Рішення № 56451125, 15.03.2016, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.03.2016р. Справа № 907/1298/15

За позовом Публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго", с. Оноківці Ужгородського району

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Сюрте Ужгородського району

про стягнення загальної суми 9 969,16грн. (в тому числі сума 4 313,66грн. - борг за спожиту активну електроенергію, сума 1 233,69грн. - інфляційні втрати, сума 108,15грн. - три проценти річних та сума 4 313,66грн. - пеня).

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: Ландовська М.В. - юрисконсульт юридичного відділу за дов. від 29.12.2015р.

від відповідача: явка на власний розсуд

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство „Закарпаттяобленерго", с. Оноківці Ужгородського району (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Сюрте Ужгородського району (далі - відповідач ) про стягнення загальної суми 9 969,16грн. (в тому числі сума 4 313,66грн. - борг за спожиту активну електроенергію, сума 1 233,69грн. - інфляційні втрати, сума 108,15грн. - три проценти річних та сума 4 313,66грн. - пеня).

Представник позивача у даному судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві та з посиланням на їх підтвердження наявними доказовими матеріалами (а.с.6-8).

Зокрема посилається на порушення відповідачем зобов"язань за Договором про постачання електричної енергії №242856 від 23.10.2014р. щодо сплати відповідачем у встановлені Договором строки вартості спожитої активної електроенергії, у зв"язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 4 313,66грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи доказовими матеріалами, зокрема банківськими виписками по рахунку позивача та актом звірки від 01.11.2015р., підписаним сторонами у двосторонньому порядку, із зазначеною сумою 4 313,66грн. заборгованості споживача перед постачальником за спожиту активну електроенергію. Крім того, позивачем, відповідно до вимог п. 4.2.1 даного Договору, додатково нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суму 1 233,69грн. інфляційних втрат, суму 108,15грн. - трьох процентів річних та суму 4 313,66грн. пені (сума пені нарахована в розмірі визначеному Законом України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій").

Відповідач належним чином повідомлений судом про час і місце розгляду даної справи у даному судовому засіданні, відповідно до ухвали від 09.03.2016р. у справі №907/1298/15, яка надіслана судом звичайною кореспонденцією на адресу відповідача - АДРЕСА_1 та яка на адресу суду не поверталась, що засвідчує обставину її отримання відповідачем. Разом з тим відповідач повторно, при наявності, письмовий відзив на позов з доказами в його обґрунтування не подав та свого уповноваженого представника для участі в судовому засіданні, при наявності такого бажання, не направив.

Суд зазначає те, що відповідно до вимог чинного законодавства, судом повідомляються учасники судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій на підставі процесуальних документів, шляхом їх надсилання рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", „за закінченням терміну зберігання" і т.п., є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Отже, відповідач мав можливість скористатись правами, передбаченими ст.22 ГПК України, що ним зроблено не було.

За вищенаведених обставин, судом вжито достатніх заходів щодо повідомлення учасників судового процесу (в тому числі і відповідача) про вчинення вищезазначених процесуальних дій по даній справі, а тому спір по даній справі у даному судовому засіданні вирішується, з урахуванням вимог ч.3 ст.69 ГПК України, на підставі наявних у справі матеріалів у порядку ст. 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Вивчивши та проаналізувавши подані по справі доказові матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

Між Публічним акціонерним товариством „Закарпаттяобленерго" в особі Ужгородського РЕМ (далі - Постачальник, позивач) та Фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 (далі - Споживач, відповідач) було укладено Договір про постачання електричної енергії №242856 від 23.10.2014р. з додатками до нього (далі - Договір, а.с.12-21), відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, які є його невід'ємною частиною (п. 1 Договору).

Згідно з пунктом 2.3.3 Договору одним з обов'язків Споживача є оплата Постачальнику вартості електричної енергії згідно з умовами Додатку 7 „Порядок розрахунків" та Додатку 8 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

У свою чергу, правами Постачальника є, зокрема, отримання від Споживача плати за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим Договором (п.3.1.1. Договору).

Як вбачається з рахунку №242856/2/1 від 09.02.2015р. за розрахунковий період 07.01.2015р. - 07.02.2015р., відповідачеві було нараховано вартість спожитої активної електроенергії на суму 5 814,35грн. (а.с.24). Вказаний рахунок було отримано відповідачем, про що останнім зроблено відмітку на даному рахунку. Відповідачем було частково оплачено зазначений рахунок на загальну суму 1 500,69грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (а.с.29- 31).

Разом з тим, інша сума 4 313,66грн. відповідачем (споживачем), у визначені Договором з додатками до нього, строки оплачена не була, в результаті чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за розрахунковий період - лютий 2015р. у розмірі 4 313,66грн., що також підтверджується наявним у матеріалах справи актом звірки від 01.11.2015р., підписаним сторонами у двосторонньому порядку, із зазначеною сумою 4 313,66грн. заборгованості споживача перед постачальником за спожиту активну електроенергію (а.с.33).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та аналогічною до неї ст. 193 Господарського кодексу України, зобов"язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За вищезазначених обставин, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 4 313,66грн. за спожиту активну електроенергію відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, є належним чином позивачем підтверджена матеріалами справи та фактичними обставинами та не спростована відповідачем, тому такі позовні вимоги позивача підлягають до задоволення та відповідно підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку на користь позивача сума 4 313,66грн. боргу за спожиту активну електроенергію.

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог п. 4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3, 2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком (Додатком №7 "Порядок розрахунків"), Споживач сплачує Постачальнику пеню від суми простроченого платежу в розмірі визначеному Законом України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" - для осіб, які являються суб"єктами підприємницької діяльності", а також три проценти річних за користування коштами Постачальника та відсоток встановленого індексу інфляції за весь час прострочення заборгованості.

Як вбачається з наявного у матеріалах розгорнутого розрахунку трьох процентів річних та інфляційних, позивачем було нараховано відповідачеві суму 1 233,69грн. - інфляційних втрат за період березень 2015р. по листопад 2015р. та суму 108,15грн. - трьох процентів річних за період березень 2015р. по грудень 2015р. та правомірність нарахування яких перевірено судом (а.с.22).

Таким чином, в даній частині позов також підлягає до задоволення та підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку на користь позивача сума 1 233,69грн. - інфляційних втрат та сума 108,15грн. - трьох процентів річних .

Відповідно до вимог абз. 3 ст.1 Закону України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи розгорнутого розрахунку пені, позивачем було нараховано відповідачеві пеню за період з 17.02.2015р. по 17.08.2015р. на суму 7 850,86грн., яка з урахуванням обмеженого розміру (не більше 100 відсотків суми боргу), встановленого абз. 3 ст.1 Закону України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", становить суму 4 313,66грн. (100 відсотків загальної суми боргу 4 313,66грн.). (а.с.23).

Отже, також є правомірним нарахування позивачем відповідачеві, у відповідності до вимог п. 4.2.1 Договору, з урахуванням вимог ст.1 Закону України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" та додаткового письмового обгрунтування щодо застосування вищезазначеної норми даного Закону (а.с.37-38), суми 4 313,66грн. пені, а тому дана сума пені також підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку на користь позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 218,00 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625 ч.2, 629, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 69 ч.3, 75, 77, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1/ на користь Публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго" /Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 57, ідентифікаційний код 00131529/ загальну суму 9 969,16грн. (в тому числі сума 4 313,66грн. - борг за спожиту активну електроенергію, сума 1 233,69грн. - інфляційні втрати, сума 108,15грн. - три проценти річних та сума 4 313,66грн. - пеня) та суму 1 218,00грн. у відшкодування витрат по сплаченому судовому збору. Видати наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.

Суддя В.І. Карпинець