Ухвала суду № 56451677, 14.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14.03.2016

№ 910/1540/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "КУСУМ ФАРМ", м. Суми (далі – Товариство),

про участь в режимі відеоконференції у судовому засіданні з розгляду

справи № 910/1540/16

за позовом Biologische Heilmittel Heel GmbH (Біологіше Хайльміттель Хеель ГмбХ), м. Баден-Баден, Федеративна Республіка Німеччина,

до Державної служби інтелектуальної власності України, м. Київ, та

Товариства

про визнання повністю недійсними свідоцтв України №197769 та №197768 на знаки для товарів і послуг,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Biologische Heilmittel Heel GmbH (Біологіше Хайльміттель Хеель ГмбХ, далі - Компанія) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про:

- визнання недійсним свідоцтва України №197769 на знак для товарів і послуг «ERYSTOL», виданого на ім’я Товариства, щодо всіх товарів 05 класу Міжнародної реєстрації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі – МКТП);

- визнання недійсним свідоцтва України №197768 на знак для товарів і послуг «ЕРИСТОЛ», виданого на ім’я Товариства, щодо всіх товарів 05 класу МКТП;

- зобов’язання Державної служби інтелектуальної власності України (далі – Служба) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, щодо визнання недійсними свідоцтв України №№197769 і 197768, про що здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2016 порушено провадження у справі.

Служба 22.02.2016 подала суду відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що за результатами експертизи заявок № m 2013 23175; № m 2013 23176 було встановлено, що заявлені позначення відповідають умовам надання правової охорони; під час дослідження схожості словесних позначень як складового позначення в цілому, так і окремих його елементів, очевидною є несхожість оспорюваних знаків із знаками позивача; позивач свої твердження щодо «ймовірності введення в оману» та «набуття розрізняльної здатності його знаку в Україні» обґрунтовує лише власними суб’єктивними міркуваннями, без відповідного документального підтвердження; правомірність дій Служби при реєстрації вказаних знаків не оспорювалася у судовому порядку; наявність певних прав у Товариства не є перешкодою для реалізації прав позивача.

Товариство 11.03.2016 подало суду відзив на позовну заяву, у якому практично відтворило доводи, викладені у відзиві Служби від 22.02.2016 та зазначило, що матеріали звіту «Дослідження рівня обізнаності споживачів щодо торговельної марки «Engystol», яке було проведене приватним підприємством «Міжнародна маркетингова група», та на який посилається позивач у позові, не дають підстав однозначно стверджувати щодо можливості введення в оману торговельними марками «ЕРИСТОЛ» та «ERYSOL», а саме виникнення у споживачів асоціації вказаних марок із позивачем.

11.03.2016 Товариство подало суду клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 14.03.2016, в режимі відеоконференції, яке мотивоване тим, що представник Товариства не може прибути до господарського суду міста Києва у зв’язку із значною віддаленістю місця знаходження відповідача-2 (м. Суми) від місця розгляду справи (м. Київ).

Розглянувши подане клопотання, господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмови у його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 741 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.

Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується господарським судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п'ять днів до дня проведення такого судового засідання. Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.

За приписами частини п’ятої статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі рішення суду забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому процесуальним законом.

При цьому, вирішення питання про задоволення клопотань учасників судового процесу чи їх відхилення, ГПК України покладено виключно на розсуд суду.

Судом встановлено, що Товариством у зверненні до суду з наведеною заявою порушено вимоги статті 741 ГПК України, а саме подано заяву за чотири дні до дати судового засідання, та не мотивовано неможливість забезпечити явку його уповноваженого представника до господарського суду міста Києва для участі в судовому засіданні (віддаленість місця знаходження не може вважатися єдиною і достатньою підставою для проведення засідання суду в режимі відеоконференції).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 741, 86 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "КУСУМ ФАРМ" про участь у судовому засіданні у справі № 912/960/15-г в режимі відеоконференції відмовити.

Суддя О. Марченко