Постанова № 56456916, 15.03.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Іванова О.М.

Суддя-доповідач - Блохін Анатолій Андрійович

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року справа №419/2190/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Ляшенко Д.В., при секретарі Святодух О.Б., за участю представника позивача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 18 січня 2016 року у справі № 419/2190/15-а за позовом ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 до Новоайдарської селищної ради Луганської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

18.11.2015 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Новоайдарської селищної ради Луганської області про скасування рішення сорок другої сесії шостого скликання Новоайдарської селищної ради Луганської області № 42/3-6 від 15.10.2015 року в частині відмови в наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, вказаних в заявах вх. № Ж-81 від 25.09.2015 року, вх. № Ж-84 від 05.10.2015 року.

Постановою Новоайдарського районного суду Луганської області від 18 січня 2016 року у справі № 419/2190/15-а, у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Позивач посилається на ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, де викладені виключні підстави відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Тобто підстави відмови є конкретними і обмеженими. Оскаржуване рішення Новоайдарської селищної ради Луганської області не відповідає зазначеним вимогам, саме цю обставину, на думку апелянта, не дослідив суд першої інстанції. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте своїм правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався. Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав. Позивач звернувся до Новоайдарського селищного голови ОСОБА_5 з заявою від 25.09.2015 року (а.с.9), в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду на 49 років для ведення фермерського господарства, розташованих в межах с.м.т. Новоайдар, Новоайдарської селищної ради Новоайдарського району Луганської області. Бажане місце розташування ділянки: 424 контур - до 20 га, 446 контур-до 8 га, 558 контур-до 15 га, 555 контур-до 27 га, 561 контур-до 15 га, 556 контур - до 4 га, орієнтовна площа близько 89 га, та вказано на графічному матеріалі, який був наданий до заяви. Заява була прийнята відповідачем 25.09.2015 вхідний номер № Ж-81. 01.10.2015 року позивач звернувся до Новоайдарського селищного голови ОСОБА_5 з заявою (а.с.11), в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду на 49 років для ведення фермерського господарства, розташованих в межах с.м.т. Новоайдар, Новоайдарської селищної ради Новоайдарського району Луганської області. Бажане місце розташування ділянки: 453 контур - 6,77 га, 454 контур - до 30,7 га, 513 контур - до 30 га, 514 контур - до 26 га, орієнтовна площа близько 94 га, та вказано на графічному матеріалі, який був наданий до заяви. Заява була прийнята відповідачем 05.10.2015 року за вхідним № Ж-84. 15.10.2015 року проведена сорок друга сесія шостого скликання Новоайдарської селищної ради на якій розглядалося питання щодо відведення позичу земельних ділянок, вказаних в заявах: вх. № 75 від 16.09.2015 року, вх. № Ж-81 від 25.09.2015 року, вх. № Ж-84 від 05.10.2015 року.

Рішенням № 42/3-6 від 15.10.2016 року відповідачем відмовлено позивачу в наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у відведенні земельних ділянок вказаних в заявах: вх. № 75 від 16.09.2015 року, вх. № Ж-81 від 25.09.2015 року, вх. № Ж-84 від 05.10.2015 року (а.с.5).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі вимог закону, процедуру розгляду заяв позивача щодо відведення земельних ділянок не порушено. З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, з огляду на таке. Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Відповідно до ст.ст. 5,25 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» , відповідач є органом місцевого самоврядування. За приписами ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Згідно ч. 2, 3 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Отже, закон встановлює вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Колегія суддів зазначає, що відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, пославшись на загальне законодавство України, взагалі не мотивувавши своє рішення про відмову позивачу, як того вимагають приписи ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України

Серед критеріїв принципів, які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ними рішень та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень (ст.2 КАС України), є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень має прийматися обгрунтовано, тобто у урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень зазначеному критерію для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним, як таке що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, та підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Стосовно стягнення судових витрат, пов'язаних з оплатою допомоги адвоката в сумі 25500 грн., згідно з договором про надання правової допомоги № 0611/01 від 06.11.2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 94 КАС України - якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 1 ч. 3 ст. 87 КАС України - до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 90 КАС України - витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» № 4191-VI від 20 грудня 2011 року передбачено, що Розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Із наведеного випливає, що компенсація витрат на правову допомогу в адміністративних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Статтею 1 Закону України від 25 грудня 2015 року № 928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень.

Час протягом якого надавалась правова допомога, у судових засіданнях суду першої та апеляційної інстанції, склав 1 годину 30 хв. Сума відшкодування становить 827 гривень ( 1378 х 40 % х 1.5 години = 827)

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги про стягнення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 25500 грн. підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при розгляді справи припустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 18 січня 2016 року у справі № 419/2190/15-а - задовольнити. Постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 18 січня 2016 року у справі № 419/2190/15-а - скасувати. Позов ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 до Новоайдарської селищної ради Луганської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення сорок другої сесії шостого скликання Новоайдарської селищної ради Луганської області № 42/3-6 від 15.10.2015 року в частині відмови в наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, вказаних в заявах вх. № Ж-81 від 25.09.2015 року, вх. № Ж-84 від 05.10.2015 року. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новоайдарської селищної ради Луганської області (Код ЄДРПОУ: 04335571) на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1093,31 ( одна тисяча дев'яносто три ) гривні (тридцять одна) копійка та судові витрати на правову допомогу в розмірі 827 (вісімсот двадцять сім) гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 15 березня 2016 року.

Колегія суддів А.А. Блохін

Т.Г. Гаврищук

Д.В. Ляшенко