Рішення № 56453954, 22.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2016Справа №910/13739/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мега Менеджмент Проект"доПриватного підприємства "Фінпро"пророзірвання договору та про стягнення 1941371,90 грн.Суддя Смирнова Ю.М.

Представники сторін:

від позивача :не з'явилисьвід відповідача:Шпак Д.М. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Менеджмент Проект" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Фінпро" про розірвання договору купівлі-продажу №06-07 від 21.07.2014 та про стягнення 1941371,90 грн., сплачених позивачем за поставлене обладнання неналежної якості.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору купівлі - продажу №06-07 від 21.07.2014 ним було замовлено і оплачено зерносушарку моделі "ТКМ - 60" на твердому паливі компанії "OZSU", вартістю 1941371,90 грн., а відповідачем, в свою чергу, було поставлено позивачу товар неналежної якості, а саме: товар, який не відповідає вимогам, вказаним у додатку № 2 до вищевказаного договору, так як позивач розраховував на значно більшу продуктивність зерносушарки. Як стверджує позивач, він неодноразово звертався до відповідача з проханням про усунення недоліків в придбаному товарі та з проханням про заміну теплогенератора твердого палива з теплообмінником, що є складовою частиною зерносушарки моделі "ТКМ-60" на твердому паливі компанії "OZSU", однак відповідачем не були виконані свої гарантійні зобов'язання по договору, чим, на думку позивача, істотно порушені умови укладеного між сторонами договору, внаслідок чого позивач значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні договору. Отже, з посиланням на ст. 651 та ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України, позивач просить суд розірвати укладений між сторонами договір купівлі-продажу №06-07 від 21.07.2014 та стягнути з відповідача на користь позивача 1941371,90 грн., сплачених позивачем за обладнання неналежної якості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2015 за вказаним позовом порушено провадження по справі №910/13739/15 та призначено розгляд справи на 25.06.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2015, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, неподанням відповідачем витребуваних судом документів та поданим відповідачем клопотанням про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 15.07.2015.

В судовому засіданні 15.07.2015 оголошувалась перерва до 22.07.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2015 у справі №910/13739/15 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення експертизи поставлено такі питання: чи відповідає продуктивність та інші виробничі параметри зерносушарки моделі "ТКМ-60" на твердому паливі компанії "OZSU", в тому числі теплогенератор твердого палива з теплообмінником умовам договору купівлі-продажу №06-07 від 21.07.2014, укладеного між Приватним підприємством "Фінпро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мега Менеджмент Проект", а саме: технічній характеристиці товару та його комплектації викладеним у додатку №2 до договору купівлі-продажу №06-07 від 21.07.2014?, чи є матеріали, з яких виготовлено зерносушарку моделі "ТКМ-60" на твердому паливі компанії "OZSU", в тому числі теплогенератор твердого палива з теплообмінником, якісними, тобто такими, що відповідають стандартам якості матеріалів?, чи мало місце руйнування теплогенератора твердого палива з теплообмінником, зерносушарки моделі "ТКМ-60" на твердому паливі компанії "OZSU"? Якщо так, то якими передумовами (факторами) спричинено руйнування?

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2015 у справі №910/13739/15, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2015, провадження у справі №910/13739/15 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2016, у зв'язку з тим, що до Господарського суду міста Києва надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 25.12.2015 №17546-15, в якому повідомлялося про залишення без виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 22.07.2015 про призначення у справі №910/13739/15 експертизи, оскільки проведення досліджень, необхідних для вирішення поставлених перед експертом питань, виходить за межі компетенції експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, а матеріали справи №910/13739/15 повернуто до Господарського суду міста Києва, провадження у вказаній справі поновлено, розгляд справи призначено на 11.02.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2016, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача, поданим позивачем клопотанням про відкладення розгляду справи, розгляд справи на 22.02.2016.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 22.02.2016 не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав суду відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що жодні документи (дефектні акти про приховані недоліки виявлені в продукції з гарантійними строками придатності або зберігання), складені відповідно до Інструкції про порядок прийомки продукції промислово-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7, що затверджена Постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 на адресу відповідача від позивача не надходили. Також відповідач зазначив про те, що жодних доказів недосягнення відповідного результату роботи обладнання (неефективність роботи зерносушарки моделі "ТКМ-60" на твердому паливі компанії "OZSU"), що пов'язана з якістю поставленого обладнання, а не з наслідком інших об'єктивних чинників, які не залежать від відповідача, позивачем не надано. Щодо посилання позивача у позовній заяві на листування між сторонами за допомогою електронної пошти, то відповідач вказав на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів узгодження між сторонами можливості здійснення електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису, що в свою чергу на думку відповідача свідчить про невідповідність таких доказів приписам ст. 34 Господарського процесуального кодексу України. Крім цього, у відзиві на позов відповідач посилається на ст. 269 Господарського кодексу України щодо строків і порядку встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при їх звичайному прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів та зазначає про те, що у разі виявлення недоліків протягом гарантійного строку покупець за договором поставки не отримує прав, передбачених ст. 678 Цивільного кодексу України, але має право вимагати від постачальника (виробника) усунення дефектів виробів за його рахунок.

В судовому засіданні 22.02.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мега Менеджмент Проект" (покупець, позивач) та Приватним підприємством "Фінпро" (продавець, відповідач) укладено договір купівлі - продажу №06-07 (договір), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує зерносушарку моделі "ТКМ-60" на твердому паливі компанії "OZSU", на умовах цього договору в кількості та по ціні, вказаній в додатку №1 цього договору (п.1.1), технічна характеристика товару вказана в додатку №2 цього договору (п.1.2), вартість товару, згідно додатку №1 до цього договору, дорівнює 1898425,80 грн. з ПДВ (п.2.1), якість товару повинна бути підтверджена декларацією про відповідність товару технічним регламентам України (п.4.1), після оплати авансу у строки, вказані в п.3.1.1. та п.3.1.2, товар буде виготовлений виробником (компанія "OZSU", Туреччина) та поставлений на майданчик покупця до 15.10.2014 (п.5.1), при прийманні - передачі товару продавець передає покупцю або його представнику наступні документи: видаткова накладна, товарно -транспортна накладна, податкові накладні, оригінали рахунку-фактури, сертифікат походження, пакувальний лист, інструкція з експлуатації сушарки, гарантійний лист, паспорт на товар, декларація про відповідність (п.6.1), товар переходить у власність покупця на території покупця після отримання ним товару і вищевказаних документів (п.6.2), при передачі товару покупцю і протягом 5-ти днів після передачі товару, покупець має право пред'явити продавцю претензії по якості і/або кількості (якщо такі виявляться) (п.7.1), претензії повинні пред'являтись у вигляді документа (акту, листа, фотографії і т.п.) окреслюючи сутність претензії. У випадку незгоди продавця із заявленими покупцем претензіями, продавець має право звернутися до експерта, вибраного за згодою сторін для отримання висновків по фактам, викладеним в претензії. При відмові продавця обирати експерта, покупець має право звернутися до експертів при Торгово-промисловій палаті України. Обов'язок відшкодувати затрати, пов'язані з експертним дослідженням викладених в претензії фактів, покладається на сторону, яка необґрунтовано відмовлялась визнавати наявність встановлених експертом обставин (п.7.2), у випадку наявності претензій по кількості та якості товару, продавець зобов'язаний за свій рахунок, протягом 2 тижнів з моменту визнання претензії або з дати підтвердження фактів, викладених в претензії експертом у висновку, погасити ці рекламації шляхом додаткової поставки товару на склад покупця (п.7.3), продавець дає гарантію на товар згідно типовим гарантійним зобов'язанням заводу - виробника. Гарантійний строк - 2 роки з дня передачі товару покупцю. Зобов'язання продавця по виконанню гарантійних зобов'язань наступають з дня підписання сторонами акту про завершення робіт по цьому договору (п.8.1), гарантійні зобов'язання (гарантійний лист на російській мові) додаються до товару разом з інструкцією по експлуатації (п.8.3).

Відповідно до додатку №2 до договору визначено технічні характеристики товару та комплектацію, а крім цього, розділом 4 цього додатку визначено порядок завершення робіт по договору, а саме: після зборки товару, запуску і інструктажу представника покупця, сторони підписують акт про завершення робіт (п.4.1), у випадку, якщо покупець не підписує акт про завершення робіт, протягом 3-х днів, він зобов'язаний письмово повідомити продавця про дефекти і/або недоліки (п.4.2), якщо покупець повідомляє продавця про які-небудь дефекти і/або недоліках, продавець виправляє їх і повторює процедуру запуску в роботу товару, після чого сторони підписують акт про завершення робіт (п.4.3), якщо покупець все ще вважає, що проведених робіт недостатньо або яка-небудь їх частина не завершена, він повторно письмово повідомляє продавця про дефекти і/або недоліках протягом 3-х днів після отримання повторного повідомлення продавця про завершення робіт (п.4.4).

Продавцем було виставлено покупцю наступні рахунки для оплати: №27 від 27.07.2014 на суму 189842,58 грн., №31 від 12.08.2014 на суму 379685,16 грн. та №42 від 01.10.2014 на суму 1371844,16 грн., а всього на суму 1941371,90 грн.

Відповідно до платіжних доручень №27 від 24.07.2014 на суму 189842,58 грн., №46 від 14.08.2014 на суму 379685,16 грн., №129 від 03.10.2014 на суму 1371844,16 грн., покупцем було перераховано на користь продавця грошові кошти на загальну суму 1941371,90 грн.

Згідно з CMR А № 008530 товар було поставлено компанією "OZSU", Туреччина, на адресу відповідача 20.10.2014. При цьому, до товару було додано інструкцію по експлуатації, паспорт на товар, декларацію про відповідність, пакувальний лист.

Як стверджує позивач у позовній заяві, гарантійний лист, акт № 1 про завершення робіт за договором купівлі-продажу № 06-07 від 21.07.2014, а також міжнародна товарно- транспортна накладна CMR А № 008530 були відправлені відповідачем позивачеві 24.11.2014, про що свідчить відбиток штампу відділення поштового зв'язку, у зв'язку з чим позивач наполягає на тому, що гарантійні зобов'язання відповідача настають з 24.11.2014 та діють по 24.11 2016.

25.11.2014 позивачем був направлений на адресу відповідача лист за вих. №1805, в якому позивач повідомляв про те, що станом на 25.11.2014 запуск зерносушарки продавцем не проведений, оскільки в поставленому товарі наявні дефекти, які в подальшому можуть призвести до руйнування теплогенератора, а крім цього позивач стверджував про те, що при проведенні замірів спільно представників трьох сторін: відповідача, позивача та компанії - виробника "OZSU" (Туреччина) встановлено, що при вологості кукурудзи 19-21% і температури навколишнього середовища 13 С0 продуктивність зерносушарки склала 40 тон за 7 годин разом із часом на завантаження та розвантаження, що не відповідає задекларованій виробником потужності, зазначеній у додатку № 2 до договору.

03.04.2015 позивачем була направлена на адресу відповідача претензія за вих. № 01-03/4-652 від 02.04.2015 з вимогою про заміну теплогенератора твердого палива з теплообмінником, що являється складовою частиною зерносушарки моделі "ТКМ-60" на твердому паливі компанії "OZSU" (Туреччина) або повернути сплачені покупцем за договором кошти у розмірі 1941371,90 грн., однак, як зазначає позивач, відповідачем гарантійні зобов'язання за договором не виконані.

07.04.2015 відповідач направив позивачу лист вих.№02/04 від 07.04.2015 у відповідь на претензію позивача за вих. № 01-03/4-652 від 02.04.2015, в якій відповідач просив позивача надати йому документи, які б підтверджували факт встановлення неполадки у поставленому відповідачем товарі, а також примірник протоколу замірів по визначенню фактичної продуктивності зерносушарки моделі "ТКМ-60" на твердому паливі компанії "OZSU" (Туреччина).

07.07.2015 позивачем було направлено на адресу відповідача лист за вих.№01-03/8-1 від 07.07.2015 з вимогою про направлення представників відповідача для складання акту недоліків/рекламації у поставленому відповідачем товарі та вирішення питання щодо виконання гарантійних зобов'язань за договором.

Як стверджує позивач, відповідачем були істотно порушені умови договору, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про розірвання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №06-07 від 21.07.2014 та про стягнення з відповідача на користь позивача 1941371,90 грн. сплачених позивачем за обладнання неналежної якості відповідно до вимог ст. 651, ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір є договором поставки.

Частинами 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 675 Цивільного кодексу України визначено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Статтею 678 Цивільного кодексу України визначено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Згідно зі змістом ст. 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.

Статтею 269 Господарського кодексу України встановлено, що строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу. Стандартами, технічними умовами або договором щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки). Сторони можуть погодити в договорі гарантійні строки більш тривалі порівняно з передбаченими стандартами або технічними умовами. Гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем), а щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роздрібну торгівлю, - з дня роздрібного продажу речі, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами або договором. Гарантійний строк придатності та зберігання товарів обчислюється від дня виготовлення товару. Постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб. Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни. У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором. Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами було укладено договір, за умовами якого, відповідачем було поставлено позивачу товар, а саме: зерносушарку моделі "ТКМ-60" на твердому паливі компанії "OZSU" (Туреччина), а позивачем було оплачено вказаний товар.

Твердження позивача у позові про те, що відповідачем було поставлено позивачу неякісний товар, а саме: в поставленому відповідачем товарі наявні дефекти, які в подальшому можуть призвести до руйнування теплогенератора та який не відповідає вимогам, вказаним у додатку № 2 до укладеного між сторонами договору, так як позивач розраховував на значно більшу продуктивність зерносушарки не підтверджуються документами, які наявні в матеріалах справи, оскільки позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу (як от дефектний акт про приховані недоліки, виявлені в продукції з гарантійними строками придатності або зберігання тощо), який би підтверджував наявність дефектів у теплогенераторі та недосягнення відповідного результату роботи обладнання (неефективність роботи зерносушарки моделі "ТКМ-60" на твердому паливі компанії "OZSU"), що пов'язана з якістю поставленого обладнання, а не з наслідком інших об'єктивних чинників. Листування між сторонами в т.ч. електронною поштою не свідчить про підтвердження сторонами факту наявності дефектів у поставленому відповідачем товарі, а отже зазначені листи не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, враховуючи те, що позивачем не надано суду доказів істотного порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору, а саме - своїх гарантійних зобов'язань та доказів істотного порушення відповідачем вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення), суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судовий збір згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Крім цього, стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України підлягає несплачений останнім судовий збір за розгляд вимоги немайнового характеру про розірвання договору у розмірі 1218,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Менеджмент Проект" (07441, Київська обл., Броварський район, с. Тарасівка, вул. 9 січня, будинок 1-Г, ідентифікаційний номер 36301748) в дохід Державного бюджету України 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 14.03.2016

Суддя Ю.М.Смирнова