Як наслідок 05.02.2014 р. був укладений між банками і договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, за яким ОСОБА_2 передала в іпотеку належну їй квартиру АДРЕСА_1. В подальшому 07.02.2007 року між ПАТ «Банк Національний кредит» та позивачем було укладено договір факторингу за яким ТОВ «ФК «Капітал Гарант Інвест» отримав права вимоги як за кредитним договором так і за іпотечним договором. 24.03.2015 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про арешт майна боржника відповідно до якої, як свідчить витяг Державного реєстру речових прав на нерухоме майно накладено арешт на квартиру, яка перебуває в іпотеці - квартиру АДРЕСА_1. Представник позивача зазначає, що наявність арешту порушує права Товариство, який будучи іпотеко держателем має переважне право на задоволення вимог кредитора. За таких обставин представник ТОВ «ФК «Капітал Гарант Інвест» звернувся до суду з позовом з метою захисту прав та інтересів останнього.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити. Не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив. Заяв та клопотань від нього в адресу суду не надходило.

ОСОБА_2 також не з»явилась в судове засідання, повідомлялась про розгляд справи належним чином. Не повідомляла про причини неявки з заявами та клопотаннями до суду не зверталась.

Суд, керуючись положеннями ст.ст. 169,224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та третьої особи на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, отримавши на це згоду представника позивача.

Вислухавши пояснення представника ТОВ «ФК «Капітал Гарант інцест», дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що 17 вересня 2007 р. між АБ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 07Ф-178.

Відповідно до вимог ст. 546 ЦК України встановлено, що зобов»язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов»язань.

За приписами ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом

18.09.2007 р. між АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_2 в забезпечення виконання належним чином умов кредитного договор у№ 07Ф-178 від 17.09.2007 р. було укладено іпотечний договір за умовами якого ОСОБА_2 передала банку в іпотеку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

Як свідчать матеріали справи 31.01.2014 р. між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ПАТ «Банк Національний Кредит» було укладено договір факторингу за умовами якого ПАТ «Брокбізнесбанк» відступило ПАТ «Банк Національний Кредит» право вимоги, зокрема, по кредитному договору укладеному з ОСОБА_2

Також, як свідчать матеріали справи, 05.02.2014 р. між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ПАТ «Банк Національний Кредит» був кладений договір про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами .

07.02.2014 р. договір факторингу був укладений між ПАТ «Банк Національний Кредит» та ТОВ «ФК «Капітал Гарант Інвест».

Відповідно до умов зазначеного договору ПАТ «Банк Національний Кредит» відступив позивачу права вимоги до позичальника за кредитним договором № 07Ф-178 від 17.09.2007 р.

В подальшому, а саме 12.02.2014 р. між позивачем та ПАТ «Банк Національний Кредит» укладено договір про передачу прав і за іпотечними договорами в тому числі і за іпотечним договором укладеним третьою особою 18.02.2007 р.

Відповідно до положень ст.. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов»язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов»язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої сторони (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, як свідчать матеріали справи, до ТОВ «ФК «Капітал Гарант Інвест» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 в межах суми боргу за кредитним договором.

За положеннями ст.. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов»язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому відповідно до приписів ст. 37 Закону України «Про іпотеку» потекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, Товариство має намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нього у зв»язку із невиконанням ОСОБА_2 взятих на себе зобов»язань за кредитним договором № 07Ф-178 від 17.09.2007 р., проте, як стало відомо органом державної виконавчої служби на квартиру накладено арешт.

Відповідне застереження передбачено договором іпотеки від 18.09.2009 р., а саме п. 7.5.1.

Положеннями ст.. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено права іпотеко держателя у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов»язання задовольнити свої вимоги за ним шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна щодо об»єкта нерухомого майна на квартиру АДРЕСА_1 24ю03ю2015 р. накладено арешт постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Статтею 3 Закону України встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Представник ТОВ «ФК «Капітал Гарант Інвест» зазначив в судовому засіданні, що державна реєстрація права власності на майно на підставі іпотечного застереження регулюється п. 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженої постановою КМУ № 868 від 17.10.2013 р. і в той же час наявність обтяження щодо майна є підставою для відмови державного реєстратора в реєстрації права власності на підставі п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Такий висновок зробила колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України 19.05.2015 р. у постанові № 21-121а15.

Таким чином, існування арешту накладений на предмет іпотеки унеможливлює реалізацію позивачем свого права іпотекодержателя звернути на нього стягнення шляхом набуття права власності.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження».

В свою чергу положеннями ст. 15 ЦК України передбачено право особи звернутися до суду на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом своїх прав.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення вимог ТОВ «ФК «Капітал Гарант Інвест».

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 3,11,57,60,88,169,212-215,224-226 ЦПК України, ст.ст.15, 546, 1077 ЦК України, Законом Україна «Про іпотеку», Законом України «Про виконавче провадження», суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Звільнити квартиру АДРЕСА_1, що є предметом іпотечного договору з-під арешту, накладеного постановою Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Грант Інвест» судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач, який не був присутнім в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

Суддя