Постанова № 56452502, 10.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2016 р. Справа№ 911/3375/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача:Зайцева О.В.-представник;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Вагма Трейд"

на рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2015р.

у справі № 911/3375/15 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кратос-Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вагма Трейд"

про стягнення 157 953, 37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.09.2015р. у справі №911/3375/15 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вагма Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кратос-Агро" 104 554, 28 грн. основного боргу, 37 179, 09 грн. пені, 16220, 00 грн. штрафу, 3159, 07 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Вагма Трейд" 16.11.2015р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Самсін Р.І., Шаптала Є.Ю.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015р., у зв'язку з припиненням повноважень судді Самсіна Р.І. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 10.12.2015р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагма Трейд" призначено до розгляду на 10.02.2016.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 № 09-52/118/16 у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Скрипки І.М. на лікарняному, відповідно до абзацу 1 підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/3375/15.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Вагма Трейд" у справі №911/3375/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Тищенко А.І. . та Михальської Ю.Б

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2016р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд скарги у справі на 10.03.2016р.

10.02.2016 через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання про зменшення ціни позову, який колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

10.03.2016 через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 10.03.2016 представник позивача надала свої пояснення по суті спору. Представник відповідача у вказане судове засідання не з'явився.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвали Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2016 у справі № 911/3375/15 були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кратос-Агро" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вагма Трейд" було укладено договір поставки № 14/2307-02, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти та передати у власність покупця - порошок "Сатинал Плюс Микрониззато", що використовується для матування виробів зі скла (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у рахунках на оплату, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 4.2 договору датою поставки і переходу права власності та всіх ризиків вважається дата підписання накладної на відпуск товару покупцю, яка видається постачальником.

Згідно з п. 5.4 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем у безготівковому порядку по факту відвантаження товару.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов договору протягом 10 календарних днів покупець сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченої партії товару.

У випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов договору протягом більше, ніж 10 календарних днів, покупець також сплачує на користь постачальника пеню, яка обчислюється з 11 дня прострочення оплати відповідної партії товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати (п. 9.4 договору).

Додатковою угодою № 1 від 27.07.2014 р., укладеної між сторонами до договору поставки № 14/2307-02 від 23.07.2014 р., п. 5.4 договору було викладено в наступній редакції: "розрахунки за товар здійснюються покупцем у безготівковому порядку, по факту відвантаження товару, з можливістю відстрочки платежу до 70 днів".

ТОВ "Кратос-Агро" на виконання умов договору № 14/2307-02 від 23.07.2014 р. було поставлено ТОВ "Вагма Трейд" товар за видатковими накладними № 97 від 25.07.2014 р. на суму 186369,60 грн., № 104 від 21.10.2014 р. на суму 54000,00 грн., № 106 від 06.11.2014 р. на суму 55620,00 грн., № 114 від 18.11.2014 р. на суму 57288,60 грн. копії яких долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом.

Відповідачем було частково оплачено товар в сумі 248 723,92 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за договором поставки № 14/2307-02 від 23.07.2014 р., останній і звернувся з даним позовом до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 14/2307-02 від 23.07.2014 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 104554,28 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути 37179,09 грн. пені, керуючись п. 9.4 договору, та 16220,00 грн. штрафу, керуючись п. 9.3 договору.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Як зазначалося вище, згідно з п. 9.3 договору у випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов договору протягом 10 календарних днів покупець сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченої партії товару, а п. 9.4 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов договору протягом більше, ніж 10 календарних днів, покупець також сплачує на користь постачальника пеню, яка обчислюється з 11 дня прострочення оплати відповідної партії товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 37179,09 грн., з урахуванням часткової проплати щодо кожної видаткової накладної окремо, який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим пеня підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Визначений позивачем розмір штрафу, нарахованого на заборгованість відповідача, з урахуванням часткових проплат щодо кожної видаткової накладної окремо за загальний період становить 16220,00 грн., є арифметично вірним та обґрунтованим, у зв'язку з чим штраф підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос-Агро" у повному обсязі.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції невірним з огляду на таке.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення по справі, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому має бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Як роз'яснено п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою ст. 551 Цивільного кодексу України і ст. 233 Господарського кодексу України. У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 ,,Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Вище викладені обставини, на думку колегії суддів, свідчать про винятковість даного випадку прострочення суб'єктом господарювання (відповідачем) виконання взятих зобов'язань за договором, відсутність його умислу в порушення господарського зобов'язання перед позивачем, а також вчинення відповідачем всіх можливих і юридично обґрунтованих дій на повернення коштів.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що у даному випадку наявні підстави для зменшення розміру позовних вимог з 157 953,37 грн. до 156 004,34 грн. що складається з 99 554,28 грн. основної заборгованості, 40 730,06 грн. пені, 15 720 грн. штрафу, які підлягають стягненню з відповідача.

Суд першої інстанції наведеного вище не врахував, допустивши при цьому неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи в частині вимог про стягнення 157 953,37 грн. з урахуванням зменшення до 156 004,34 грн. що складається з 99 554,28 грн. основної заборгованості, 40 730,06 грн. пені, 15 720 грн. штрафу, тому відповідно до приписів ст. 104 ГПК України, рішення господарського суду Київської області від 17.09.2015р. у справі № 911/3375/15 підлягає зміні в частині розміру 99 554,28 грн. основної заборгованості, 40 730,06 грн. пені, 15 720 грн. штрафу, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Вагма Трейд" підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати за подання позову та апеляційної скарги розподіляються відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Вагма Трейд" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Київської області від 17.09.2015р. у справі № 911/3375/15 змінити в частині розміру 99 554,28 грн. основної заборгованості, 40 730,06 грн. пені, 15 720 грн. штрафу, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції:

,, 1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагма Трейд" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, 22, код 35326164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос-Агро" (04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди/Волоська, 7/9 літ А/Б, код 34049803) - 99 554,28 грн. основної заборгованості, 40 730,06 грн. пені, 15 720 грн. штрафу, 3 138,95 грн. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити."

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос-Агро" (04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди/Волоська, 7/9 літ А/Б, код 34049803) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагма Трейд" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, 22, код 35326164) - 42,88 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги. Видати наказ.

4. Доручити господарському суду Київської області видати наказ.

Матеріали справи № 911/3375/15 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська