Ухвала суду № 56461699, 16.03.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/776/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 27 Фролов О. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Демченко В. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоДемченка В. А.суддівПодороги В. М. , Василенко Л. І. при секретаріАнкудінові О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_7, про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_7, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що відповідно до укладеного договору №СSТ0GА00000014 від 12.02.2007 року, ПАТ КБ «ПриватБанк» був наданий кредит ОСОБА_7 у розмірі 55000.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.02.2017 року.

Станом на 15.12.2014 року загальна сума заборгованості по укладеному договору становить 44454.54 грн., яка на даний час не сплачена.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_8 12.02.2007 року уклали договір іпотеки № СSТ0GА00000014, згідно якого, двокімнатна квартира загальною площею 38,8 кв. м, житловою площею 24,20 кв.м.2, що розташована у АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_8 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 30.11.1995 року, є предметом іпотеки в забезпечення виконання зобов'язання боржником ОСОБА_7

Оскільки в порушення умов договору відповідач ОСОБА_7 у встановлений строк, кредит та інші передбачені договором платежі не сплатив, тому позивач змушений звернутись з даним позовом до суду та просив в рахунок погашення заборгованості за договором іпотеки від 12.02.2007 року в розмірі 44454,54 грн. звернути стягнення на вищевказану квартиру шляхом продажу позивачем з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купавлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування з можливістю здійснення позивачем всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, а також позивач просив виселити відповідача та інших осіб які зареєстровані та/або проживають у вищевказаній квартирі та стягнути понесені відповідачем судові витрати.

Заочним рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2015 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_7, про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № СSТ0GА00000014 від 12.02.2007 року в розмірі 44454.54 грн. звернуто стягнення на двокімнатну квартиру загальною площею 38,8 кв.м, житловою площею 24,20 кв.м.2, що розташована в АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки (№ СSТ0GА00000014 від 12.02.2007 року) Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, виселено ОСОБА_6 та інших осіб які зареєстровані та/або проживають проживають квартирі, що розташована в АДРЕСА_1., стягнуто з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 566.35 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу на рішення, в якій просить скасувати рішення, так як вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухваливши нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк», стягнувши судові витрати із позивача на її користь.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони по справі, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення, а рішення суду першої інстанції до залишення без змін з наступних підстав.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так, колегією суддів за матеріалами справи установлено, що відповідно до кредитного договору № СSТ0GА00000014 від 12.02.2007 року, ПАТ КБ «ПриватБанк» надав позичальнику ОСОБА_7 кредит в розмірі 60 510 грн. 00 коп., з яких 55 000 грн. 00 коп. на завершення будівництва, 5 510 грн. 00 коп. на сплату страхових платежів ( а. с. 14 - 16).

Згідно договору іпотеки № СSТ0GА00000014 від 12.02.2007 року, ОСОБА_8 надає в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру загальною площею 38,8 кв. м, житловою площею 24,20 кв.м., що розташована в АДРЕСА_1 ( а. с. 19 - 20).

Відповідно до повідомлення від 05.08.2014 року за № 30.1.0.0/2-802, ПАТ КБ "ПриватБанк" повідомив ОСОБА_7 та іпотекодавця ОСОБА_8 про заборгованість по договору за кредитом № СSТ0GА00000014 від 12.02.2007 року в розмірі 12177 грн. 91 коп. та про те, що в разі не сплати боргу буде звернуто стягнення на нерухоме майно, яке розташоване в АДРЕСА_1 ( а. с. 12).

Згідно до свідоцтва про смерть від 22.01.2015 року за НОМЕР_1, ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Тальне ( а. с.43).

Згідно інформації завідуючого Тальнівською державною нотаріальною конторою від 25.09.2015 року за № 1412/01-16, спадкова справа після смерті ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, заведена в Тальнівській нотаріальній конторі 25.04.2015 року за № 144/2015, а спадкоємцем померлої, згідно поданої заяви є її дочка ОСОБА_6 ( а. с. 47).

Ухвалою Тальнівського районного суду Черкаської області від 09.10.2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_8, третя особа - ОСОБА_7, про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідачку ОСОБА_8 замінено на її спадкоємця ОСОБА_6 ( а. с. 52).

Відповідно до ст.ст. 252, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та підлягає виконанню у встановлений строк (термін), що встановлений договором, одностороння відмова не допускається.

Згідно ч.2 ст.39 ЗУ "Про іпотеку" одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч.1 ст. 40 ЗУ "Про іпотеку" та ст. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Таким чином, відповідачка підлягає виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України "Про іпотеку".

Колегія суддів погоджується із висновком районного суду про те, що з матеріалів справи вбачаються докази виконання банком вищевказаних вимог закону до звернення з позовом, а саме: повідомленням від 05.08.2014 року за № 30.1.0.0/2-802, ПАТ КБ "ПриватБанк" повідомив ОСОБА_7 та іпотекодавця ОСОБА_8 про заборгованість по договору за кредитом № СSТ0GА00000014 від 12.02.2007 року в розмірі 12177 грн. 91 коп.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_8, 12.02.2007 року уклали договір іпотеки № СSТ0GА00000014 згідно якого, двокімнатна квартира загальною площею 38,8 кв.м, житловою площею 24,20 кв.м.2, що розташована в АДРЕСА_1, належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 30.11.1995 року та є предметом іпотеки. Заборгованість ОСОБА_7 складає 12177,91 грн., також боржника та іпотекодавця ознайомлено з наслідками ст.ст. 526, 527, 530, 1054, 1050 ЦК України. Крім того, їх повідомлено про те, якщо на протязі тридцяти днів з дня отримання даної вимоги не буде погашено борг, то будуть застосовані положення ст.ст. 33,40 ЗУ «Про іпотеку» відносно вищевказаної квартири (а.с.12).

Відповідно до Реєстру №3829 (ф.103) почтових відправок - рекомендованих листів з повідомленням претензій до боржників від 15.08.2014 року вбачається, що ОСОБА_7 на адресу АДРЕСА_2, доставлено лист вагою 15 грам, вих.№70209СSТ0L802, штрих-код 4994517485276. та ОСОБА_8 на адресу АДРЕСА_1 , доставлено лист вагою 15 грам, вих.№70209СSТ0L802, штрих-код 4994517485284 ( а. с. 13).

Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Відповідачка ОСОБА_6 прийняла спадщину після померлого іпотекодавця ОСОБА_8 шляхом подачі заяви до нотаріуса, відповідно до ст.1269 ЦК України, і вважається такою, що прийняла спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, вона не заявила про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 608 ЦК України зобов'язання припиняються смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язане з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Перелік зобов'язань, які не входять до складу спадщини визначені статтею 1219 ЦК України, отже зобов'язання за кредитним договором та за договором іпотеки входять до складу спадщини.

За змістом статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено підстави припинення іпотеки, однак такої підстави, як смерть іпотекодавця, положення зазначеної норми не містять.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Таким чином, після смерті іпотекодавця ОСОБА_8 до спадкоємця ОСОБА_6, при наявних порушеннях боржником ОСОБА_7 своїх зобов'язань перед позивачем по кредитному договору, перейшли обов'язки іпотекодавця у межах вартості предмета іпотеки.

При цьому, судом першої інстанції було установлено наявність невиконання позичальником ОСОБА_7 зобов'язань за кредитною угодою та наявність заборгованості у сумі 44454,54 грн., а також наявність майнової поруки, яка перейшла до відповідачки ОСОБА_6, та підстави звернення на іпотечне майно.

Доводи апеляційної скарги щодо зміни відсоткової ставки по кредитній угоді позивачем та відсутність у нього права звернення стягнення на предмет іпотеки є не обґрунтованими, оскільки відповідачка ОСОБА_6 не була стороною договору, вимоги про недійсність такого підняття відсоткової ставки відповідачами не заявлялись і не були предметом розгляду у даній справі, а сама відповідачка відповідає перед іпотекодержателем тільки в межах вартості предмета іпотеки.

А тому, з врахуванням встановлених обставин, матеріалів справи, доводів сторін та апеляційної скарги, положень норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на законність ухваленого рішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає до відхилення, а рішення суду першої інстанції до залишення без змін, відповідно до вимог ст.308 ЦПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Заочне рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_7, про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :