Вирок № 56458289, 16.03.2016, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/231/16-к

Провадження № 1-кп/280/85/16

ВИРОК

Іменем України

16 березня 2016 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді - Василенка Р.О.,

із секретарем - Бех І.В.

з участю прокурора: Сенька В.О.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Коростишів кримінальне провадження відносно

ОСОБА_2, 15серпня ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, не одружений, утриманців не має, проживаючий та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

04.02.2016, близько 19 год. 40 хв., ОСОБА_2 знаходився поблизу будинку № 3 на Соборній Площі в м. Коростишеві Житомирської області та побачив ОСОБА_1, яка в цей час користувалася своїм мобільним телефоном марки «Lenovo» моделі «A390».

В цей день, час та місці у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на відкрите заволодіння вказаним мобільним телефоном.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 підійшов до потерпілої ОСОБА_1 та вирвав з її рук належній їй мобільний телефон марки «Lenovo» моделі «A390», вартістю 983 грн. 33 коп., з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» вартістю 25 гривень, чим відкрито заволодів належним їй майном і тим самим завдав потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 1008 грн. 33 коп.

У подальшому, ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викрадений мобільний телефон привласнив та розпорядився на власний розсуд.

Дії ОСОБА_2 кваліфікуються за ч.1 ст. 186 КК України, як умисні дії, що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж).

До Коростишівського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016060190000075 року відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 186 КК України та угодою про примирення між потерпілим і підозрюваним, укладеною між потерпілою ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 від 17 лютого 2016 року.

Угода про примирення укладена у відповідності до вимог ст. ст.468, 469, 471 КПК України. Згідно даної угоди підозрюваний ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, щиро кається, вибачився перед потерпілою та відшкодував останній завдану шкоду. Сторони дійшли угоди щодо призначення за це кримінальне правопорушення покарання ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 186 КК України у виді 200 годин громадських робіт.

Сторони самостійно за своєю ініціативою уклали угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним.

Угода містить посилання сторін на усвідомлення ними наслідків укладення і затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України, а також наслідків невиконання угоди про примирення, що передбачені ст. 476 КПК України.

У разі невиконання угоди відповідно до ст. 476 КПК України потерпілий має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та призначення судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, просив суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджену міру покарання, розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Потерпіла ОСОБА_1 просить суд затвердити угоду про примирення.

Прокурор не заперечив проти затвердження угоди про примирення та просив призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 468, ч.3 ст.469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості.

Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає положенням п.1-2 ч.1 ст. 65 КК України та положенням Загальної частини Кримінального Кодексу України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, обвинувачений цілком розуміє положення ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані в разі затвердження угоди судом, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України.

Потерпіла також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України .

На переконання суду умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам сторін та суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для примирення. Виходячи з викладеного угода про примирення підлягає затвердженню.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Речові докази по справі мобільний телефон марки «Lenovo» моделі «A390» з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар», що передані на зберігання потерпілій ОСОБА_1 підлягають залишенню останній.

Процесуальні витрати по справі в сумі 245грн. 52 коп. підлягають до стягнення з обвинуваченого.

На стадії досудового розслідування запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався та підстави для його обрання при ухваленні вироку відсутні.

Керуючись п.1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст.373, ст.ст. 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення від 17 лютого 2016 року, що укладена між потерпілою ОСОБА_1»єю Валерієвною та підозрюваним ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12016060190000075.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 200 годин громадських робіт.

Речові докази по справі - мобільний телефон марки «Lenovo» моделі «A390» з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар», що передані на зберігання потерпілій ОСОБА_1 залишити останній.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі УДКСУ у м. Житомирі, банк отримувача: ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код ЗКПО 38035726, рахунок 31117115700002 (в призначенні вказувати код класифікації доходів: 24060300) 245грн. 52 коп. процесуальних витрат за проведення судово товарознавчої експертизи.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України:

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілими та обвинуваченими (підозрюваним) може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому, потерпілому та прокурору.

Суддя Р.О. Василенко