Ухвала суду № 56457104, 15.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2016 р. Справа № 814/4229/15

Категорія: 5.6.2 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Жук С.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Миколаївської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Миколаївської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_4 не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 27.10.2015 року ОСОБА_4 звернувся до Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) з заявою, в якій порушив питання перегляду виконавчим комітетом Миколаївської міської ради діючих норм водопостачання згідно з вимогами «Порядку розроблення норм та затвердження нормативів питного водопостачання», затвердженого Постановою КМУ № 1107 від 25.08.2015 року та здійснення ремонту квартири, що знаходиться в комунальній власності міста, та в якій мешкає заявник (а.с. 4).

Заяву ОСОБА_4 від 27.10.2015 року було надіслано Секретаріатом Кабінету Міністрів України до Миколаївської ОДА для розгляду та повідомлення заявника та КМУ про результати його розгляду (а.с. 24).

Листом № І-602/5-15к від 27.11.2015 року Про результати розгляду звернення ОСОБА_4 позивачу було надано відповідь, в якій вказано, що за результатами неодноразових обстежень встановлено, що квартира заявника знаходиться в задовільному стані, перешкод для проживання немає а також зазначено, що за інформацією виконкому Миколаївської міської ради, при формуванні міського бюджету на 2016 рік планується врахування видатків на розробку нормативів (норм) питного водопостачання населення спеціалізованою науково-дослідною організацією у відповідності з вимогами наказу Держжитлокомунгоспу України № 148 від 27.09.2005 року та постанови КМУ № 1107 від 25.08.2004 року «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання» (а.с. 17 - 18).

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки вони є недоведеними, колегія суддів погоджується з таким висновком першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» управління об'єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод віднесені до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

При цьому, згідно зі ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, а акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Органи виконавчої влади, їх посадові особи, як це передбачено ст. 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, Миколаївська ОДА не уповноважена на вирішення питань порушених в зверненні, оскільки їх вирішення пов'язано з реалізацією власних повноважень виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та безпосередньо міською радою.

Доводи ОСОБА_4 про те, що відповідач звернувся не до усіх можливих органів з приводу поставленого у заяві від 27.10.2015 року питання є оціночним судженням, оскільки жодним нормативно-правовим актом не визначено алгоритму дії облдержадміністрації в даному випадку. Тобто, такі повноваження облдержадміністрації є дискреційними і відповідач самостійно вирішує яким чином забезпечити виконання постанов уряду.

Миколаївська ОДА розглянула заяву ОСОБА_4 від 27.10.2015 року в межах своїх повноважень, з одночасним направленням її на адресу Миколаївської міської ради з метою вжиття останньою відповідних заходів реагування по суті порушених питань.

В подальшому позивачу листом № І-602/5-15к від 23.11.2015 року надані відповідні роз'яснення, з урахуванням інформації отриманої від виконавчого комітету Миколаївської міської ради (а.с. 21 - 22).

Отже, відповідачем було розглянуто спірне звернення в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством, із залученням органів місцевого самоврядування, до компетенції яких відноситься вирішення порушених в ньому питань, з метою поновлення прав заявника.

Крім того як вибачається з матеріалів справи, листом № І-602/4-15 від 21.07.2015 року позивач вже звертався до Миколаївської ОДА відносно перегляду діючих норм питного водопостачання в м. Миколаєві. За наслідками цього звернення відповідач звернулась до Миколаївського міського голови з листом від 03.08.2015 року, в якому було поставлено питання щодо перегляду встановлених нормативів користування послугами з централізованого постачання холодної води, а заявнику було надано відповідні роз'яснення з порушеного питання (а.с. 31 - 32).

15.05.2015 року листом № 259/01-04 управління житлово-комунального господарства Миколаївської облдержадміністрації звертало увагу керівництва виконавчого комітету Миколаївської міської ради на встановлення нормативів водопостачання з порушенням діючих нормативно-правових актів та доцільність застосування соціальних норм, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 409 від 06.08.2014 року (а.с. 32 зв.).

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що облдержадміністрацією вживалися дії, направлені на захист інтересів пана ОСОБА_4, зокрема, щодо здійснення перегляду міською радою встановлених нормативів користування послугами з централізованого постачання холодної води, що в подальшому вплинуло б на зменшення нарахування йому плати за водопостачання та водовідведення.

Враховуючи вище викладене, суд зазначає, що Миколаївська ОДА діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України „Про місцеві державні адміністрації", „Про звернення громадян".

Крім того, позивачем надано копії листа Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 2-292/140-2033 від 31.12.2015 року, відповідно до якого за зверненням позивача було зобовязано виконком Миколаївської міської ради переглянути та затвердити норми питного водопостачання та водовідведення відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 48).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно положень ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Аналіз наведених норм статей 2, 6 КАС свідчить про те, що об'єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є право (свобода, законний інтерес) особи, порушене суб'єктом владних повноважень (за винятком справ за зверненнями суб'єкта владних повноважень).

Однак, судом не було встановлено порушення прав, свобод та інтересів ОСОБА_4 у спірних правовідносинах.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання протиправною бездіяльність належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними у справі матеріалами та задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року по справі № 814/4229/15, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя С.І. Жук