Постанова № 56456669, 28.01.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 р. справа № 804/15971/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський С.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями фірма "СУЗ" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

27.11.2015 року Українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями фірма «СУЗ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпроптеровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.09.2015 року № 0002711503.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення є протиправним, необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Застосування до нього штрафних санкцій відповідно до ч. 1 ст. 126 Податкового кодексу України вважає безпідставним, оскільки товариство у повному обсязі та своєчасно сплатило узгоджені грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств, що підтверджується платіжним дорученням.

Представник позивача в судовоому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив про відсутність додаткивх доказів та пояснень по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі виявлених порушень вимог податкового законодавства, відображених у акті перевірки, тому відсутні підстави для його скасування. Проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечувала.

Відповідно до ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи та письмові докази, судом встановлено наступне.

02.03.2015 року позивачем подано до контролюючого органу податкову делкрарцію з податку на прибуток підприємств за 2014 рік, в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з вказаного податку в розмірі 41154,00 грн.

Згідно платіжного доручення від 11.03.2015 року № 401 позивачем сплечено гршову суму в розмірі 41154,00 грн., призначення платежу: податок на прибуток за 2014 рік.

Листом від 13.03.2015 року за вих. № 1303/15 позивач повідомив податковий орган про необхідність здійснення перепризначення сплачених грошових коштів в розмірі 41154,00 грн. зплачених як податок на прибуток приватних підприємств в рахунок сплати податку на прибуток приватних підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.

15.09.2015 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпроптеровська прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0002711503, згідно якого до позивача, за затримку на 19 каледнарних днів сплати грошового зобовязання в розмірі 41114,60 грн. застосовано штрафну санкцію в розмірі 4 111,46 грн.

Вирішуючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 3 ст. 2 КАС України).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 21.1. ст. 21 Податкового Кодексу, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, а також не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно п.п. 20.1.4. п.20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до частини першої статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як зазначено судом вище, податкова декларація позивачем була подана 02.03.2015 року, граничний строк сплати узгоджених податкових зобов'язань 12.03.2015 року. Спалата була здійсненна 11.03.2015 року.

Щодо заяви позивача від 13.03.2015 року про здійснення перерахування сплачених грошових коштів з податку на прибуток приватних підприємств в рахунок погашення грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, суд зазначає.

Пунктом 43.1 ст. 43 ПК України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до вимог п. 43.3 ст. 43 ПК України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Пунктом 43.4 ст. 43 ПК України передбачено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Згідно п. 43.5 ст. 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Окрім цього, відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Незважаючи на наведені вимоги норм щодо розгляду заяви, в даному випадку заяви позивача, відповідачем, як це свідчать матеріали справи, не було надано жодної відповіді на адресовану йому 13.03.2015 року заяву.

Оскільки в ході судовго розгляду справи не виявлено факту несвоєчасної сплати узгодженого подактовго зобов'язання в розмірі 41154,00 грн., висновки подактовго органу про затримку у сплаті на 19 днів не знайшли свого підтвердження.

З урахуванням вищевикладених обставин, податкове повідомлення-рішення від 15.09.2015 року № 0002711503 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач не довів правомірність своїх дій. Водночас, доводи зазначені позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається на обґрунтування позовних вимог, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 1218,00 грн. (платіжне доручення від 26.11.2015 № 703), який підлягає стягненню з Державного бюджету України на його користь.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 69 - 71, 86, 94, 122, 128, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністратвиний позов Українського-німецького товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями фірми «СУЗ» та державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпроптеровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпроптеровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпроптеровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпроптеровській області від 15.09.2015 року № 0002711503.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпроптеровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпроптеровській області на користь Українського-німецького товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями фірми «СУЗ» (код ЄДРПОУ 14283674) документально підтверджені судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.П. Павловський