Рішення № 56451073, 11.03.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.03.16р. Справа № 904/323/16

За позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш", а/с 306, м. Енергодар, 71503

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський інженерно-технічний центр "КОНТАКТ", вул. Кабардинська, 2, м. Дніпропетровськ, 49006

про стягненняштрафних санкцій

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю від 27.11.2015

від відповідача ОСОБА_2 представник за довіреністю від 11.01.2016 року

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" звернулося до господарського суду із позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський інженерно - технічний центр "Контакт" про стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання робіт за договором про виконання робіт №1131033 від 27.12.13р. у загальній сумі 18 536,7 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору про виконання робіт №1131033 від 09.12.13р., в частині своєчасного виконання робіт.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким зазначив, що суми нарахованої позивачем неустойки ( пені та штрафу ) є надмірно великими, просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 70%, тобто зменшити суму штрафних санкцій на 12 975,69 грн.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

27.12.2013 року між Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський інженерно-технічний центр Контакт" (підрядник) та Державним підприємством Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" (замовник) було укладено договір про виконання робіт №1131033/72-20-8-13-25057, відповідно до умов якого, підрядник зобов'язується за завданням замовника розробити проект модернізації фрезерно-розточувального багатоопераційного верстата 6М610-Ф-1 (інв. №200195) заводу нестандартного обладнання та трубопроводів відокремленого підрозділу Атоменергомаш, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи (а.с. 10-12).

Обсяг та склад робіт, що виконується підрядником за цим договором, технічні вимоги до них визначаються технічним завданням (додаток № 1), яке є невід'ємною частиною договору (п. 1.2. договору).

В пункті 3.3. договору сторони визначили, замовник здійснює оплату виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника в строк до двох місяців після підписання акту приймання передачі виконаних робіт.

Пунктом 2.1. договору сторони узгодили строк виконання робіт до 20.12.2013 року.

Додатковою угодою №1 від 24.03.2014 року до договору, сторони продовжили строк виконання робіт за договором №1131033/72-20-8-13-25057 від 27.12.2013 року до 20.12.2014 року.

Згідно з п. п. 1, 2 додаткової угоди № 2 17.06.2014 року, вартість договору зменшити на 1 950,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.), у т.ч. ПДВ 325,00 (триста двадцять п'ять грн. 00 коп.). Загальна вартість договору (з урахуванням зменшення) складає 63 050,00 грн. (шістдесят три тисячі п'ятдесят грн. 00 коп.).

На виконання умов договору позивачем були виконані обумовлені сторонами підрядні роботи на суму 63 050,00 грн., що підтверджується актом №1 приймання - здачі робіт по проектній документації до договору від 03.03.2015 р.

Роботи були прийняті відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, акт приймання виконаних робіт був підписаний та скріплений печатками сторін 03.03.2015 року.

Таким чином, в порушення своїх зобов'язань, відповідач виконав роботи у повному обсязі, але з порушенням строків встановлених договором.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у разі порушення підрядником строків виконання робіт, він сплачує замовнику пеню у розмірі 0,2% від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожен день прострочення. У разі, якщо прострочення становитиме більше 30 днів, підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 15% зазначеної вартості.

03.09.2015 року позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт (а.с.28-29). На зазначену претензію відповідач не відреагував, штрафні санкції, передбачені п. 5.2. договору, не сплатив.

В зв'язку з порушенням строків виконання робіт та на підставі п. 5.2. договору позивач нарахував відповідачу на вартість невчасно виконаних робіт - 63050,00 грн., пеню в розмірі 9079,20 грн. за період прострочення з 21.12.2014 року по 02.03.2015 р. та штраф у розмірі 9457,50 грн.

Розрахунки пені та штрафу перевірені судом, є вірними, невчасне виконання зобов'язань за договором встановлено судом, доведено матеріалами справи, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 9079,20 грн. за період прострочення з 21.12.2014 року по 02.03.2015 р. та штрафу в розмірі 9457,50 грн. є правомірними.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

При цьому, суд зазначає, що право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань, у тому числі, встановлювати неустойку за порушення негрошового зобов'язання, визначено частиною 2 статті 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З огляду на обставини справи, господарський суд вирішив зменшити розмір пені на 50%. Тобто, сума пені яка підлягає стягненню становить 4539,60 грн.

Отже, загальна сума штрафних санкцій згідно з п. 5.2 договору складає 13997,10 грн. (4539,60 грн. (пеня) + 9457,50 грн. (штраф) = 13997,10 грн.) і підлягає задоволенню.

Положеннями п. 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України передбачено: у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив покласти судовий збір на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський інженерно-технічний центр «Контакт» (49006, м. Дніпропетровськ, вул. Кабардинська, 2, код ЄДРПОУ 13428292) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» (71503, Запорізька обл., м. Енергодар, а/с 306, код ЄДРПОУ 26444970) 4539 (чотири тисячі п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 60 коп. пені, 9457 (дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн. 50 коп. штрафу, 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 14.03.2016 року

Суддя ОСОБА_3