Ухвала суду № 56453588, 14.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 березня 2016 року м. Київ К/800/6703/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Конюшко К.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Запорізькому районі головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року

у справі № 808/4090/15

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

третя особа Реєстраційна служба Запорізького районного управління юстиції

про визнання протиправним та скасування висновку

В С Т А Н О В И В :

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції у Запорізькому районі головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з частиною п'ятою статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору.

Частиною п'ятою статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору.

Частиною третьою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною першою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З матеріалів, доданих до касаційної скарги вбачається, що касатором не подано документа про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями внесеними Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ) ставка судового збору за подання касаційної скарги до адміністративного суду встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Крім того, згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями внесеними Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ), судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

На час надходження матеріалів касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України відсутні відомості щодо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підтвердження доводів клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження касатором зазначено, що копія ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року надійшла на адресу скаржника 19 лютого 2016 року, що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції Державної податкової інспекції у Запорізькому районі головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.

Проте, слід зазначити, що з матеріалів, доданих до касаційної скарги, вбачається, що ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року проголошена у відкритому судовому засіданні у присутності представника касатора. Сторонам було роз'яснено строки та порядок оскарження даної ухвали.

Згідно з частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України на вимогу особи, яка бере участь у справі, а так само особи, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов'язки, суд у цей самий день видає копію постанови (або її вступної та резолютивної частин) чи ухвали суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови суд повідомляє час, коли особи, які беруть участь у справі, можуть одержати копію постанови в повному обсязі. Суд складає повний текст постанови у строк, передбачений частиною третьою статті 160 цього Кодексу.

Повний текст ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року виготовлено 12 лютого 2016 року.

Так, скаржником не надано суду касаційної інстанції належних і допустимих доказів звернення до суду апеляційної інстанції з вимогою про видачу копії оскаржуваного рішення та неможливості отримання рішення суду апеляційної інстанції в межах строку передбаченого на касаційне оскарження.

Пункт 5 частини третьої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що особи, які беруть участь у справі, мають право подавати докази.

Частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У зв'язку з вищенаведеним скаржнику слід усунути вищезазначені недоліки у визначений судом касаційної інстанції строк.

Керуючись статтями 102, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - залишити без руху, встановивши, що заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та належні докази поважності причин його пропуску; документ про сплату судового збору можуть бути надані протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя:(підпис) К.В. Конюшкоз оригіналом згідно помічник судді М.Р. Мергель

Суддя К.В. Конюшко