Постанова № 56456006, 15.03.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 березня 2016 р. № 820/683/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зінченко А.В.

при секретарі судового засідання - Алавердян Е.А.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Салатської О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Червонозаводського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Червонозаводського районного відділу у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області, в якому просив суд визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Червонозаводського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області у відмові в реєстрації новонародженої доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Червонозаводський РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області зареєструвати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем реєстрації батька - ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

Свій позов він обґрунтували тим, що відповідно до паспорта МН 913780, виданого Червонозаводським РВ ГУ МВС України в Харківській області 20 вересня 2007 року, його місце проживання зареєстровано 14 лютого 2003 року за адресою: АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у нього народилася донька, ОСОБА_3.

28 жовтня 2015 року позивач до центру надання адміністративних послуг у Червонозаводському районі м. Харкова подав документи про реєстрацію місця проживання дитини: ОСОБА_3 та сплатив державне мито. Але отримав із Червонозаводського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області листа за № 20/6938 від 29.10.2015 р. за підписом начальника Червонозаводського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області Є.М. Клименка, що йому відмовлено у реєстрації місця проживання його доньки за даною адресою (АДРЕСА_1).

Вважає таке рішення суб'єкта владних повноважень - Червонозаводського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області протиправним, таким, що суперечить Конституції України, Закону України «Про охорону дитинства», оскільки ним порушені права його малолітньої доньки на реєстрацію за місцем реєстрації батька - АДРЕСА_1.

Крім того зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне до проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Відповідно до ч. 6. ст. 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання. Зареєстрованим місцем проживання у позивача є АДРЕСА_1, який рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015 р. № 12/15 «Про перейменування об'єктів топоніміки міста Харкова» перейменований на АДРЕСА_1 відповідно до закону про декомунізацію. Фактично він проживає в дачному будинку з дитиною та її матір'ю однією сім'єю. Законом від 05.07.2012 р. № 5088-УІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні» змінює визначення терміна «реєстрація»: в новій редакції цього терміна врахована можливість реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб за адресою відповідного спеціального закладу чи установи.

Так, згідно зі ст. З Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання або місця перебування особи - це внесення відомостей про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси одного житла особи чи адреси спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, військової частини до визначених цим Законом документів та до реєстраційного обліку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику - у сфері реєстрації фізичних осіб (орган реєстрації).

Таким чином, зареєструватися можна не тільки у квартирі й будинку, але і в спеціалізованій соціальній установі, навіть - у військовій частині. Тобто його реєстрація на території військової частини є законною.

Таким чином вважає, що відповідач безпідставно відмовляє йому у реєстрації міста проживання, а тому просить суд відновити його порушені права.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в задоволенні позовних вимог відмовити, так як рішення відповідача є законним та обґрунтованим.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані до матеріалів справи документи, судом встановлено наступне.

Відповідно до паспорта МН 913780, виданого Червонозаводським РВ ГУ МВС України в Харківській області 20 вересня 2007 року, ОСОБА_1 зареєстрований 14 лютого 2003 року за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у нього народилася донька, ОСОБА_3.

28 жовтня 2015 року позивач до центру надання адміністративних послуг у Червонозаводському районі м. Харкова подав документи про реєстрацію місця проживання дитини: ОСОБА_3 та сплатив державне мито. Але отримав із Червонозаводського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області листа за № 20/6938 від 29.10.2015 р. за підписом начальника Червонозаводського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області Є.М. Клименка, що йому відмовлено у реєстрації місця проживання його доньки за даною адресою (АДРЕСА_1).

Підставою відмови відповідач зазначив, що в наданих документах відсутні документи, що підтверджують право на проживання в житлі, що передбачено ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та п.п.2.2 Наказу МВС України від 22.11.2012 №1077. Тому зареєструвати місце проживання його доньки за даною адресою на даний час неможливо.

Суд вказує, що відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження регулюються Законом України «Про свободу пересування - та вільний вибір місця проживання в Україні», Конституцією України.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання та випадки обмеження таких прав регулюються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Частиною 1 статті 2 Закону передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Згідно зі ст. З Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місцем проживання особи є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Реєстрація місця проживання або місця перебування особи - внесення відомостей про місце проживання або місцеперебування із зазначенням адреси одного житла особи чи адреси спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, військової частини до визначених цим Законом документів та до реєстраційного обліку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб.

Суд вказує, що Указом Президента України № 405/2011 від 06.04.2011р. «Питання державної міграційної служби України» затверджено Положення про Державну міграційну службу України.

ДМС України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Підпунктом 20 п. 4 Положення передбачено, що Державна міграційна служба України відповідно до покладених на неї завдань, здійснює реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб.

Відповідно до п. 2 Указу доручено Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству культури України, Державному комітету України у справах національностей та релігій забезпечити належне виконання функцій, які належали названим органам до набрання чинності цим Указом і передаються до повноважень Державної міграційної служби України, до завершення формування системи її органів.

Відповідно до наказу № 626 від 17.07.2012р. «Про функціонування Державної міграційної служби України» органи та територіальні підрозділи ДМС України починають виконувати обов'язки та покладені на них завдання з 01 серпня 2012 року.

У зв'язку із зазначеним вказаним наказом МВС України начальників головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі зобов'язано ужити заходів щодо завершення до 1 серпня 2012 року розгляду територіальними органами та підрозділами ДДПРФО заяв громадян України, іноземців та осіб без громадянства, термін розгляду яких закінчується 31 липня цього року, з таких питань: виконання законодавства про громадянство; видача паспорта громадянина України; видача тимчасового посвідчення громадянина України; видача свідоцтва про належність до громадянства України; реєстрація місця проживання фізичних осіб; надання дозволу на імміграцію в Україну; видача посвідки на постійне проживання; видача посвідки на тимчасове проживання: видача запрошення для отримання української візи; видача посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; продовження строку перебування; скорочення строку тимчасового перебування; прийняття рішення про добровільне та примусове повернення, про примусове видворення та заборону подальшого в'їзду.

Таким чином, функції щодо реєстрації місця проживання з 01.08.2012р. чинним законодавством України покладено на територіальні підрозділи ДМС України.

Суд вказує, що стаття 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначає, що громадянин країни, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Для реєстрації особа або її законний представник подає: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

А відповідно до п.2.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 N 1077 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 р. за N 2109/22421 документи, що підтверджують право на проживання в житлі - це ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру.

Позивачам до відповідача не було надано документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації, а було подано лише свій паспорт з реєстрацією за адресою м. Харків, АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В судовому засіданні судом не встановлено жодних порушень в діях відповідача, а тому вважає, що позовні вимоги позивача документально та нормативно не обґрунтовані, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 12, 69- 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Червонозаводського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 16 березня 2016 року.

Суддя А.В. Зінченко