Рішення № 5645967, 30.01.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/43330.01.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІДІСІ УКРАЇНА»

доФізичної особи підприємця ОСОБА_1

простягнення 10634, 93 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Гуль В.І. дов. № б/н від 23.12.2008 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІДІСІ УКРАЇНА»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6 559, 00 грн. основного боргу, 3 935, 40 грн. штрафу, 29, 03 грн. 3 % річних, 111,50 грн. інфляційних втрат.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витати повязані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач всупереч умов Договору № 595/2008 К від 27.03.2008 року укладеного між сторонами, не в повному обсязі виконав зобовязання щодо оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість на суму 6559, 00 грн.

Ухвалою від 11.12.2008 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 29.12.2008 року.

В судовому засіданні 29.12.2008 року, представник позивача надав усні пояснення по суті спору та додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання 29.12.2009 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 29.12.2009 року розгляд справи відкладено на 30.01.2009 року.

В судовому засіданні 30.01.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 30.01.2009 року вдруге не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 30.01.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

27 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІДІСІ Україна»(далі-Постачальник, позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі-Покупець, відповідач) укладено договір поставки № 595/2008 К (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених даним Договором Постачальник зобовязувався поставити Покупцю автомобільні товари. Підтвердженням факту узгодження Сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття Покупцем товару по видатковій накладній виданій Постачальником, яка після її підписання сторонами має силу специфікації.

В силу положень п.п. 2.1, 2.2, 2.3 Договору продаж товару здійснюється за договірними цінами. Ціна товару вказана у видаткових накладних, які є невідємною частиною Договору. Загальна сума договору складається із сум, зазначених у видаткових накладних.

Порядок розрахунків сторони погодили розділом - 3 Договору, відповідно до якого оплата за товар здійснюється наступним чином: авансове перерахування грошових коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника в розмірі 14, 29 % від вартості, вказаної в додатках до даного Договору, які є невідємною частиною; наступна помісячна оплата, у відповідності з графіками, визначеними Додатками до даного Договору. Підставою для оплати є видаткова та податкова накладні, які надаються постачальником Покупцю.

Згідно до Додатку до Договору, відповідач зобовязувався з 27.03.2008 року по 25.09.2008 року щомісячно, рівними частинами сплачувати кошти за поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на виконання п. 3.1.1. Договору перерахував на розрахунковий рахунок позивача авансовий платіж в розмірі 14, 29 % від, вартості товару, в сумі 2193, 00грн., що підтверджується квитанцією № 8 від 10.04.2008 року, належним чином завірена копія долучена до матеріалів справи. Позивач в свою чергу, поставив та передав відповідачу автомобільні товари, що засвідчується видатковою накладною № ЕБК03270019 від 27.03.2008 року. Проте відповідач подальші розрахунки за товар, згідно погодженого сторонами графіку проплат виконав не в повному обсязі, що підтверджується квитанціями, які наявні у справі.

У звязку з цим, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 6 559,00 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 6559, 00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 10.3 Договору передбачено, що за затримку платежів у відповідності до розділу -3 Договору на термін, що перевищує 30 днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 60 (шістдесяти) відсотків від загальної вартості невиконаного зобовязання.

Керуючись п. 10.3. Договору Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлені автомобільні товари, нарахував та просить стягнути з відповідача штраф в сумі 3935, 40 грн.

Господарський суд перевіривши розмір штрафу, встановив, що нарахування штрафу здійснено позивачем вірно, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 29, 03 грн. 3% річних та 111, 50 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобовязання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення інфляційні втрати в розмірі 111, 50 грн. за весь час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача, а 3% річних підлягають до стягнення частково в сумі 26, 42 грн. за період з 26.09.2008 року по 13.11.2008 року, в межах періоду визначеного позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІДІСІ Україна»(02089, м. Київ, вул. Радистів, 73 а, код ЄДРПОУ 33780248) 6559 (шість тисяч пятсот пятдесят девять) грн. 00 коп. боргу, 3935 (три тисячі девятсот тридцять пять) грн. 40 коп. штрафу, 26 (двадцять шість) грн. 42 коп. 3 % річних, 111 (сто одинадцять) грн. 50 коп. інфляційних втрат, 106 (сто шість) грн. 32 коп. державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

23.03.2009р.