Ухвала суду № 56450437, 10.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 р.Справа № 816/4420/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Боровик Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2016р. по справі № 816/4420/15

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_3

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просила суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.06.2015р. № 0038961701/9806 та № 0038951701/9807.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2016р. в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_3.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків обставинам справи.

Відповідач в своїх запереченнях на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримала апеляційну скаргу, просила задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача вважала рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та просила залишити його без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем в період з 21.04.2015р. по 06.05.2015р. було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р., законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за період з 01.01.2011р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено акт від 14.05.2015р. №623/16-03-17-01-10/НОМЕР_1.

В вищевказаному акті перевірки встановлено порушення:

- пп. 198.1, 198.4 ст. 198 ПК України, у результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 20179 грн., у т.ч. по періодах: в лютому 2012р. на суму ПДВ 824 грн., в червні 2012р. - 363 грн., в листопаді 2012р. - 1039 грн., в травні 2013р. - 906 грн., в листопаді 2013р. - 13204 грн., в грудні 2013р. - 926 грн., в квітні 2014р. - 744 грн., у вересні 2014р. - 2173 грн.;

- п. 177.4 ст. 177 ПК України, у результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 25687,45 грн., у т.ч. по періодах: за 2012р. у розмірі 8654,46 грн., за 2013р. - 10241,56 грн., за 2014р. - 6791,43 грн.

05.06.2015р. на підставі акта перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0038961701/9806, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ на загальну суму 30268,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 20179 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10089,50 грн. (том 1 а.с. 44);

- № 0038951701/9807, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у загальному розмірі 32109,33 грн., у т.ч. за основним платежем - 25687,46 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6421,87 грн. (том 1 а.с. 43).

За наслідками оскарження податкових-повідомлень рішень в адміністративному порядку рішенням ГУ ДФС у Полтавській області від 12.08.2015р. № 420/П/16-31-10-04-11 (том 1 а.с. 51-53) залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 05.06.2015р. № 0038951701/9807, а скаргу позивача - без задоволення та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 05.06.2015р. № 0038961701/9806 в частині нарахованого основного платежу в сумі 824 грн. та штрафної санкції - 412 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Рішенням ДФС України від 14.09.2015р. №8620/П/99-99-10-01-03-14 залишені без змін податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 05.06.2015р. №0038951701/9807, №0038961701/9806, з урахуванням рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 12.08.2015 № 420/П/16-31-10-04-11 про результати розгляду первинної скарги, а повторну скаргу позивача - без задоволення (том 1 а.с. 58-60).

На підставі рішень ГУ ДФС у Полтавській області від 12.08.2015р. №420/П/16-31-10-04-11 та ДФС України від 14.09.2015р. №8620/П/99-99-10-01-03-14 відповідачем 21.08.2015р. винесено податкове повідомлення-рішення №0052661701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ на загальну суму 29032,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 19355 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9677,50 грн. (том 1 а.с. 89).

Стосовно оскаржуваного податкового-повідомлення рішення від 05.06.2015р. №0038961701/9806 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Так, п. 60.4 ст. 60 ПК України встановлено, що у випадках, визначених пп. 60.1.3 і 60.1.5 п. 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Аналогічні норми зазначені в пп. 5.1.2 п. 5.1, п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.11.2012р. № 1236.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним розглядом, що за результатами розгляду скарги позивача ГУ ДФС у Полтавській області прийнято рішення від 12.08.2015р. № 420/П/16-31-10-04-11, яким скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 05.06.2015р. № 0038961701/9806 в частині нарахованого основного платежу в сумі 824 грн. та штрафної санкції - 412 грн., в іншій частині вказане вище податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

З урахуванням вимог пп. 60.1.3 п. 60.1, п. 60.4 ПК України та вищевказаного рішення ГУ ДФС у Полтавській області, прийнятого за результатами розгляду скарги позивача, контролюючим органом 21.08.2015р. винесено податкове повідомлення-рішення №0052661701 на зменшену суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ на загальну суму 29032,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 19355 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9677,50 грн. (том 1 а.с. 89).

З матеріалів справи вбачається, що 31.08.2015р. позивачем отримано податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.08.2015 №0052661701 (том 5 а.с. 248-249).

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції стосовно того, що податкове повідомлення-рішення від 05.06.2015р. № 0038961701/9806 про донарахування грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 30268,50 грн., яке є предметом спірних правовідносин, вважається відкликаним з дня надходження, тобто з 31.08.2015р., до позивача податкового повідомлення-рішення відповідача від 21.08.2015р. №0052661701 на загальну суму 29032,50 грн., отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.06.2015р. № 0038961701/9806 на момент розгляду даної справи є відкликаним.

Тому позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх порушених прав в цьому позові.

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовної вимоги ФОП ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 05.06.2015 № 0038961701/9806.

Стосовно заявленої позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 05.06.2015р. № 0038951701/9807 колегія суддів зазначає наступне.

Актом перевірки від 14.05.2015р. №623/16-03-17-01-10/НОМЕР_1 встановлено позивачем наступне порушення: п. 177.4 ст. 177 ПК України, а саме: завищення валових витрат на загальну суму 171249,78 грн., з них: за 2012р. на суму 57696,42 грн., за 2013р. - 68277,07 грн. та за 2014р. - 45 276,29 грн.

Також, з вищевказаного акта перевірки вбачається завищення валових витрат позивача за 2012-2014рр. на суму 171249,78 грн., а саме контролюючим органом мотивовано неправомірним віднесенням до їх складу витрат на оплату комунальних послуг та електроенергії, які не пов'язані безпосередньо з отриманими доходами від здійснення виду економічної діяльності 73.20 - Дослідження кон'юктури ринку та виявлення громадської думки, а саме: надання маркетингових послуг по просуванню товару. Зазначені витрати включені позивачем у кожному звітному податковому періоді до складу задекларованих валових витрат у розділ "Інші витрати" лише щодо даного виду економічної діяльності.

Судовим розглядом встановлено, що виявлене відповідачем завищення валових витрат і відповідно заниження чистого доходу вплинуло на правильність визначення бази для нарахування єдиного соціального внеску, відтак донараховано за 2012-2014рр. суму єдиного соціального внеску у розмірі 59423,68 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі, згідно з п. 3 ч. 11 ст. 25 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування" 6157,85 грн.

Відповідачем 14.05.2015р. було винесено вимогу №Ф-0036201701/532, якою визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 59423,68 грн., та рішення від 24.07.2015р. № 0050411701/11266 про застосування штрафних санкцій у розмірі 6157,85 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Так, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2015р. у справі №816/4251/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015р., у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_3 до Кременчуцької ОДПІ про визнання протиправними та скасування вимоги і рішень відмовлено.

Отже, рішенням суду, яке набрало законної сили, надано правову оцінку доводам Кременчуцької ОДПІ про завищення позивачем валових витрат за 2012-2014рр. та, відповідно, заниження податку на доходи фізичних осіб, та визнано їх обґрунтованими.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Під час розгляду даної адміністративної справи позивачем до суду першої інстанції було надано договори про надання маркетингових послуг, договір піднайму, договори оренди, договір на постачання природного газу, договори на постачання теплової енергії в гарячій воді, договір про надання телекомунікаційних послуг, договір на послуги з водопостачання та водовідведення, договір на розподіл природного газу, договір централізованого спостереження за станом тривожної сигналізації, акти виконаних робіт, акти приймання-передачі газу, акти про використану електричну енергію, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки, платіжні доручення тощо.

Однак, судом першої інстанції правомірно встановлено, що надані документи не спростовують висновків суду, зроблених під час встановлення обставин у справі № 816/4251/15, та відображених у судовому рішенні, яке набрало законної сили.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, враховуючи правомірність висновку відповідача про завищення ФОП ОСОБА_3 валових витрат за 2012-2014рр. та заниження податку на доходи фізичних осіб у розмірі 25687,45 грн. судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 05.06.2015р. №0038951701/9807 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 03.02.2016 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2016р. по справі № 816/4420/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Старостін В.В. Повний текст ухвали виготовлений 15.03.2016 р.