Ухвала суду № 56460182, 16.03.2016, Машівський районний суд Полтавської області

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/431/16-к

Номер провадження 1-кс/540/70/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2016 смт Машівка

Слідчий суддя Машівського районного суду Полтавської області Кравець С.В.

за участю: секретаря Кольвашенко А.В.

прокурора Ряднини В.В.

слідчого Нехая А.В.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка клопотання слідчого СВ Машівського ВП Карлівського ВП ГУНП в Полтавській області Нехая А.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1, -

в с т а н о в и л а :

органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні чотирьох крадіжок чужого майна за наступних обставин:

в середині грудня 2015 року, діючи повторно, умисно, з дачного будинку ОСОБА_3 в АДРЕСА_1, таємно викрав плиту опалення та конструкції з плити опалення, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 500 грн.

Повторно, наприкінці січня 2016 року, умисно, з будинку ОСОБА_4 в АДРЕСА_2, таємно викрав конструкції з плити опалення, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1006 грн.

Повторно, в середині лютого 2016 року, вчиняючи однорідні тотожні діяння, умисно, з території господарства ОСОБА_5 в АДРЕСА_3, таємно викрав сім рамок з вощинами та медом, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 2200 грн.

Повторно, в середині лютого 2016 року, умисно, з літньої кухні господарства ОСОБА_5 в АДРЕСА_3, таємно викрав металеві та алюмінієві речі, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 676 грн.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані:

-за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням до іншого приміщення;

-за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

15 березня 2016 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні вказаних злочинів (а.с. 36-38).

14 березня 2016 року о 16.00 год. ОСОБА_1 був затриманий слідчим на підставі ч.4 ст. 208 КПК України (а.с. 34, 35).

В обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, прокурор та слідчий посилаються на наявність ризиків, передбачених пп. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Заслухавши думку прокурора та слідчого, які наполягають на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав, думку підозрюваного, який з клопотанням погоджується, дослідивши докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Так, з досліджених матеріалів вбачається, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 чч.2, 3 КК України обґрунтовується: витягом з кримінального провадження № 12016170250000080 від 12-14.03.2016р., заявами та протоколами допиту потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в яких вони повідомляють про вчинення крадіжок з їхніх господарств; протоколами огляду місця події від 12-14.03.2016р. в ході яких зафіксовані обставини крадіжок; довідками про вартість та висновком про вартість згідно яких встановлена вартість викраденого майна та спричинених потерпілим збитків; розпискою ОСОБА_1 про добровільну видачу електроплити; протоколами допиту свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які вказали, що підозрюваний приносив вощини з медом; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що незнайомий чоловік приносив на приймальний пункт металеві речі в т.ч. конструкції з плити (а.с. 8-18, 30-35, 42-74).

Таким чином, зазначені обставини дають підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 чч.2, 3 КК України.

Даючи оцінку доводам сторони обвинувачення про наявність ризиків, які є метою застосування запобіжного заходу та забезпечення виконання обов'язків підозрюваним, суд враховує, що він неодноразово судимий в т.ч. за вчинення корисливих злочинів, останній раз 03.04.2015р. Карлівським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч.3 КК України з іспитовим строком на 2 роки у зв'язку з чим перебуває на обліку в Машівському РС КВІ. Крім цього, на розгляді Машівського районного суду з 25.01.2016р. перебуває кримінальне провадження № 12015170250000438 відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню за ст. 185 ч.3 КК України (а.с. 20-29, 41, 79), тобто вказані обставини свідчать, що незважаючи на звільнення від призначеного покарання за вироком суду з іспитовим строком та наявність незавершеного кримінального провадження, він знову підозрюється у вчиненні корисливих злочинів, які вчинені в цей період та після направлення справи до суду, а відтак суд вважає, що зазначені обставини свідчать про те, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку про існування ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Натомість суд вважає, що наявність ризику про можливість переховування ОСОБА_1 від слідства та суду не підтверджена, оскільки хоча з повідомлення Машівського районного суду від 16.03.2016р. вбачається, що він двічі не з'являвся в судові засіданні, але відомості про причини неявки (поважні чи не поважні) в ньому відсутні, в той час як в судовому засіданні підозрюваний повідомив, що виклики не отримував та не був обізнаний про судовий розгляд. Таким чином, вказаний ризик носить характер припущень.

Відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання, особи підозрюваного, обвинуваченого, дотримання ним обраних раніше запобіжних заходів, повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення і розміру шкоди.

Так, крім наявності встановленого ризику, суд враховує те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні одного середньої тяжкості злочину та трьох тяжких злочинів, за які передбачено покарання до 6 років позбавлення волі; розмір шкоди завданий потерпілим, який складає від 500 до 2200 грн; що він ніде не працює та проживає за рахунок тимчасових заробіток, злочини вчинив, як зазначив оскільки не було, що їсти; зареєстрований в АДРЕСА_4, спільно з матір'ю та двома братами, але зі слів час від часу проживає в м. Краснограді Харківської області з дружиною та двома дітьми (а.с. 19).

Вирішуючи питання про можливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, суд вважає, що неможливо застосувати до нього заставу, оскільки він ніде офіційно не працює, стабільного доходу та майна для можливості внесення застави немає, осіб, які б могли за нього поручитися немає, що свідчить про відсутність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки. Крім цього, з огляду на встановлений судом ризик, щодо можливості вчинити ним інше кримінальне правопорушення, те, що злочини, які йому інкримінуються вчинені в період іспитового строку, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, а тому, суд не вбачає підстав для застосування до нього запобіжних заходів у виді особистого зобов'язання та домашнього арешту, оскільки вони не зможуть забезпечити належну його процесуальну поведінку.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Таким чином, враховуючи наявний ризик та особу підозрюваного, суд вважає, що прокурором доведено обставини, передбачені пп. 1-3 ч.1 ст. 194 КПК України, щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ст. 185 чч.2,3 КК України і ризику, визначеного п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України та обставин щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, терміном 60 діб з часу затримання.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, суд вважає за необхідне визначити йому розмір застави, який на думку суду буде достатнім для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених пп.1-3 ч.5 ст. 194 КПК України у розмірі 40 мінімальних заробітних плат, що складає 55120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183, 194 КПК України, -

у х в а л и л а:

клопотання про застосування до ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 чч.2,3 КК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою терміном на 60 діб.

Термін дії ухвали закінчується о 16.00 год. 13 травня 2016 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 40 мінімальних заробітних плат, що складає 55120 грн (р/р № 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО - 26304855, МФО - 820172, отримувач - ТУ ДСА України в Полтавській області, назва суду - Машівський районний суд, ухвала - слідчого судді Машівського районного суду).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого щовівторка та щочетверга;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований (с. Сахнівщина Машівського району Полтавської області) без дозволу слідчого або суду;

3) повідомляти слідчого чи суд про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави, але в межах строків досудового розслідування.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважатиметься таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Машівського ВП Карлівського ВП ГУНП в Полтавській області Нехая А.В.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: