Рішення № 56452924, 03.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/3150/2016 Головуючий у 1-й інстанції: Коваль А.О.

справа №759/8199/15-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М.., Болотова Є.В.

при секретарі ГорбачовійІ.В.

за участю представника позивача Сапсай А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», поданою представником за довіреністю Сапсай Анною Сергіївною, на заочне рішення Святошинського районного суду м.Києва від 11 вересня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИЛА:

В травні 2015 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 26191,71 долар США заборгованості за кредитним договором.

Вимоги обґрунтовує тим, що 05 березня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір №072-2008-482, відповідно до умов якого позичальнику надано кредитні кошти у розмірі 30000 доларів США, які він зобов»язався повернути частинами до 01 березня 2028 року та сплатити проценти за їх користуванням у розмірі 13,45% річних.

З метою забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором, 05 березня 2008 року між кредитором та ОСОБА_4 укладено Договір поруки №072-2008-482-Р.

Проте, позичальник належним чином умов договору не виконував, у зв»язку із чим його зобов»язання перед банком станом на 27 квітня 2015 року складають 26191,71 долар США, що включає в себе:

- 461 долар США простроченої заборгованості по кредиту;

- 25424,31 долари США суми дострокового стягнення кредиту;

- 254,53 доларів США відсотків; 51,87 долар США підвищених відсотків.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 11 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено, вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі 26191,71 долар США, що за курсом НБУ на день розгляду справи становить 569407,77 грн. Вирішено стягнути з кожного із відповідачів по 1827 грн. судового збору.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ПАТ «Універсал Банк» подано апеляційну скаргу, у якій просить змінити рішення із виключенням з резолютивної частини гривневого еквіваленту заборгованості.

В апеляційній скарзі посилається на те, що оскільки кредит правомірно був наданий у іноземній валюті та у такій самі валюті повинен був повертатися, висновки суду першої інстанції про визначення у рішення гривневого еквіваленту не ґрунтуються на вимогах закону.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав.

Відповідачі в судове засідання не з»явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Відповідно до ст.305 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності відповідачів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції установлено, що 05 березня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір №072-2008-482, відповідно до умов якого позичальнику надано кредитні кошти у розмірі 30000 доларів США, які він зобов»язався повернути частинами до 01 березня 2028 року та сплатити проценти за їх користуванням у розмірі 13,45% річних.

Пунктом 1.1.1 кредитного договору передбачений обов»язок позичальника сплачувати підвищені відсотки у розмірі 40,35% річних за користування кредитом понад встановлені терміни погашення щомісячних платежів.

З метою забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором, 05 березня 2008 року між кредитором та ОСОБА_4 укладено Договір поруки №072-2008-482-Р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із встановлених обставин невиконання позичальником кредитного зобов»язання та права кредитора вимагати дострокового виконання. Визначаючи в резолютивній частині гривневий еквівалент, суд керувався п.14 Постанови Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі».

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.553, ст.554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Зі змісту умов укладеного кредитного договору (п.п. 2.4, 2.5 кредитного договору та Графік платежів до нього) убачається, що виконання зобов»язання повинно відбуватись у валюті кредиту.

Відповідно до ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до абз.1 п.14 Постанови Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання.

Згідно абз.3 п.14 цієї ж Постанови, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у разі, якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Основною суттю виконання грошового зобов»язання є повернення позикодавцю рівнозначної вартості тих речей (коштів, іноземної валюти, інших валютних цінностей), які були отримані позичальником у якості позики (ст.ст. 1046, 1049 ЦК України). Тобто, позичальник повинен повернути той самий розмір коштів, що був ним отриманий, якщо про інше не зазначено у договорі. Якщо зобов»язання було вчинено у іноземній валюті, то його виконання може бути, в деяких випадках повинно бути, здійснено у національній валюті виходячи із установленого курсу валют на момент виконання.

Згідно з Постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №6-190цс15 сформульовано правову позицію про те, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. Разом із стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима.

Правомірність надання кредиту в іноземній валюті підтверджується даними Дозволу Національного банку України №92-1 від 07 грудня 2007 року та додатком до нього.

Відтак, колегія суддів уважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, заочне рішення слід змінити в частині визначення гривневого еквіваленту суми зобов»язання та резолютивну частину викласти в наступній редакції: «Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №072-2008-482 від 05 березня 2008 року у розмірі 26191,71 долар США».

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», подану представником за довіреністю Сапсай Анною Сергіївною, задовольнити.

Заочне рішення Святошинського районного суду м.Києва від 11 вересня 2015 року змінити в частині визначення гривневого еквіваленту суми зобов»язання, у зв»язку із чим резолютивну частину викласти в наступній редакції:

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №072-2008-482 від 05 березня 2008 року у розмірі 26191,71 долар США.

В іншій частині заочне рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В. Болотов