Постанова № 56456948, 16.03.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кір'якова Н.П.

Суддя-доповідач - Міронова Г. М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року справа №263/11449/15-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Геращенка І.В., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу виконавчого комітету Маріупольської міської ради на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 грудня 2015 року у справі № 263/11449/15-а за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до виконавчого комітету Маріупольської міської ради, третя особа: Комунальне комерційне підприємство «Маріупольтепломережа» про визнання протиправною відмову у наданні дозволу на відключення від мереж центрального опалення та влаштування індивідуального опалення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі 21.09.2015 року звернулися до суду з позовом до виконавчого комітету Маріупольської міської ради, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та надання дозволу на встановлення індивідуального опалювального приладу в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, яка належить позивачам на підставі свідоцтва про право власності від 04.01.2005 року № НОМЕР_1.

15.04.2015 року позивачі отримали відповідь з відмовою у дозволі на відключення. Вважають такі дії відповідача неправомірними та просили суд: визнати протиправною відмову виконавчого комітету Маріупольської міської ради надати дозвіл на відключення від мереж централізованого опалення та влаштування індивідуального опалення квартири АДРЕСА_1; зобов'язати виконавчий комітет Маріупольської міської ради видати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 дозвіл на відключення квартири АДРЕСА_1 від мережі централізованого опалення та влаштування у вказаному приміщенні індивідуального (автономного) опалення, відповідно до діючого законодавства України.

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 грудня 2015 року у справі № 263/11449/15-а адміністративний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено.

Визнано незаконною відмову виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області надати дозвіл на відключення від мереж централізованого опалення та встановлення індивідуального опалення квартири АДРЕСА_1.

Зобов'язано виконавчий комітет Маріупольської міської ради надати дозвіл ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на відключення квартири АДРЕСА_1 від мережі централізованого опалення та встановлення у вказаному приміщенні індивідуального (автономного) опалення.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради вважає, що оскаржувана постанова прийнята судом з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на норми Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постанову Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», та зазначає, що, вирішуючи спір по суті, суд повинен був становити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення з боку відповідача. Апелянт зазначає, що факт порушення прав позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні не доказано, що свідчить про відсутність у вказаних осіб підстав для звернення до суду з позовом.

Крім того, апелянт зазначає, що судом не було з'ясовано чи наділений відповідач повноваженнями з надання дозволу на відключення від мережі централізованого опалення та влаштування індивідуального опалення.

Також, в обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого опалення можливе за умови відмови усіх споживачів будинку від зазначених послуг та надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та встановлення індивідуального опалення відноситься до компетенції відповідної міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

На адресу суду від апелянта надійшов лист, в якому він просив апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі, а справу розглянути без участі представника виконавчого комітету Маріупольської міської ради.

Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Позивачам на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 04.01.2005 року належить квартира НОМЕР_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13-14).

02 квітня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до міського голови Маріупольської міської ради з заявою про відключення від мереж централізованого опалення та надання дозволу на встановлення індивідуального опалювального приладу у квартирі НОМЕР_2 будинку АДРЕСА_1 (а.с. 47а).

На заяву ОСОБА_2 15 квітня 2015 року Управлінням житлово-комунального господарства Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради надано відповідь за № М-2723-02, в якій розяснено, що Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» № 4 від 22.11.2005 року (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства житлово-комунального господарства № 169 від 06.11.2007 року) визначено, що відключення від мереж централізованого опалення можливе лише за умови переведення всіх квартир будинку на індивідуальне опалення (а.с. 44).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що при вирішенні спірних відносин не можна застосовувати норми Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання № 4 від 22.11.2005 року (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства житлово-комунального господарства № 169 від 06.11.2007 року) оскільки, після внесення змін Наказом № 169 від 06.11.2007 року, цей порядок регламентує процедуру відключення окремих житлових будинків, а не окремих приміщень. Крім того, суд першої інстанції зазначає, що на цей час немає нормативного документу, який би визначав порядок відключення окремого приміщення.

Колегія суддів вважає мотивацію суду першої інстанції хибною з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про теплопостачання" до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері теплопостачання належать розробка та реалізація державної політики у сфері теплопостачання.

Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством.

Відповідно до п. 24 та п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 р. (надалі - Правила), споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Згідно із ст. 13 Закону України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать: регулювання діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад; здійснення контролю за забезпеченням споживачів тепловою енергією відповідно до нормативних вимог, тощо.

Процедура відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання регулюється Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України НОМЕР_2 від 22.11.2005 р. із змінами і доповненнями, внесеними Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 169 від 06.11.2007 року (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до п. 2.1. Порядку для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.

Згідно із п. 2.2.2. Порядку підставою для відмови у наданні дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП є невиконання умов, визначених у пунктах 2.1 та 2.2 цього Порядку.

Суд першої інстанції в обґрунтування задоволення позовних вимог зазначає, що відмова відповідача в наданні дозволу на відключення від мереж централізованого опалення суперечить ч. 6 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", оскільки унеможливлює реалізацію права позивача, як споживача теплової енергії та гарячої води, відмовитися від неякісного надання послуг.

Частиною 6 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

З'ясування цієї обставини залишилося поза межами уваги суду при вирішенні позовних вимог.

Твердження суду першої інстанції про те, що Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання при вирішенні даного спору не можна користуватися, оскільки він визначає процедуру відключення житлового будинку, а ні окремого житлового приміщення, є безпідставним. Треба звертати увагу не тільки на назву нормативно-правового акту, але ще вивчати його зміст.

Колегія суддів відзначає, що ст. 319 Цивільного кодексу України закріпляє, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Будинок не належить позивачам на праві власності, вони є власником квартири в будинку. Будь-яке втручання в систему опалення шляхом зміни гідравлічного опору (від'єднання від системи централізованого опалення) порушує права інших мешканців.

Зміни до постанови № 630 та наказу № 4 внесені з метою впорядкування питань, що виникають під час надання дозволів на влаштування індивідуального опалення та з метою запобігання виникнення надзвичайних ситуацій у житловому фонді.

Частиною другою статті 383 Цивільного кодексу України передбачено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Таким чином, здійснення власником квартири своїх прав обмежується правами власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та санітарно-технічними вимогам і правилам експлуатації будинку.

Отже, спірні правовідносини регулюються Постановою Кабінету Міністрів від 31 жовтня 2007 року № 1268 «Про внесення змін до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», якою у розділі "Відключення від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води у квартирах багатоквартирних будинків з ініціативи споживача» виключено можливість відключення квартир багатоквартирних будинків від централізованих мереж, а залишено лише можливість відключення від централізованих мереж всього багатоквартирного будинку з ініціативи всіх споживачів.

Пункт 26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення визначає, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Суд першої інстанції знехтував приписами п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, який змістує, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Колегія суддів вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в зв'язку з чим не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції судове рішення постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Маріупольської міської ради - задовольнити.

Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 грудня 2015 року у справі № 263/11449/15-а - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до виконавчого комітету Маріупольської міської ради, третя особа: Комунальне комерційне підприємство «Маріупольтепломережа» про визнання протиправною відмову у наданні дозволу на відключення від мереж центрального опалення та влаштування індивідуального опалення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Геращенко І.В.

Сіваченко І.В.