Постанова № 56457129, 15.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2016 р. Справа № 520/3543/15-а

Категорія: 10.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Рева С.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Жук С.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на Постанову Київського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 до Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо прийняття рішення «про відмову в призначення соціальної допомоги 07/04/2015». Скасовано як незаконне рішення Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради «про відмову в призначення соціальної допомоги 07/04/2015», прийнятого, за заявою ОСОБА_5. Зобов'язано Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради призначити ОСОБА_5 субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг починаючи з 16 грудня 2014 року.

Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 28 серпня 2015 року по справі № 520/3543/15-а.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Сторони по справі сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ст. 197 КАС України.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є інвалідом другої групи, а її син ОСОБА_5 є інвалідом 3 групи з дитинства.

Оскільки позивач та її син є інвалідами, розмір їх пенсій є недостатнім для задоволення їх особистих потреб та сплати комунальних послуг, вони зверталися до Управління соціального захисту населення у Київському районі м. Одеси із заявами про призначення субсидії на житлово-комунальні послуги.

Рішенням Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради за 2011, 2013 та 2015 роки було відмовлено у призначенні субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з різних причин.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач та її син є інвалідами, постійно проживають у квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 та мають право на отримання субсидії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995року за №848. Колегія суддів не погоджується з такою позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848, Положення визначає умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Згідно п.2 Положення право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках) державного та громадського житлового фонду, в тому числі у гуртожитках, - на оплату користування житлом; приватного житлового фонду та фонду житлово-будівельних (житлових) кооперативів - на оплату утримання житла; житлового фонду незалежно від форм власності - на оплату комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Відповідно до п. 6 Положення, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, субсидія призначається уповноваженому власнику (співвласнику) житла, наймачу державного та громадського житлового фонду, членові житлово-будівельного (житлового) кооперативу, власнику (співвласнику) житлового приміщення, на якого відкрито особовий рахунок за місцем реєстрації. В окремих випадках на підставі рішень районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій та виконавчих органів міських і районних рад або утворених ними комісій та актів обстеження матеріально-побутових умов сім'ї субсидія може призначатися іншій особі, зареєстрованій у житловому приміщенні (будинку), а також індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, але вони сплачують вартість одержуваних житлово-комунальних послуг.

Форми заяви, довідки про склад сім'ї, декларації про доходи та майно затверджуються Мінсоцполітики.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, та довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні , будинку осіб» № 204 від 22.07.2003 року, відповідно до статті 4 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 p. N 253 ( 253-2003-п ) "Деякі питання надання соціальної допомоги" затверджено форми Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, та довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні будинку осіб.

Як вибачається з матеріалів справи, у березні 2015 року до управління від ОСОБА_5 надійшла заява на призначення субсидії.

Після отримання довідки про склад сім'ї, наданої КП ЖКС «Вузівський» № 2020 від 20.03.2015 року встановлено, що ОСОБА_5 та його мати, ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 не зареєстровані. Зареєстрований ОСОБА_6, який є власником зазначеної квартири.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 6 Положенням в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, субсидія призначається уповноваженому власнику (співвласнику) житла, наймачу державного та громадського житлового фонду, членові житлово-будівельного (житлового) кооперативу, власнику (співвласнику) житлового приміщення, на якого відкрито особовий рахунок за місцем реєстрації. В окремих випадках на підставі рішень районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій та виконавчих органів міських і районних рад або утворених ними комісій та актів обстеження матеріально-побутових умов сім'ї субсидія може призначатися іншій особі, зареєстрованій у житловому приміщенні (будинку).

На підставі вищезазначеної довідки та керуючись п. 6 зазначеного Положення у призначенні субсидії ОСОБА_5 було відмовлено.

У судовому засіданні від 23.02.2016 року було надано довідку про склад сім'ї КП ЖКС «Вузівський» № 3062 від 01.02.2016 року, у якій також зазначено, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрований ОСОБА_6, який є власником зазначеної квартири.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання неправомірним та скасування рішення комісії від 07.04.2015 року про відмову у наданні позивачу субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки, а ні ОСОБА_4, а ні ОСОБА_5 не є власниками та не зареєстровані у квартирі за адресою: АДРЕСА_2.

Що стосується позовних вимог про скасування рішень Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради «про відмову в призначення соціальної допомоги» за 2011, 2013 роки.

Відповідно до положень ст. 99 та ст. 100 КАС України строк позовної давності встановлено у шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про своє порушене право, який, в разі його пропуску з поважних причин, може бути поновлений судом за заявою позивача і за наявності для цього підстав. В тому випадку, коли суд не знайде підстав для поновлення цього строку позовна заява залишається без розгляду.

Позивач просив задовольнити вимоги та скасувати також рішення за 2011, 2013 роки, тобто за минулий період більш як за шість місяців, однак поважних причин пропуску строку звернення до суду Позивачем не зазначено, що є підставою для залишення позовної заяви в цій частині без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Основний зміст принципу змагальності у адміністративному судочинстві полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 72 КАС України).

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч. 1 ст. 69 КАС України).

Враховуючи наведені вимоги закону, колегія суддів вважає, що в ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених позовних вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування рішення за 2015 рік та зобов'язання вчинити певні дії належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними у справі матеріалами задоволенню не підлягають.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, - задовольнити.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2015 року по справі № 520/3543/15-а, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 в частині скасування рішення за 2015 рік та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 в частині скасування рішень за 2011, 2013 роки, - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя С.І. Жук