Ухвала суду № 56454220, 26.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2016 рокусправа № 335/10995/15-а(2-а/335/281/2015)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Туркіної Л.П. Коршуна А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10 листопада 2015 року

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з позовом, в якому просив зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відновити з 1 квітня 2015 року ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10 листопада 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відновити з 1 червня 2015 року виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що станом на 01.04.2015 року посада, на якій працює позивач давала право на пенсію в порядку ЗУ «Про державну службу», у зв'язку з чим відповідачем правомірно було припинено виплату пенсії позивачу. З 01.06.2015 року, особам, які підпадають під дію порядку ЗУ «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином з 01.06.2015 року, посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених порядку ЗУ «Про державну службу», у зв'язку з чим передбачені статтею 54 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підстави для невиплати позивачу пенсії, призначені відповідно до цього закону відпали, і з 01.06.2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії - відсутні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до системного аналізу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» підтверджує правомірність зупинення виплати пенсії позивачу на період з 01.04.2015 по 31.12.2015, оскільки, ч.5 розділу І Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» вносить зміни до ст. 37 Закону України «Про державну службу», а отже ч.5 Розділу ІІІ цього закону не може одночасно скасовувати цю статтю.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та з 29 серпня 1996 року йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» N 2262-XII, від 09.04.1992 року. З 11.05.2011 року по теперішній час позивач працює на посаді завідуючого режимно-таємного сектору Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради та є державним службовцем. 1 квітня 2015 року відповідачем виплату вказаної вище пенсії позивачу припинено з посиланням на вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, яким внесені зміни до статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Закону України «Про державну службу», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ в редакції Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213, яка набрала чинності з 1 квітня 2015 року, і яка на час розгляду справи не визнана такою, що не відповідає Конституції України, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213, закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

Станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працює позивач дійсно давала право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим відповідачем правомірно було припинено виплату пенсії позивачу.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим передбачені статтею 54 Закону № 2262 підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали і з 1 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні.

Тому, виходячи з вищевикладеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, статтями 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10 листопада 2015 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в розмірі 535 (п'ятсот тридцять п'ять) грн. 92 коп.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274

Банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ

Код банку отримувача (МФО) 805012

Рахунок отримувача 31217206781004

Код класифікації доходів бюджету 22030001

Призначення платежу *;101; 20490012 (код клієнта за ЄДРПОУ);Судовий збір, за апел. скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: А.О. Коршун