Постанова № 56457134, 15.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2016 р. Справа № 489/7860/14-а

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Кокорєв В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Жук С.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 січня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та стягнення одноразової грошової допомоги, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та стягнення одноразової грошової допомоги.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 січня 2015 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено в повному обсязі.

ОСОБА_4 не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 січня 2015 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач зазначає, що судом першої інстанції під час винесення оскаржуваного рішення неповністю з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 проходив дійсну військову службу в Збройних Силах України.

Наказом Головнокомандувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 04.04.2003 за № 79 ОСОБА_4 було звільнено з військової служби у відставку за п. 67, підпункт "б" (за станом здоров'я) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу з правом носіння військової форми одягу.

Наказом МОВК від 30.04.2003 за № 54, підполковника ОСОБА_4, старшого помічника начальника 2-го відділу (призову) МОВК, звільненого наказом Головнокомандувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 04.04.2003 за № 79, з 30 квітня 2003 року виключено зі списків особового складу МОВК, з усіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Ленінського РВК м. Миколаєва.

Відповідно до дублікату довідки від 18.04.2003 серії МСЕ-02 № 007612 (а. с. 26) ОСОБА_4 в результаті первинного обстеження встановлено третю групу інвалідності у зв'язку із захворюванням пов'язаним з проходженням військової служби.

Згідно з висновком медико-соціальної експертної комісії від 03.01.2014 ОСОБА_4 за результатами повторного огляду визнано інвалідом третьої групи, яку встановлено в результаті травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби (а. с. 27).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що можливість виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням військовослужбовцем інвалідності передбачена законодавством лише з 1 січня 2007 року, тобто після фактичного звільнення заявника з військової служби. Колегія суддів не погоджується з такою позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Відповідно до статті 41 цього Закону, у редакції, Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким визначені основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців.

Частиною другою статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІI групи інвалідності, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі становлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

На виконання статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінет Міністрів України постановою від 28 травня 2008 року № 499 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб.

Пунктом 2 постанови № 499 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби одноразова грошова допомога інвалідам ІІІ групи виплачується в розмірі 48-місячного грошового окладу.

Виходячи з положень статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, які мали місце в період її проходження.

Аналогічний правий висновок у спорі цієї ж категорії зазначений Верховним Судом України у постанові від 18 листопада 2014 року (справа № 21-446а14) та постанові від 21 квітня 2015 року (справа № 21-135а15).

Щодо позовних вимог позивача про визнання права ОСОБА_4 на отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі 182700,00 грн. та стягнення з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_4 суму одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності у розмірі 182700,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Вирішуючи спірне питання, суд позбавлений повноважень на такий спосіб захисту порушених прав позивача, як стягнення з відповідача на його користь одноразової грошової допомоги у визначеній позивачем грошовій сумі, оскільки суд не може на себе перебирати функцію органу, на якого законодавством покладено повноваження щодо нарахування такої допомоги.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З метою невтручання в дискреційні повноваження Міністерства оборони України в частині задоволення позовних вимог, суд вважає за не обхідне зазначити наступне: зобов'язати Міністерство оборони України призначити одноразову грошову допомогу відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 як інваліду ІІІ групи у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, та забезпечити її виплату.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та стягнення одноразової грошової допомоги належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають частковому задоволенню.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, - задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 січня 2015 року по справі № 489/7860/14-а, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги 489/7860/14-а, - задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначені та виплаті ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності.

Зобов'язати Міністерство оборони України призначити одноразову грошову допомогу відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 як інваліду ІІІ групи у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, та забезпечити її виплату.

В решті позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя С.І. Жук