Постанова № 56452498, 17.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2016 р. Справа№ 910/23675/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Власова Ю.Л.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання - Сташук Т.А.

за участі представників сторін:

від позивача: Пріцак І.С. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" на рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2015 (дата підписання 19.10.2015)

у справі № 910/23675/15 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк", м.Донецьк, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" Білої Ірини Володимирівни, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг", м. Київ

про стягнення 305950,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.10.2015 у справі №910/23675/15 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" на користь Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" 291030 грн. 08 коп. основного боргу з кредиту; 8973 грн. 54 коп. боргу за процентами, 5946 грн. 40 коп. пені. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" в доход державного бюджету України 6 119 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2015 у справі №910/23675/15 та прийняти нове рішення. Також, відповідач просить суд зупинити провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 905/26117/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" до Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" про визнання пунктів кредитного договору № 205/Ю від 19.08.2013 недійсними.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Так, на думку скаржника, обов'язок повернути кредит не настав, оскільки у вимозі банку від 15.07.2015 відсутнє посилання, що кредитний договір вважається розірваним, а передбачені п. 4.6 договору проценти, за твердженням скаржника, не відповідають вимогам законодавства та принципам справедливості. Крім того, скаржник вказує на порушення місцевим господарським судом його прав, закріплених в ст. 4-3 ГПК України, оскільки суд не задовольнив клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2015 у справі №910/23675/15 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Власов Ю.Л., Станік С.Р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" на рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2015 у справі № 910/23675/15 до провадження, розгляд справи №910/23675/15 призначено на 09.12.2015.

09.12.2015 через відділ документального забезпечення суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2015 у справі № 910/23675/15 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" - без задоволення. З приводу клопотання відповідача про зупинення провадження у справі позивач зазначає, що 23.11.2015 Господарським судом Донецької області винесено рішення по справі № 905/2617/15 до вирішення якої відповідач просить суд зупинити провадження у справі. Вказаним рішенням, відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним пункту 4.6 кредитного договору № 205/Ю від 19.08.2013.

09.12.2015 через відділ документального забезпечення суду відповідач надав пояснення у справі № 910/23675/15, в яких він просить відмовити позивачу у стягненні процентів у розмірі 1260,19 грн. та в частині стягнення пені за простроченими процентами у розмірі 64,27 грн.

09.12.2015 судове засідання у справі №910/23675/15 не відбулось, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Корсакової Г.В. на лікарняному.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Власов Ю.Л., Коротун О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів: Власова Ю.Л., Коротун О.М. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" на рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2015 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 20.01.2016.

В судовому засіданні 20.01.2016 оголошено перерву до 17.02.2016.

11.02.2016 до відділу документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відрядженням представника відповідача.

Розглянувши вказане клопотання колегія суддів зазначає наступне. Представництво інтересів юридичної особи не обмежено законом певним колом осіб і відповідно неможливість бути присутнім в судовому засіданні одного представника за різних умов не позбавляє відповідача права видати довіреність іншому представникові та направити його для участі в судовому засіданні. Оскільки явка в судове засідання представника відповідача обов'язковою не визнавалась та враховуючи, що представник відповідача був присутній в попередньому судовому засіданні та надавав пояснення по суті справи колегія суддів залишила клопотання відповідача про відкладення розгляду справи без задоволення.

В судовому засіданні 17.02.2016 представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив суд оскаржуване рішення залишити без змін.

З приводу клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 910/2617/15 колегія суддів зазначає таке.

23.11.2015 господарським судом Донецької області прийнято рішення по справі №905/2617/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український лізинг» до Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» про визнання недійсним пункту 4.6 кредитного договору № 205/Ю від 19.08.2013; визнання частково недійсним пункту 4.5 кредитного договору № 205/Ю від 19.08.2013, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Доказів оскарження вказаного рішення матеріали справи не містять та скаржником не надані.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знайшла підстав для зупинення провадження у даній справі за клопотанням скаржника з огляду на відсутність обставин, які б зумовили його зупинення.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 19.08.2013 між ПАТ "Український Бізнес Банк" та ТОВ "Український Лізинг" було укладено кредитний договір № 205/Ю, на умовах якого банк за наявності вільних грошових коштів надає позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у формі непоновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування (далі - кредит) у сумі 502 393,00 грн. на придбання транспортного засобу, строком до 14.08.2016 зі сплатою: в період з 19.08.2013 до 30.09.2014 включно 21% річних; в період з 01.10.2014 по 14.08.2016 включно 15% річних. Ліміт кредитування зменшується відповідно до графіку погашення (додаток № 1). Проценти за користування кредитом нараховуються за кожен календарний день за методом "факт/360", тобто для розрахунку використовується умовно 360 днів у році (п. 1.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 15.10.2014)

Відповідно до п. 3.1 договору банк зобов'язався відкрити відповідачу рахунок для обліку заборгованості за кредитом № 20637032197397.980.1 та рахунок для обліку нарахованих процентів № 2068103219398.980.1.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що позичальник зобов'язується щомісячно, не пізніше 7 числа місяця, наступного за звітним перераховувати на рахунок № 37395032197398 суму процентів за користування кредитом у відповідності до договору. У разі, якщо дата погашення процентів припадає на вихідний або святковий день, то платежі у погашення заборгованості повинні бути здійснені не пізніше наступного банківського дня.

Позичальник зобов'язується погашати наданий банком кредит згідно з графіком погашення, наведеним у додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору (п. 4.5 договору).

Згідно із п. 4.6 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 15.10.2014, у разі невиконання зобов'язань відповідно до п. 4.5 цього Договору а саме - невиконання зобов'язання щодо зменшення суми ліміту кредитування згідно з графіком погашення та/або невиконання зобов'язання щодо повного остаточного погашення кредиту до 14.08.2016 включно, позичальник сплачує банку проценти у розмірі: в період з 19.08.2013 до 30.09.2014 включно - 50% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення; починаючи з 01.10.2014 - 15% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення.

При порушенні строків погашення кредиту, нарахованих за ним процентів, комісій (п. 4.2, 4.3, 4.5) банк має право вимагати від позичальника за кожен день прострочення сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кредитом (п. 5.10 договору).

Відповідно до п. 4.7 договору позичальник зобов'язаний кошти у погашення будь-якої заборгованості за цим договором направляти на рахунок № 37395032197398 для розподілу у наступній послідовності: прострочена заборгованість за комісіями; прострочена заборгованість за процентами; прострочена заборгованість за кредитом; комісії строк сплати яких настав; проценти, строк сплати яких настав; поточна заборгованість за кредитом.

У п. 8.12 договору зазначено, що строк його дії встановлюється з дня підписання цього договору і до повного погашення позичальником усіх зобов'язань за договором.

Як вбачається з матеріалів справи позивач на виконання умов Договору видав відповідачу кредитні кошти на суму 502 393,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 19.08.2013 № 260_45. Однак, в порушення умов договору свої зобов'язання щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами відповідач належним чином не виконав, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість з повернення кредиту в сумі 291 030,08 грн., заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами в сумі 8 973,54 грн. та заборгованості по сплаті пені в сумі 5 946,40 грн.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу № 3723 від 15.07.2015 щодо сплатити грошових коштів за договором.

Проте, як встановлено судом першої інстанції, відповідач зазначені вимоги не виконав, заборгованість не сплатив, відповіді на вимогу не надіслав, що і зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

З огляду на положення ст. 1056-1 ЦК України узгодження сторонами розміру процентної ставки в залежності від строків користування кредитними коштами в межах строків, встановлених п. 1.1 кредитного договору та додатку до нього, та строків, встановлених п. 4.6 кредитного договору на рівні 21%, 50%, 15%, відповідає принципу розумності та справедливості, оскільки порушення строків повернення кредитних коштів є кредитним ризиком, який впливає на розмір кредитних процентних ставок.

Крім цього, як встановлено судовою колегією, рішенням господарського суду Донецької області від 23.11.2015 по справі №905/2617/15, яке набрало законної сили, відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Український лізинг» у визнанні недійсним п. 4.6 кредитного договору № 205/Ю від 19.08.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У п. 5.3 договору сторони погодили право банку вимагати від позичальника дострокового розірвання кредитного договору та/або дострокового погашення суми кредиту, процентів, комісій, неустойок та збитків у разі, зокрема, непогашення позичальником процентів та/або щомісячного внеску за кредитом згідно з графіком впродовж двох місяців.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач отримав відповідні кредитні кошти, однак у встановлений договором строк їх не повернув та порушив зобов'язання зі сплати процентів, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідний борг, який існує на момент розгляду справи в суді 291 030,08 грн. заборгованості з повернення кредиту та 8 973,54 грн. процентів, має бути стягнутий з нього в судовому порядку. Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та умовам договору, а тому вимоги в цій частині мотивовано були задоволені судом першої інстанції в сумі 5 946,40 грн.

З встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Колегія суддів не вбачає порушень норм процесуального права у відмові відповідачу в задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на звернення ТОВ "Український Лізинг" з позовом до господарського суду Донецької області про визнання недійсними пунктів кредитного договору № 205/Ю від 19.08.2013 та відсутністю у ТОВ "Український Лізинг" інформації про результати розгляду вказаної позовної заяви, оскільки дані обставини не перешкоджали явці відповідача в судове засідання, поданню ним доказів та розгляду справи по суті заявлених вимог, а приписами ч. 1 ст. 77 ГПК України визначено перелік підстав для відкладення розгляду справи, а саме: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" на рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2015 у справі №910/23675/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2015 у справі №910/23675/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/23675/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Ю.Л. Власов

О.М. Коротун