Ухвала суду № 56452948, 10.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В.,

при секретарі Горбачовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочинів недійсними та стягнення грошової суми,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 06 січня 2016 року,

встановила:

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 06 січня 2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26 січня 2015 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду, посилаючись на те, що при її винесенні судом порушені норми матеріального права та процесуального права.

В судовому засіданні представники ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримали.

Представник ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечив.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що наведені заявником обставини не є нововиявленими.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26 січня 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовлено.

Рішеннясуду набрало законної сили.

Обґрунтовуючи подану заяву, ОСОБА_1 зазначила, що судом першої інстанції було відмовлено в позові з підстав відсутності доказів, що на час укладення спірних правочинів ОСОБА_3 не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Проте, під час розгляду іншої справи, про визнання ОСОБА_3 недієздатною та встановлення опіки над нею, висновком повторної експертизи було встановлено, що ОСОБА_3 страждає стійким хронічним розладом у вигляді судинного слабоумства, що перешкоджає їй усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, і такий стан відмічався у неї з літа 2013 року.

Згідно зі ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У п. 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» судам роз'яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК України).

Пунктом 5 указаної постанови пленуму Вищий спеціалізований суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив судам, що обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.

Таким чином, колегія суддів вважає, що обставини, на які посилається заявниця як на підставу для перегляду вказаного рішення у розумінні положень ст. 361 ЦПК України, не є нововиявленими.

Доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду не ґрунтуються на вимогах закону та встановлених обставинах справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 06 січня 2016 року постановлена з додержанням вимог закону, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, п. 4 ч. 1 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 06 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: І.М. Білич

Н.В. Поліщук