Постанова № 56452684, 14.03.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2016 року Справа № 902/1501/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Бучинська Г.Б.

при секретарі судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1;

від відповідача: представник не прибув;

від Третьої особи 1: представник не прибув;

від Третьої особи 2: представник не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державне підприємство "Сетам" на рішення господарського суду Вінницької області від 02.12.15р. у справі № 902/1501/15 (суддя Мельник П.А.)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза"

до Державного підприємства "Сетам"

треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача:

Третя особа 1: Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

Третя особа 2: ОСОБА_2

про визнання електронних торгів недійсними

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Диженю Плаза» (надалі - Позивач) звернулося в господарський суд Вінницької області з позовною заявою (а.с. 3-4) до Державного підприємства «Сетам» (надалі Відповідач; за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі Третя особа 1)) в якій просить визнати недійсними електронні торги з реалізації нежитлових приміщень, які знаходяться у м. Вінниці по вулиці Гонти б/н, - які становлять 80/125 часток нежитлових приміщень за вказаною адресою за стартовою ціною продажу 3 142 132 грн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 26 листопада 2015 року (а.с. 38), з підстав, висвітлених у даній ухвалі, було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача ОСОБА_2 (надалі Третя особа 2).

Рішенням господарського суду Вінницької області від 2 грудня 2015 року (а.с. 53-55) з підстав, вказаних у цьому рішенні, позов задоволено повністю. Визнано недійсними електронні торги з реалізації нежитлових приміщень, які знаходяться в м. Вінниця по вул. Гонти б/н, - які становлять 80/125 часток нежитлових приміщень за вказаною адресою за стартовою ціною продажу 3 142 132 грн. Також, даним судовим рішенням покладено на Відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 218 грн.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Відповідач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 63-67) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Вінницької області від 2 грудня 2015 року по справі № 902/1501/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задоволити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом прийнято рішення з порушення норм процесуального та матеріального права. Крім того, Відповідач як на підставу скасування рішення суду посилається на те, що Відповідач лише з 25 жовтня 2015 року є організатором електронних торгів та уповноважений на забезпечення здійснення заходів із електронних торгів із створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів. Між тим, 14 грудня 2015 року Відповідач надіслав на адресу ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України лист з проханням надати інформацію про засоби масової інформації, в яких розміщувалося оголошення про електронні торги № 99950 та надати копії листів повідомлення державного виконавця, іпотекодавця, іпотеко держателя і про початкову ціну продажу майна, а також відповідні документальні підтвердження розміщення оголошення у ЗМІ. Також, апелянт зауважує, що до 25 жовтня 2015 року він не міг бути та не був стороною правочину.

Ухвалою суду від 14 січня 2016 року (а.с. 62) апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 17 лютого 2016 року на 15 годину 10 хвилин.

На виконання ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 14 січня 2016 року Позивач подав відзив на апеляційну скаргу (а.с. 37), в якому з підстав висвітлених в цьому відзиві, заперечує проти доводів зазначених в апеляційній скарзі та просить залишити рішення господарського суду Вінницької області без змін.

На виконання ухвали Рівненського апеляційного господарського суду Відповідач подав письмові пояснення з приводу апеляційної скарги (а.с. 100-101), в яких з підстав висвітлених в даних поясненнях, просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2016 року (а.с. 129), з підстав, висвітлених у даній ухвалі, розгляд справи було відкладено на 14 березня 2016 року на 14 годину 10 хвилин.

На виконання ухвали Рівненського апеляційного господарського суду Відповідач подав письмові пояснення з приводу апеляційної скарги (а.с. 132-136), в яких з підстав висвітлених в даних поясненнях, просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області.

На виконання ухвали Рівненського апеляційного господарського суду Третя особа 1 подала письмові пояснення з приводу апеляційної скарги (а.с. 150-153), в яких з підстав висвітлених в даних поясненнях, просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області.

Представники Відповідача, Третьої особи 1 та Третьої особи 2 в судове засідання від 14 березня 2016 року не зявилися. Про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, про що свідчать повідомлення про врученя поштового відправлення (а.с. 147, 149). Водночас, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2016 року явка сторін не була визнана обовязковою.

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26 грудня 2011 року: у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору; господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.); при цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням того, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору і міститься апеляційна скарга Відповідача, в котрій висвітлена його позиція, так як і зважаючи на закінчення двомісячного строку, встановлено для розгляду справи, в правовому полі статтей 101, частини 1 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників Відповідача, Третьої особи 1 та Третьої особи 2, за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні від 14 березня 2016 року представник Позивача заперечив проти апеляційної скарги, вважає доводи Відповідача необґрунтованими та неправомірними, рішення суду першої інстанції правомірним та законним.

Заслухавши пояснення представника Позивача, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, письмові пояснення, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Вінницької області від 2 грудня 2015 року по даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача - без задоволення. При цьому, суд виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Третьої особи 1 знаходиться наказ № 3/22/2012/5003 від 29 грудня 2012 року Господарського суду Вінницької області про звернення стягнення на нежитлові приміщення, які знаходяться у м. Вінниці по вул. Гонти б/н, які становлять 80/125 часток нежитлових приміщень за вказаною адресою та зареєстровані на праві власності за Позивачем.

15 липня 2013 року державним виконавцем було проведено процедуру опису й арешту майна, яке знаходиться у м. Вінниці по вул. Гонти б/н та зареєстроване на праві власності за Позивачем. За результатами вказаної процедури було складено Акт опису й арешту майна (а.с. 9-10).

11 червня 2015 року головним державним виконавцем Третьої особи 1 ОСОБА_3 винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (а.с. 11-12). Згідно даної постанови суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у даному виконавчому провадженні було призначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська експертна группа».

22 червня 2015 року Позивачем було отримано повідомлення про ознайомлення з оцінкою арештованого майна № 20-34/14 від 19 червня 2015 року (а.с. 13-14). З даного повідомлення вбачається про те, що згідно Висновку з незалежної оцінки майна вартість арештованого майна, складає 3 142 132 гривень.

Згідно вимог частини 4 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження»: у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна; витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки; у разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Не погоджуючись з вказаним вище висновком з незалежної оцінки майна та керуючись частиною 4 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» Позивач звернувся до Третьої особи 1 з заявою від 1 липня 2014 року (а.с. 15), в якій просив призначити рецензування Висновку з незалежної оцінки майна, виготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська експертна группа» по даному виконавчому провадженню.

Згідно Повідомлення № 8571-0-30-15/2-34/14 від 18 серпня 2015 року (а.с. 16), до відома Позивача було доведено Рецензію № 28 на Звіт про незалежну оцінку майна, яке знаходиться у м. Вінниці по вул. Гонти б/н, та становить 80/125 часток нежитлових приміщень за вказаною адресою та зареєстровані на праві власності за Позивачем.

Згідно даної рецензії Звіт повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки (а.с. 17-18).

2 листопада 2015 року по даному виконавчому провадженні були проведенні електронні торги з реалізації нежитлових приміщень, які знаходяться у м. Вінниці по вул. Гонти б/н, - які становлять 80/125 часток нежитлових приміщень за вказаною адресою за стартовою ціною продажу 3 142 132 гривень.

Дослідивши протокол № 126663 проведення електронних торгів (а.с. 36) колегія суддів зазначає що в ньому зазначена така інформація: торги відбулися; дата та час проведення електронних торгів - 2 листопада 2015 року 9 год.; ціна продажу 3 142 132 грн; сума сплачено гарантійного внеску 157 106 грн 60 коп.; переможець торгів ОСОБА_2; підстава визначення переможця найвища цінова пропозиція; сума, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця 2 985 025 грн 40 коп.; реквізити для надсилання протоколу Відповідач (04053, м. Київ, вул.. Артема, б. 73); зазначені суми мають бути сплачені переможцем до 16 листопада 2015 року. Даний протокол містить підпис переможця торгів.

В матеріалах справи міститься ухвала господарського суду Вінницької області від 30 жовтня 2015 року по справі № 3/22/2012/50063, якою визнано незаконними дії Третьої особи 1 ОСОБА_3, по проведенню оцінки майна - нежитлових приміщень, які знаходяться у м. Вінниці по вул. Гонти б/н, які становлять 80/125 часток нежитлових приміщень за вказаною адресою та зареєстровані на праві власності за Позивачем та визнано протиправною оцінку майна згідно Звіту від 16 червня 2015 року про незалежну оцінку майна - 80/125 часток нежитлових приміщень, загальною площею 3635,10 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, № б/н, власником якого є Позивач (а.с. 20-23).

Позивач, вважаючи, що дані торги проведені з порушеннями вимог законодавства, звернувся до суду із позовом про визнати недійсними електронних торгів з реалізації нежитлових приміщень.

Колегія суддів зважаючи на специфіку даних правовідносин, котрі виникли саме на підставі проведення електронних торгів, вважає за необхідне дослідити норми матеріального права спеціалізованого законодавства України, котрі направлення на врегулювання відносин, котрі виникають з приводу проведення торгів.

Організація та порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів регламентовано Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 16 квітня 2014 року № 656/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 року за № 427/25204 (надалі - Тимчасовий порядок).

Пунктом 1 розділу І зазначеного порядку станом на 2 березня 2015 року надано визначення та терміни, які застосовуються, згідно якого: електронні торги - прилюдні торги, що здійснюються в електронній формі в Системі; система - інформаційна система, що забезпечує здійснення в електронній формі процесів подання й обробки заявок на участь в електронних торгах, проведення електронних торгів з реалізації арештованого державними виконавцями майна, обробку інформації про електронні торги; організатор - державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Системи, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у Системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком; особистий кабінет - розділ Веб-сайту, доступ до якого має тільки зареєстрований учасник, що авторизується за допомогою особистих ідентифікаторів доступу до Особистого кабінету (далі - логін та пароль), у якому розміщуються інформаційні повідомлення про електронні торги та результати їх проведення, у яких він бере участь, через який здійснюється подача заявок на участь в електронних торгах, проводяться торговельні сесії електронних торгів, роздруковуються необхідні учаснику матеріали; учасник електронних торгів (далі - учасник) - фізична особа, що має повну дієздатність, та юридична особа в особі представника, уповноваженого виступати від її імені, яка сплатила гарантійний внесок та допущена Організатором до участі в електронних торгах відповідно до вимог цього Порядку.

Пунктом 5 частини 3 Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, визначено, що не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації Організатор письмово повідомляє державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Зміст інформаційного повідомлення про електронні торги повинен містити, загальну інформацію про електронні торги: відомості про Організатора (найменування, контактні телефони, електронна адреса); відомості про зберігача (прізвище, ім'я, по батькові (найменування), контактний телефон, електронна адреса (за наявності); порядок оформлення участі в електронних торгах, перелік документів, які надаються учасниками, та вимоги до їх оформлення; кінцевий термін прийому заявок для участі в електронних торгах; дату і час початку електронних торгів; час закінчення електронних торгів (завершення подачі цінових пропозицій); строки сплати та розмір гарантійного внеску, реквізити рахунку, на який вноситься гарантійний внесок (найменування банку, МФО банку, номер рахунку, призначення платежу); строк для підписання протоколу проведення електронних торгів; реквізити рахунку, контактні телефони органу державної виконавчої служби, на який у разі визначення переможцем електронних торгів необхідно перерахувати кошти за придбане майно, строки сплати таких коштів.

Інформація, зазначена у цьому підпункті, автоматично формується Системою; інформацію про майно (лот): реєстраційний номер лота; вид майна; найменування майна; відомості про майно, що виставляється на електронних торгах, його склад, характеристики, опис; місцезнаходження майна; фотографічне зображення майна; відомості про обтяження майна; розмір гарантійного внеску; стартову ціну продажу; крок електронних торгів; порядок ознайомлення з майном.

При розгляді питання про дотримання при проведенні торгів положень пункту 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, суди мають установити, чи було письмово повідомлено, зокрема, боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу.

При цьому письмове повідомлення слід розуміти не тільки як направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами відомостей, які мають бути їм повідомленні.

Відповідно до частини п'ятої статті 43 Закону України "Про іпотеку", не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Колегія суду дослідивши докази, наявні у матеріалах справи в контексті встановлених на момент розгляду позовної заяви обставин справи (наявність ухвали по справі №3/22/2012/5003) в площинні положень Тимчасового порядку, направлених на врегулювання відносин, котрі виникають саме під час реалізації майна шляхом проведення електронних торгів, зазначає таке.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 30 жовтня 2015 року по справі № 3/22/2012/50063, визнано незаконними дії Третьої особи 1 щодо проведення оцінки майна - нежитлових приміщень, які знаходяться у м. Вінниці по вул. Гонти б/н, які становлять 80/125 часток нежитлових приміщень за вказаною адресою та зареєстровані на праві власності за Позивачем та визнано протиправною оцінку майна згідно Звіту від 16 червня 2015 року про незалежну оцінку майна - 80/125 часток нежитлових приміщень, загальною площею 3635,10 кв.м. (що знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, № б/н, власником якого є Позивач).

Окрім того, колегія суддів зауважує, що стартовою ціною продажу на електронних торгах було 3 142 132 гривень. Дана стартова ціна була встановлена згідно Звіту про незалежну оцінку майна - 80/125 часток нежитлових приміщень, загальною площею 3635,10 кв.м. (що знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, № б/н, власником якого є Позивач).

Згідно пункту 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 6 «Про судове рішення» ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення, якщо інше не передбачено законом (зокрема, частинами п'ятою та шостою статті 122-11 ГПК).

При цьому, стартова ціна продажу на електронних торгах 3 142 132 гривень не могла бути такою, адже ухвалою господарського суду Вінницької області від 30 жовтня 2015 року по справі № 3/22/2012/5003 було ухвалено, що звіт на підставі якого стартова ціна була визначена було визнано протиправним, а й відтак, відповідно електронні торги проведені за недійсною стартовою ціною продажу також є недійсними.

Правовий аналіз частини 5 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 3.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, дає підстави для висновку про те, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів минуло не більше шести місяців. Після закінчення цього строку обов'язковою умовою призначення та проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.

Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням частини 5 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» та підставою для визнання таких торгів недійсними.

При цьому, апелянт, посилається на той факт, що Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13 січня 2016 року апеляційну скаргу Третьої особи 1 на ухвалу господарського суду Вінницької області від 30 жовтня 2015 року було задоволено, ухвалу господарського суду першої інстанції скасовано та було прийняти нове рішення, котрим у задоволені скарги Позивача на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України б/н від 30 вересня 2015 року у справі № 3/22/2012/5003 відмовлено (а.с. 104-111).

Водночас, колегія суддів констатує, що відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд розглядає справу повторно. Тобто метою суду є перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи по суті повторно.

При цьому, за загальним правилом апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі доказами, тобто тими доказами, що були зібрані місцевим господарським судом, піддані оцінці і за результатами оцінки покладені в основу рішення цього суду або відхилені судом. Водночас, апеляційна інстанція переглядає справу також і за додатково поданими апеляційному суду доказами. Однак подання сторонами додаткових доказів апеляційному суду обмежено. Додаткові докази приймаються судом, якщо особа, яка подає докази, обґрунтує неможливість подання цих доказів місцевому господарському суду під час розгляду справи у першій інстанції. Обґрунтовуючи неможливість подання доказів суду першої інстанції, особа, яка бажає подати нові докази, має довести обставини, що об'єктивно перешкоджали їй подати ці докази місцевому господарському суду.

На переконання колегії суддів, обмеження права на подання доказів в суд апеляційної інстанції покликано активізувати змагальний процес саме в суді першої інстанції. Його можливо розглядати як своєрідну процесуальну санкцію за невиконання особою, що бере участь у справі, своїх обов'язків по доказуванню в суді першої інстанції

Зважаючи на усе вищеописане, колегія суддів доходить висновку, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду (котрою скасовано ухвалу місцевого суду по справі 3/22/2012/5003) прийнята 13 січня 2016 року, тобто уже після дослідження усіх доказів та обставин і винесення рішення у даній справі, а тому, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції досліджуючи усі докази, наявні в матеріалах справи, був позбавлений процесуальної можливості дослідити дану постанову та надати їй правову оцінку з огляду на неможливість існування такого доказу в матеріалах справи саме на момент її розгляду.

Відтак, обставини, встановлені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції і відображені в постанові у справі № 3/22/2012/5003 є нововиявленими обставинами по відношенню до судового рішення у даній справі. Відтак, будь-яка із сторін спору у справі не позбавлена, з дотриманням приписів Господарського процесуального кодексу України, звернутися до суду із заявою про перегляд такого рішення за нововиявленими обставинами.

В той же час суд апеляційної інстанції констатує, що апріорі є неправильним скасування законного рішення (минуючи процесуальний порядок перегляду справи за нововиявленими обставинами) в зв'язку з тим, що місцевий господарський суд "нібито" не врахував, що судове рішення з винесенням ухвали в іншій справі, котре він поклав в основу свого рішення буде скасовано.

Окрім вищевказаеного, апеляційний господарський суд констатує, що із системного дослідження матеріалів справи вбачається, що ДП «Інформаційний центр» надіслало Позивачу копію листа від 1 жовтня 2015 року № 24233/01-06 (а.с. 98) про повідомлення органу державної виконавчої служби, іпотекодержателя (ПАТ «Універсал Банк») та Позивача (боржник, іпотекодавець) про проведення електронних торгів.

В даному повідомленні міститься наступна інформація: реєстраційний номер лота 99950; відомості про предмет іпотеки нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Гонти, будинок б/н; день та час проведення елеткронних торгів 21 жовтня 2015 року 9:00; початкова ціна продажу майна 3 142 132 грн.

Колегія суддів констатує, що як вбачається зі змісту повідомлення у ньому зазначені всі відомості, передбачені частиною п'ятою статті 43 Закону України «Про іпотеку».

Однак, як зазначено в протоколі проведення електронних торгів № 126663 прилюдні торги відбулися 2 листопада 2015 року (а не 21 жовтня 2015 року), тобто на 12 календарних днів пізніше ніж зазначено у повідомленні про проведення електронних торгів.

Позатим, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення Позивача саме про призначення та проведення електронних торгів 2 листопада 2015 року, чим були порушені вказані норми Тимчасового порядку.

При цьому, колегія суддів критично відносить до посилань Відповідача, висвітлених в додаткових письмових поясненнях (а.с. 133-134) про зупинення електронних торгів, з приводу того, що можливою причиною переносу електронних торгів з 21 жовтня 2015 року на 2 листопада 2015 року могло бути наявність технічних підстав, що унеможливлюють роботу системи.

Також, апелянт зауважує, що в той період організатором електронних торгів було саме ДП "Інформаційний центр", що наразі перебуває в процесі ліквідації, у Відповідача відсутні будь-які інші пояснення з цього приводу, адже попереднім організатором не передавалась жодна документація Відповідачу.

Так, відповідно до пункту 3 наказу Міністерства юстиції України від 2 жовтня 2015 року № 1885/5 державне підприємство "Інформаційний центр" зобов'язано передати Відповідачу до 25 жовтня тільки права адміністрування системи електронних торгів.

Таке, як зауважує апелянт, могло відбутися через наявність технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи.

Відповідно до пункту 2 розділу X Тимчасового порядку підставою для зупинення електронних торгів в цілому або по окремому лоту є наявність технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи.

Пунктом 3 цього ж розділу Тимчасового порядку передбачено, що за наявності підстав, визначених у пункті 2 цього розділу, Організатор негайно зупиняє електронні торги в цілому або окремому лоту, про що складає акт про зупинення електронних торгів з фіксацією підстави та рішення про їх зупинення.

У разі усунення підстав для зупинення електронних торгів, визначених у пункті 2 цього розділу, Організатор з дотриманням вимог цього Порядку засобами Системи здійснює заходи щодо відновлення електронних торгів у цілому або по окремому лоту із збереженням попередніх умов їх проведення та без уцінки майна. Інформація про відновлення електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня відновлення засобами Системи розміщується на Веб-сайті та надсилається усім учасникам в Особистий кабінет інформація про відновлення електронних торгів обов'язково має містити підстави для відновлення електронних торгів та дату і час їх початку.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Відповідачем не заперечується та обставина, що уже з 25 жовтня саме він був уповноважений на проведення електронних торгів, при цьому зважаючи на дату та час проведення саме електронних торгів 21 жовтня 2015 року, визначену в повідомленні ДП «Інформаційний центр», Відповідач, дотримуючись вимог Тимчасового порядку Закону України «Про іпотеку» не був позбавлений права пересвідчитися у належному повідомленні сторін про перенесення проведення електронних торгів на іншу дату, підстав їх не проведення саме 21 жовтня 2015 року та наявності відповідних підтверджуючих документів.

Поряд з тим, в матеріалах справи відсутні взагалі будь-які належні докази з приводу повідомлення Позивача про проведення електронних торгів саме 21 жовтня 2015 року.

Також, й не заслуговують на увагу доводи Відповідача з приводу відсутності у попереднього організатора електронних торгів (ДП «Інформаційний центр») жодної документації з приводу непроведення торгів 21 жовтня 2015 року, оскільки наведене може свідчити в цілому про невиконання Тимчасового порядку щодо будь-якого повідомлення сторін про проведення електронних торгів та документарного оформлення підстав не проведення таких торгів 21 жовтня 2015 року. При цьому ж у Відповідача наявне повідомлення від 1 жовтня 2015 року направлене сторонам ДП «Інформаційний центр» про проведення електронних торгів.

Окрім того, колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на постанову Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року по справі № 6-1884цс15 зважаючи на таке.

Зі змісту даної постанови вбачається що інформація про проведення прилюдних торгів була розміщена на офіційному сайті ДП «Інформаційний центр» , аналогічне оголошення було розміщене в газетах «Львівська Пошта» та «Високий замок» а також в матеріалах справи міститься повідомлення про проведення електронних торгів.

В даній постанові мова йде саме про неналежне повідомлення, котре в свою чергу не може бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, тобто як вбачається з матеріалів справи стороною вчинялися дії по повідомленню сторін про проведення електронних торгів, але такі дії не дійшли логічного завершення (направлення повідомлення не за новою адресою місця проживання та реєстрації боржника) в нашому ж випадку вбачається, що в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази що до вчинення певних активних дій спрямованих на досягнення відповідного результату (повідомлення сторони) щодо проведення електронних торгів саме 2 листопада 2015 року.

Зважаючи на усе вищевстановлене в даній судовій постанові в площинні того, що оцінка майна згідно Звіту від 16 червня 2015 року про незалежну оцінку майна - 80/125 часток нежитлових приміщень, загальною площею 3635,10 кв.м., власником якого є Позивач в судовому порядку була визнана протиправною й відповідно електронні торги проведені за недійсною стартовою ціною продажу, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог та визнання недійсними електронних торгів.

Колегія суду зауважує, що відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на усе вищевказане у цій постанові та з огляду на докази наявні у матеріалах справи, колегія Рівненського апеляційного господарського суду констатує, що доводи апелянта, висвітлені в апеляційній скарзі є надуманими, безпідставними, а тому до уваги колегією суду не беруться.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається та Відповідачем, всупереч нормам статтей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, взагалі не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин, висвітлених в апеляційній скарзі.

Враховуючи усе вищевказане Рівненський апеляційний господарський суд залишає рішення господарського суду Вінницької області без змін, а апеляційну скаргу Відповідача без задоволення.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги суд залишає за Відповідачем.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу державного підприємства "Сетам" - залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Вінницької області від 02 грудня 2015 року в справі № 902/1501/15 - залишити без змін.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4.Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5.Справу № 902/1501/15 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.