Ухвала суду № 56462589, 15.03.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21544/14-ц

Провадження по справі № 2/752/1224/16

У Х В А Л А

15.03.2016 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого- судді Хоменко О.Л.,

при секретарі Котович Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які діють в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись з позовом про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 03.09.2016 року по справі було призначено судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні запитання :

1.Захворювання якої тяжкості та характеру були наявні у ОСОБА_6 на момент складання заповіту 15 липня 2014 року?

2.Чи могли наявні у ОСОБА_6 захворювання впливати на його психічний стан таким чином, що він не розумів значення своїх дій та (або) не міг керувати ними на момент складання заповіту 15липня 2014 року?

Проведення експертизи доручалося Київському міському центру судово-психіатричних експертиз (04080, м.Київ, вул.Фрунзе,103-А).

05.02.2016 року до суду надійшло повідомлення з Київського міського центру судово-психіатричних експертиз, із змісту якого вбачається, що питання №1 ухвали знаходиться поза межами компетенції судово-психіатричних експертів, а питання №2 доцільно сформулювати наступним чином: «Чи усвідомлював ОСОБА_6 значення своїх дій та чи міг керувати ними на момент складання заповіту 15.07.2014 року за своїм психічним станом ?»

В судовому засіданні позивачі та їх представник наполягали на тому, що питання, поставлені на вирішення експертів, мають звучати саме так, як зазначено в ухвалі Голосіївського районного суду м.Києва від 03.09.2016 року, оскільки відповіді на зазначені питання, на їх думку, можуть підтвердити їх озовні вимоги.

Оскільки експерти Київського міського центру судово-психіатричних експертиз не можуть відповісти на поставлені запитання, просили доручити проведення експертизи Комунальному закладу «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» або іншій спеціалізованій судово-психіатричній експертній установі або психіатричному закладу, у структурі яких функціонують судово-психіатричні експертні відділення.

Відповідач ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_3 проти призначення експертизи заперечують взагалі, вважаючи позовні вимоги безпідставними.

Враховуючи, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання, та виходячи з того, що для зручності пересилання матеріалів справи та медичної документації є доцільним призначення експертизи психіатричному закладу, який територіально більш наближений до міста Києва, керуючись ст.ст.143,144 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Призначити по справі судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити наступні запитання :

1.Захворювання якої тяжкості та характеру були наявні у ОСОБА_6 на момент складання заповіту 15 липня 2014 року?

2.Чи могли наявні у ОСОБА_6 захворювання впливати на його психічний стан таким чином, що він не розумів значення своїх дій та (або) не міг керувати ними на момент складання заповіту 15липня 2014 року?

Проведення експертизи доручити Комунальному закладу «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня імені академіка О.І.Ющенка» (21018 м.Вінниця, вул. Пирогова,109), попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.

Оплату експертизи покласти на позивачів ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, та ОСОБА_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_2.

Провадження у справі зупинити.

Ухвала може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: