Рішення № 5645472, 23.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.09 Справа№ 9/42

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.

При секретарі Марочканич І. О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми „Камаз-Транс-Сервіс”, м. Рівне,

До відповідача: Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи (фізичної особи-підприємця) ОСОБА_1, Львів,

Про стягнення заборгованості в розмірі 3200 грн. 00 коп. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Вашета С.П. - представник, за довіреністю від 22.01.2007 р. і зберігає чинність до припинення дії.

Від відповідача: не прибув.

Представнику роз”яснено права та обов”язки визначені статтею 22 ГПК України, зокрема право відводу судді, з підстав ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Представник сторони не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подав письмове клопотання.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми „Камаз-Транс-Сервіс”, м. Рівне, до Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи (фізичної особи-підприємця) ОСОБА_1, Львів, про стягнення заборгованості в розмірі 3200 грн. 00 коп. та стягнення судових витрат.

Ухвалою суду від 06.03.2009 року порушено провадження у справі № 9/42 та розгляд справи призначено на 26.03.2009 року, про що сторони були належним чином, під розписку, повідомлені: Позивач 17.03.09р., а Відповідач 17.03.09р., про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованими кореспонденціями відповідно № 4086009, № 4085991 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладався на 02.04.2009 року.

Ухвалою суду від 02.04.2009 року розгляд справи було відкладено на 23.04.2009 року, у звязку з неявкою в судове засідання представників сторін, сторони були належним чином повідомлені, шляхом розсилання ухвали суду від 26.03.2008р., в порядку передбаченому п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГС України від 10.12.2002р. № 75 рекомендованою кореспонденцією.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві, просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, зазначене у відзиві на позовну заяву вважає надуманим, подав Гарантійний лист відповідача від 09.02.09р.

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, подав через канцелярію господарського суду Львівської області відзив на позовну заяву за вх. № 8196 від 22.04.09р., в якому просить розгляд справи відкласти, проти позову заперечив, вимог ухвал суду від 06.03.2009р., від 02.04.2009р., без поважних причин, не виконав.

На розгляд поставлено клопотання відповідача про чергове відкладення розгляду справи з підстав зазначених у відзиві (вх. № 8196 від 22.04.09р.).

Заслухавши думку представника позивача, оглянувши документи, суд приходить до висновку, розглядати справу без участі представника відповідача, який повторно, без поважних причин не прибув у судове засідання, повторно, без поважних причин не виконав вимог ухвал суду від 06.03.2009р., від 02.04.2009р., не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, під розписку 17.03.09р. рекомендованою поштою № 4085991 (оригінал поштівки в матеріалах справи), повторно, в порядку передбаченому п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГС України від 10.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою, 24.03.09р. відповідачем за вхідним № 5679 було подано письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника, долучив довіреність від 29.09.2008р., яка видана уповноваженим особам відповідача ОСОБА_4 або ОСОБА_5, однак поважних причин неможливості забезпечити в судове засідання господарського суду представників відповідача, пань ОСОБА_4 або ОСОБА_5, не зазначено та не додано. 22.04.09р. відповідачем, повторно, через канцелярію господарського суду за вхідним № 8196, подано відзив на позовну заяву (на 1-му арк.), однак, в обґрунтування цього відзиву не долучено жодних доказів (ст. 33 ГПК України, ст. 34 ГПК України) та не виконано попередніх ухвал господарського суду. Одночасно, відповідач повідомив суд про неможливість явки в судове засідання представника відповідача, внаслідок його участі в іншій справі, при цьому не долучено до відзиву, ні ухвали суду по іншій справі, ні повістки по іншій справі, які б підтверджували, повторну, зайнятість представника відповідача.

Відповідач у відзиві, повторно, клопочучи про відкладення розгляду справи, фактично, посилається на одну і ту ж обставину (див. клопотання від 24.03.09р. вх. № 5679) - неможливість забезпечити участь уповноважених представників відповідача, через їх зайнятість.

Повторне невиконання відповідачем, без поважних причин, вимог ухвал господарського суду від 06.03.09р., від 02.04.09р., не долучення доказів, якими б обґрунтовувалися поважні причини неприбуття в судове засідання уповноважених представників відповідача, не може вважатися «…метою всебічного, повного та об»єктивного з»ясування усіх обставин у справі», як зазначено у відзиві (останній абзац), а є, на думку суду, недобросовісним користуванням належними сторонам процесуальними правами та обов»язками, а невиконання вимог ухвал суду, без поважних причин, є невжиттям, зі сторони відповідача, заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження обставин справи (стаття 22 ГПК України).

Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

В ході розгляду справи судом ВСТАНОВЛЕНО.

24 грудня 2008 року між позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми „Камаз-Транс-Сервіс”) та відповідачем (суб»єктом підприємницької діяльності фізичною особою (фізичною особою-підприємцем) ОСОБА_1, Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 серії НОМЕР_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, місце проведення державної реєстрації: Виконавчий комітет Львівської міської ради, дата проведення державної реєстрації: 23.09.2008р., номер запису: НОМЕР_7) було укладено заявку-договір про надання транспортних послуг.

Зазначений договір, підписано представниками двох сторін та засвідчено печатками сторін, по своїй правовій природі є договором перевезення вантажу, оскільки відповідає вимогам статті 909 ЦК України.

У частині 1 статті 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 306 ГК України визначено, що перевезенням вантажів визначається господарська діяльність, пов»язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов»язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов»язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (частина 1 статті 307 ГК України).

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства (частина 2 статті 307 ГК України).

В даному випадку мало місце перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Позивач, як вбачається із Статуту, є юридичною особою (п. 1.3.), має право укладати договори, набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов»язки, бути позивачем, відповідачем у суді адміністративному, господарському та третейському судах (п. 1.2. Статуту), предметом діяльності товариства є надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях зовнішньоторгівельних, внуктрішньоторговельних і транзитних вантажів, внутрішні й міжнародні перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом.

Міністерством транспорту та зв»язку України ТзОВ госпрозрахункова фірма «Камаз-Транс-Сервіс»видано Ліцензію серії АВ № 196671 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), дата видачі ліцензії: 18.10.2005р. № 166Л, строк її дії: 05.05.2005 04.05.2010р.р., дата видачі ліцензії: 19.10.2006р. (докази в матеріалах справи).

Позивачу, крім того, наділений правом на посередницьку діяльність митного перевізника, що передбачено Ліцензією серії АА № 784513, видана Державною митною службою України (докази в матеріалах справи).

Позивачу видано СЕРТИФІКАТ на систему менеджменту згідно з ISO 9001:2000, сфера діяльності: перевезення вантажів, експедиційне обслуговування перевезень вантажів, відновлення та ремонт автогуми, сервісне обслуговування та ремонт автомобілів та причепів, реєстраційний № сертифіката 07100 046252, чинний до 2010-08-26.

Згідно Свідоцтва асоціації міжнародних автомобільних перевізників України від 01.10.2002р., реєстраційний № 10016, Позивач входить в структуру асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (докази в матеріалах справи).

У пункті 1 заявки-договору від 24 грудня 2008 року, сторони визначили предмет договору.

У підпункті 1.1. пункту 1 заявки-договору передбачено, що замовник (відповідач у справі) надає виконавцю (позивач у справі) для перевезення вантаж, а виконавець приймає його та зобовязується вчасно і в повному обсязі доставити у місце призначення.

В п/п.1.1. п. 1. Маршрут: Донецьк-Тернопіль,

п. 2. Вантаж: побутова техніка,

п. 3. Вимоги до автомобіля: 10т86куб.м;

п. 4. Дата, час завантаженя: 26.12.2008р.,

п. 5. Вантажовідправник: 80659067335;

п. 6. Адреса завантаження: м. Донецьк, вул. Університетська, 82;

п. 7. Адреса замитнення: сторони не заповнили;

п. 8. Митний перехід: сторони не заповнили;

п. 9. Адреса розмитнення: не заповнені сторонами;

п.10. Пункт розвантаження: м. Тернопіль /п. Острів/, вул. Промислова, д. 3;

п.11. Особливі умови: не заповнено сторонами;

п.12. Вартість перевезення: 3200,00 грн. б/н,

У пункті 2 заявки-договору від 24.12.2008р., сторони за договором, передбачили обов»язки сторін.

Так, у п/п 2.1. заявки-договору сторони передбачили обов»язки Виконавця: надати під завантаження транспортний засіб в придатному технічному та митному відношенні в термін обумовлений в п. 1.1.4 цього договору, тобто на 26.12.2008р.; доставити вантаж в пункт призначення згідно CMR і передати його уповноваженій особі (п. 2.1.2.), нести повну відповідальність за вантаж з моменту його отримання до моменту передачі (п. 2.1.3.).

У пункті 2.2. договору обумовлені обов»язки замовника.

Позивач свої зобов”язання за даним договором виконав, що підтверджується матеріалами даної справи, 26.12.2008р. автомобілем Мерс, НОМЕР_3, водій ОСОБА_6 (НОМЕР_4), перевіз вантаж: побутова техніка, за документами: 6600807957, 6600807189, 6600807406, 6600808852, автотранспортним засобом реєстраційний номер НОМЕР_3/НОМЕР_5 по маршруту м. Донецьк - с. Острів, причеп: НОМЕР_5, на загальну суму 3 200 грн. 00 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № 291с від 26.12.2008 року та податковою накладною № 56976 від 28.12.2008 року (оригінали документів оглянуто в судовому засіданні, копії - в матеріалах справи).

Згідно із п/п. 3.1. передбачено, що Замовник (відповідач у справі) зобовязується за перевезення сплатити виконавцю суму обумовлену в п. 1.1.12, оплата проводиться замовником в термін обумовлений договором (п/п. 3.2. договору).

Порядок та умови розрахунків сторони визначили у п. 1.1.12 даного договору-заявки.

Відповідно до пункту 3.2 розділу 7 Договору-заявки Відповідач здійснює оплату за перевезення в термін обумовлений в п. 1.1.12 заявки-договору на підставі товарно-транспортної накладної № 291с від 26.12.2008 року та податкової накладної № 56976 від 28.12.2008 року.

В п. 5.1. розділу 5 заявки-договору зазначено, що договір діє з моменту його підписання сторонами і до повного виконання зобовязань по ньому, в даному випадку виконання зобовязання є товарно-транспортна накладна № 291с від 26.12.2008 року.

Сторони за вказаною заявкою-договором передбачили, що договір складений у двох примірниках (по одному примірнику для кожної із сторін) та має юридичну силу при передачі його факсимільним зв»язком (п. 5.2. договору).

Для оплати за перевезення вантажу, 15.01.09р. позивачем було надіслано відповідачу рекомендованою поштою № 1740790, оригінал товарно-транспортної накладної № 291с, рахунок № 56976 від 28.12.2008р., Акт виконаних робіт № 56976 від 28.12.2008р., податкову накладну.

Вказані документи відповідач (підпис ОСОБА_1) отримав, під розписку, 21.01.2009р., що підтверджується поштівкою за № 1740790.

Однак Відповідачем, за весь період дії даного договору, не було здійснено оплати за виконану роботу по перевезенню вантажу в сумі 3 200 грн. 00 коп.

На час подання позивачем позову до господарського суду Львівської області, відповідач своїх зобов”язань за даною заявкою-договором, не виконав, заборгував позивачу 3 200 грн. 00 коп.

Як встановлено у судовому засіданні, Відповідач по факсу (ОТ:Romi ta-trans Номер телефона: +380322321754 09 Фев.2009 13:14 Стр1_) надіслав позивачу ГАРАНТІЙНОГО ЛИСТА, у якому зазначив, що з приводу звернення стосовно боргу в сумі 3200 грн. за перевезення вантажу 26.12.2008р. за маршрутом м. Донецьк с. Острів, вважаємо за необхідне повідомити наступне: суму боргу в розмірі 3200 грн. (три тисячі двісті грн.) визнаємо у повному обсязі, від боргу не відмовляємось. Згідно гарантійного листа № 3/14-02/09 від 3 лютого 2009р. ТзОВ «Строй ініціатива», замовника, в зв»язку із складним фінансовим положенням, яке склалося на даному підприємстві, сума боргу буде сплачена протягом лютого-березня 2009р. підпис ОСОБА_7, що засвідчено печаткою ОСОБА_1 № 192131294.

ОСОБА_5, представник відповідача, який діє за довіреністю від 29.09.2008р., яка нотаріально посвідчена 29.09.2008р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Баб»як Г.Я., зареєстровано в реєстрі за № 3027, з правами наданими цій особі - СПД-ФО ОСОБА_1

Вантаж до перевезення приймається перевізниками залежно від виду транспорту і відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення, забезпечує його збереження в процесі перевезення (ст. 308 ГК України), а одержувач зобов»язаний прийняти вантаж, який прибув на його адресу (ст. 310 ГК України).

Одержувач вантажу має право відмовитися від прийняття вантажу з підстав зазначених у частині 2 статті 310 ГК України.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу у пункті призначення ( ч. 3 статті 310 ГК України).

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

Спірне зобов”язання виникло в силу укладеного між сторонами заявки-договору, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1. ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 219 ГК України, за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Суд заслухав пояснення представника позивача, оглянув та дослідив докази по справі, оцінив їх в сукупності, дійшов висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем визнаний згідно «ГАРАНТІЙНОГО ЛИСТА»від 09 лютого 2009р., підлягає до задоволення повністю.

Судом не взяті до уваги твердження відповідача, які викладено у відзиві на позовну заяву, оскільки, викладене у відзиві суперечить попередній волі відповідача, яка викладена у Гарантійному листі від 09.02.2009р., а саме: «суму боргу в розмірі 3200 грн. (три тисячі двісті грн.) визнаємо у повному обсязі, від боргу не відмовляємось».

Крім того, відповідач зазначає, що товарно-транспортна накладна № 291с не має будь-якого відношення до даної справи, з підстав зазначених у відзиві, однак, при цьому не заперечує факту перевезення вантажу та його отримання у встановлений заявко-договором строк.

Як вбачається з заявки-договору про надання транспортних послуг від 24.12.2008р., в п. 2.1. сторони, які його уклали, передбачили, що виконавець, тобто Позивач, зобов»язаний: надати під завантаження транспортний засіб в придатному технічному та митному відношенні в термін обумовлений в п. 1.1.4 цього договору, тобто на 26.12.2008р.; доставити вантаж в пункт призначення згідно CMR і передати його уповноваженій особі (п. 2.1.2.), нести повну відповідальність за вантаж з моменту його отримання до моменту передачі (п. 2.1.3.).

Зазначеною заявкою-договором також передбачено, що заявка прийнята, з умовами згідні, надаємо автомобіль: Марка: Мерседес НОМЕР_3, № причіпа НОМЕР_5, Водій: ОСОБА_6 (НОМЕР_4), що підписано сторонами, в т.ч. відповідачем та засвідчено печаткою відповідача ОСОБА_1.

Отже, на час укладення цієї заявки-договору, відповідач погодилася з такою умовою, що виконавець (Позивач) надасть транспортні послуги з перевезення вантажу: побутову техніку, автомобілем марки Мерседес НОМЕР_3, № причіпа НОМЕР_5, водій: ОСОБА_6 (НОМЕР_4).

Як зазначено у товарно-транспортній накладній № 291с: 26.12.2008р. товар перевезено автомобілем Мерс НОМЕР_3, № причіпа НОМЕР_5, Водій: ОСОБА_6 (НОМЕР_4), відтак, позивач, в силу умов заявки-договору: надав під завантаження транспортний засіб в придатному технічному та митному відношенні в термін обумовлений в п. 1.1.4 цього договору, тобто 26.12.2008р.; доставив (перевіз) вантаж в пункт призначення згідно CMR і передав його уповноваженій особі (п. 2.1.2.), ніс повну відповідальність за вантаж з моменту його отримання до моменту передачі (п. 2.1.3.).

Відповідач (Замовник) при укладанні заявки - договору від 24.12.2008р. не обмежував позивача (Виконавця) умовами, що перевезення вантажу має відбулися лише і виключно автотранспортом позивача (Виконавця), а виходячи з умов п.п. 2.1.1.-2.1.3. договору, позивач на виконання умов цього договору, не обмежений в праві залучати автомобіль, на свій розсуд, в т.ч. який відноситься до автопідприємства ПП «Свен-Ленд», тим більше, що номер автомобіля, номер причепа і водій: ОСОБА_6 (НОМЕР_4) були погоджені при укладенні цього договору.

Слід звернути увагу, що положення Глави 65 ЦК України, поширюються на випадки, коли обов»язки експедитора виконуються перевізником.

Відтак, перевізник має право організувати виконання визначених договором послуг, пов»язаних з перевезенням вантажу.

Як зазначено у статті 308 ГК України, вантаж до перевезення приймається перевізниками залежно від виду транспорту і відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення, забезпечує його збереження в процесі перевезення, а одержувач зобов»язаний прийняти вантаж, який прибув на його адресу (ст. 310 ГК України).

Законодавцем не заборонено одержувачу відмовитися від прийняття вантажу (стаття 310 ГК України), однак відповідач вантаж прийняв, доказів (стаття 33 та 34 ГПК України), що замовник: СПД-ФО ОСОБА_1, відмовилася від отримання вантажу, через те, що автомобіль Мерс НОМЕР_3, № причіпа НОМЕР_5, на які вчинено посилання у договорі, відноситься до автопідприємства ПП «Свен-Ленд», Водій: ОСОБА_6 (НОМЕР_4) не надано.

Є безпідставним твердження відповідача у відзиві про те, що Вантажовідправник-ТзОВ «Ельдорадо-Схід»та вантажоодержувач ТзОВ «Ельдорадо-Інвест»не є сторонами заявки договору про надання транспортних послуг, а так як заявка-договір на користь третіх осіб не укладалася, зобов»язує суд не брати ТТН № 291с до уваги.

Згідно вимог чинного законодавства, власне Замовник (особа, яка клопоче перед перевізником про перевезення необхідного для Замовника вантажу) вказує перевізнику, як вантажовідправника та його місцезнаходження, так і вантажоотримувача та його місцезнаходження, при укладанні договору перевезення вантажів, що, за волевиявленням Замовника, викладено в редакції, передбаченій у заявці-договорі - п. п. 1.1.5, 1.1.6.,1.1.10.

При укладенні господарських договорів сторони визначають зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечить законодавству (частина 4 статті 179 ГК України), так як договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків ( ст. 626 ЦК України), відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості (ст. 627 ЦК України), а зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст. 638 ЦК України).

Разом з тим, якщо сторони домовилися про всі істотні умови, договір вважається укладеним, навіть якщо він не містить ніяких інших умов.

Не зазначення у заявці - договорі від 24.12.2008р. Замовником повних найменувань вантажовідправника і вантажоотримувача, відноситься на вину Замовника, так як Замовник зобов»язаний надати документи та інформацію перевізникові, необхідну для виконання обов»язків, встановлених договором.

Згідно п. 2.2. заявки-договору, Замовник (СПД-ФО ОСОБА_1) взяв на себе, вільно, на свій розсуд, зобов»язання: до моменту прибуття автомашини в місце завантаження підготувати вантаж до завантаження, а документи на вантаж до передачі перевізникові. 2.2.2. Забезпечити вантаж необхідними під час перевезення документами. 2.2.3. Замовник оплачує виконавцю штрафні санкції на основі окремого рахунку з обов»язковим підтверджуючими документами.

Виконавець несе відповідальність за втрату або недостачу, а також пошкодження вантажу (п. 4.1.1.), за неподачу транспортного засобу замовнику в терміни визначені в п. 1.1.4., виконавець сплачує штраф (п.4.1.2.), за несвоєчасну доставку вантажу ( п. 4.1.3.), у разі відмови у наданню транспортного засобу.

Після підписання договору (п. 4.1.4.), якщо а/м прибуває на завантаження/розвантаження пізніше (п. 4.1.5.).

Інших умов відповідальності Виконавця сторони у договорі не передбачили, як і не передбачили, відповідальності за оформлення/або неналежне оформлення ТТН, тим більше, що відповідачем, питання викладені у відзиві, не ставилися на час перевезення та отримання вантажу за заявкою-договором, надсилання позивачеві Гарантійного листа від 09.02.2009р., а виникло лише при настанні обов»язку для Відповідача оплати за виконану Позивачем роботу (надані послуги).

Перевізники це транспортні організації юридичні особи, для яких діяльність по перевезенню вантажів, пасажирів є реалізацією спеціальної правоздатності.

Перевізник зобов»язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором (ст. 917 ЦК України), так і згідно заявки (замовлення), доставити вантаж … до пункту призначення у строк, встановлений договором (ст. 919 ЦК України).

Нормами Господарського кодексу України, передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов»язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу).

Договір є обов»язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Судові витрати покласти на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4-3, 4-7, 12, 15, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44 - 49, 69, 75, 77, 82 - 85, 116 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовільнити повністю.

2.Стягнути з Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи (фізичної особи підприємця) ОСОБА_1 (п. і. АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_6, виданий Франківським РВ УМВС України у Львівській області 15.01.2002р., Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2, дата державної реєстрації: 23.09.2008р., номер запису: НОМЕР_7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма „КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС” (п. і. 33027, місто Рівне, вулиця Київська, 64-А, код ЄДРПОУ 03567150) 3200 грн. 00 коп. заборгованості, 102 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Данко Л.С.