Ухвала суду № 56450434, 10.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 р.Справа № 591/4761/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Касян В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 24.11.2015р. по справі № 591/4761/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради

треті особи Депутат Сумської міської ради 6 скликання 1 округу Фірсова Ольга Василівна , Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Ексім" , Приватне акціонерне товариство "Альфасистембуд" , Сумська міська організація ветеранів України

про визнання протиправними та скасування рішень, визнання нечинними містобудівних умов і обмежень земельної ділянки від 23.09.2011 року та змін і доповнень до містобудівних умов і обмежень земельної ділянки від 04.04.2014 року; визнання протиправними дій; зобов'язання утриматись від повторної видачі містобудівних умов та обмежень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради (далі - відповідач), треті особи: Депутат Сумської міської ради 6 скликання 1 округу Фірсова Ольга Василівна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Ексім", Приватне акціонерне товариство "Альфасистембуд", Сумська міська організація ветеранів України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради від 23.09.2011 року № 71/11.01-17м;

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради щодо видачі змін та доповнень до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 04.04.2014 року № 47/22.01-15;

- визнати нечинними з моменту затвердження містобудівні умови і обмеження земельної ділянки від 23.09.2011 року № 71/11.01-17м, виданих Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради;

- визнати нечинними з моменту затвердження зміни та доповнення до містобудівних умов і обмежень земельної ділянки від 23.09.2011 року № 71/11.01-17м, виданих Департаментом містобудування та земельних відносин Сумської міської ради;

- визнати протиправними дії Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, що полягають у видачі змін та доповнень до містобудівних умов і обмежень земельної ділянки від 04.04.2014 року № 47/22.01-15;

- визнати протиправними дії Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, що полягають у видачі змін та доповнень до містобудівних умов і обмежень земельної ділянки від 23.09.2011 року № 71/11.01-17м;

- зобов'язати Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради утриматись від повторної видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, до повного усунення недоліків.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 24.11.2015 р. у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, оскаржувану постанову прийнято з порушенням норм і правил у сфері містобудування та земельних відносин, що призвело до неправильного вирішення питання.

В судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити.

Представники відповідача та третіх осіб - ТОВ "Еко-Ексім", ПАТ "Альфасистембуд", Сумської міської організації ветеранів України заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги та просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Треті особи - Депутат Сумської міської ради 6 скликання 1 округу Фірсова Ольга Василівна, ТОВ «Еко-Ексім» та Сумська міська організація ветеранів України до суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Від ТОВ «Еко-Ексім» та Сумської міської організації ветеранів України на адресу суду апеляційної інстанції надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що первинні містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 71/11.01-17м по АДРЕСА_1 були видані Управлінням архітектури та містобудування з намірами забудови будівництва багатоквартирного будинку ще 23.09.2011 року забудовнику ПП "Суми - капітал" (а.с.13, 155 том 1).

ТОВ "Еко-Ексім" є орендарем земельної ділянки загальною площею 0,3161 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору оренди від 03.07.2013 року між ТОВ "Еко-Ексім" та Сумською міською радою, з правом пролонгації (а.с.148-151 том 1).

Цільове призначення земельної ділянки згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (а.с.140 том 1).

01 жовтня 2013 року ТОВ "Еко-Ексім" та ПрАТ "Альфасистембуд" уклали Договір про спільну діяльність, відповідно до п. 1.2 якого спільною метою є проектування, будівництво і введення в експлуатацію багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.141-144 том 1).

У квітні 2014 року ТОВ "Еко-Ексім" звернулося до Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради із заявою про надання змін та доповнень до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки загальною площею 0,3161 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.128 том 1).

До заяви було додано документи, передбачені п.2.2. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки: документ про право користування земельною ділянкою - договір оренди (а.с. 148-151 том 1); витяг з Державного реєстру речових прав (а.с.140 том 1); ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (а.с.146 том 1); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 (а.с.145 том 1); черговий кадастровий план (а.с.147); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва (а.с.138-139 том 1); рішення Господарського суду Сумської області від 17.03.2014 року.

01 квітня 2014 року Департаментом містобудування та земельних відносин Сумської міської ради видані зміни та доповнення до містобудівних умови та обмежень від 23.09.2011 року № 71/11.01-17м забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14, 152 том 1).

Згідно з п. 1.3 Містобудівних умов та обмежень наміром забудови є будівництво багатоповерхового (8-ми поверхового) багатоквартирного житлового будинку.

У п. 1.8 містобудівних умов та обмежень міститься посилання на містобудівну документацію: Генеральний план розвитку міста Суми, затверджений рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 року за №139-МР, з посиланням на рішення господарського суду Сумської області від 17.03.2014 року (а.с.152 зворотній бік, том 1).

Рішенням господарського суду Сумської області від 17.03.2014 року визнано недійсним рішення Сумської міської ради від 19.12.2012 року № 1943-МР "Про затвердження Проекту внесення змін до Генерального плану міста Суми" в частині віднесення земельної ділянки площею 0,3161 га за адресою: АДРЕСА_1, до території інших підприємств та частково території багатоквартирної забудови. Визнано недійсним рішення Сумської міської ради від 06.03.2013 року № 2180-МР "Про затвердження Плану зонування території міста Суми" в частині віднесення земельної ділянки площею 0,3161 га за адресою: АДРЕСА_1 до громадської зони - навчальної зони та частково підзони багатоквартирної житлової забудови в межах санітарно-захисної зони (а.с. 129-132 том 1).

Позивач, вважаючи протиправними рішення Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради від 23.09.2011 року № 71/11.01-17м та рішення Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради щодо видачі змін та доповнень до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 04.04.2014 року № 47/22.01-15, звернувся до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що в АДРЕСА_1, за школою № 8 продовжується будівництво восьмиповерхового будинку на території поховання розстріляних у часи Другої світової війни військовополонених, і вважає це порушенням норм ст.ст. 6, 8 Закону України "Про увічнення Перемоги у Великій вітчизняній війні 1941-1945 років", та п. 9 Постанови КМУ від 20.12.2000 року №1867 "Про Порядок організації робіт з пошуку і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій". Крім того, посилається на акт перевірки Держсільгоспінспекції в Сумській області від 08.10.2014 року за № 1170, яким встановлені чисельні порушення використання земельної ділянки по АДРЕСА_1. Також, позивач вважає, що дана земельна ділянка знаходиться на території історичного ареалу в зоні регулювання забудови. Окрім того, в зоні регулювання забудови нове будівництво можливе тільки за проектами, погодженими з органами охорони культурної спадщини. На думку позивача, у зоні ділянки між річищами Сумки і Псла має зберігатися садибний характер забудови, а гранична висота нових будівель не повинна перевищувати 9 м від рівня денної поверхні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості та недоведеності порушення прав позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За приписами частини 1 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до частини 5 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відому у їх наданні здійснюється спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Питання надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки врегульовані Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх складу та змісту, затвердженого Наказом №109 від 07.07.2011 року Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 2.2. вказаного Порядку для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються:

- засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;

- ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);

- викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

- кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);

- черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);

- фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);

- містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Крім того, відповідно до п. 2.4 Порядку, розгляд заяви, надання містобудівних умов і обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюється спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Підставою для відмови у видачі містобудівних умов і обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

За приписами статті 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. Крім повноважень, зазначених у частині першій цієї статті, відповідна місцева рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури.

Місцеві ради вирішують інші питання у сфері містобудування відповідно до закону, а також можуть делегувати вирішення питань, що належать до їх компетенції, своїм виконавчим органам або відповідним місцевим державним адміністраціям.

До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб.

Відповідно до п.1.1. Положення про Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради (далі - Департамент), затвердженого рішенням Сумської міської ради 29.01.2014 року №3013-МР, Департамент утворюється Сумською міською радою, їй підзвітний та підконтрольний, підпорядкований виконавчому комітету Сумської міської ради та міському голові міста Суми.

Пунктом 3.2.19 Положення встановлено, що Департамент, відповідно до покладених на нього завдань, надає відповідно до закону містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок.

Так, рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 року № 139-МР затверджено Генеральний план міста Суми (а.с. 125 том 1).

Відповідно до графічних матеріалів Генерального плану міста Суми від 2002 року, земельна ділянка по АДРЕСА_1, знаходиться на території багатоквартирної забудови та громадської забудови (а.с.135 том 1, а.с. 64 том 2).

Рішенням Сумської міської ради від 19.12.2012 року № 1943-МР затверджено Проект внесення змін до генерального плану міста Суми (а.с.126 том 1). В складі цього проекту затверджено Історико-архітектурний опорний план, межі і режим використання зон охорони пам'яток, історичних ареалів м. Суми.

Рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 року № 2180-МР затверджено План зонування території міста Суми (а.с.127 том 1), яким визначено функціональне призначення території, на якій знаходиться об'єкт незавершеного будівництва на території громадської зони - навчальної зони та частково підзони багатоквартирної житлової забудови в межах санітарно-захисної зони.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Приймаючи до уваги положення наведеної норми, містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки містяться в Плані зонування території.

План зонування території міста Суми складається з графічних матеріалів і пояснювальної записки та встановлює функціональне призначення земельних ділянок та вимоги до забудови.

Відповідно до графічних матеріалів Плану зонування території міста Суми, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 була віднесена до громадської зони - навчальної зони та частково підзони багатоквартирної житлової забудови в межах санітарно-захисної зони.

В свою чергу, ТОВ "Еко-Ексім" оскаржив до суду вказані рішення Сумської міської ради від 19.12.2012 року № 1943-МР та від 06.03.2013 року № 2180-МР в частині віднесення земельної ділянки по АДРЕСА_1 до території інших підприємств та частково території багатоквартирної забудови та до громадської зони - навчальної зони та частково підзони багатоквартирної житлової забудови в межах санітарно-захисної зони.

Рішенням господарського суду Сумської області від 17.03.2014 року за позовом ТОВ "Еко-Ексім" до Сумської міської ради, яке набрало законної сили, позов задоволено. Визнано недійсним рішення Сумської міської ради від 19.12.2012 року № 1943-МР "Про затвердження Проекту внесення змін до Генерального плану міста Суми" в частині віднесення земельної ділянки площею 0,3161 га за адресою: АДРЕСА_1 до території інших підприємств та частково території багатоквартирної забудови. Визнано недійсним рішення Сумської міської ради від 06.03.2013 року № 2180-МР "Про затвердження План зонування території міста Суми" в частині віднесення земельної ділянки площею 0,3161 га за адресою: АДРЕСА_1 до громадської зони - навчальної зони та частково підзони багатоквартирної житлової забудови в межах санітарно-захисної зони (а.с.129-132 том 1).

Згідно з приписами ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, відповідно до зазначеного рішення господарського суду діючою містобудівною документацією для земельної ділянки площею 0,3161 га за адресою: АДРЕСА_1 залишається Генеральний план міста Суми від 2002 року, згідно з яким земельна ділянка по АДРЕСА_1 знаходиться на території багатоквартирної забудови та громадської забудови.

Враховуючи викладене, доводи позивача про невідповідність містобудівної документації розміщенню багатоквартирного житлового будинку є безпідставними.

Відповідно до пункту 1.2. Порядку містобудівний розрахунок це розрахунок гранично допустимих параметрів забудови, умови ув'язки архітектурно-планувального та об'ємно-просторового рішення системи обслуговування інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою при дотриманні діючих нормативних документів.

ТОВ "Еко-Ексім" до заяви надано містобудівний розрахунок, у якому зазначена гранично допустима висота багатоповерхового будинку, що відповідає главі 2 "Характеристика територіальних зон міста" розділу 13 "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" пояснювальної записки Плану зонування території м. Суми.

Посилання апелянта на неврахування акту перевірки відповідності чинному містобудівному законодавству, державним будівельним нормам та стандартам, нормативно-правовим актам у містобудуванні та містобудівній документації вихідних даних наданих на проектування багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 від 15.12.2014 року, згідно висновків якого зміни до містобудівних умов та обмежень без погодженого історико-містобудівного обґрунтування є порушенням містобудівного та пам'яткоохоронного законодавства (а.с.24-25 том 1), колегія суддів не приймає до уваги з огляду на таке.

Відповідно до п.8. зазначеного Порядку опрацюванню проектної документації на будівництво, реконструкцію будівель і споруд у межах історичних ареалів повинно передувати розроблення історико-містобудівних обґрунтувань.

Зважаючи на приписи зазначеної норми, історико-містобудівне обґрунтування розробляється не на стадії отримання вихідних даних, а на стадії опрацювання проектної документації.

Відповідно до п. 3 Порядку розроблення історико-містобудівних обґрунтувань, затвердженого Наказом Державної служби з питань національної культурної спадщини від 10.01.2011 р. №2 Історико-містобудівне обґрунтування це науково-проектна документація, яка визначає наукову концепцію врахування пам'яток, об'єктів культурної спадщини, традиційного характеру середовища як містоформуючих чинників при проектуванні будівель і споруд.

Пунктом 9 вказаного порядку передбачено, що для розроблення історико-містобудівного обґрунтування замовник надає організації-виконавцю історико-містобудівного обґрунтування всю необхідну вихідну та дозвільну документацію, графічні матеріали, а також, у разі наявності, передпроектні пропозиції.

Згідно з ч. 6 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» першою стадією проектування та будівництва об'єктів є отримання вихідних даних, однією з основних складових яких і є містобудівні умови та обмеження.

Окрім того, п. 2.2 Порядку видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджених Наказом Мінрегіонбуду від 07.07.2011р. №109 в перелік документів, які надаються до заяви про видачу містобудівних умов та обмежень, не включено історико-містобудівне обґрунтування.

Відповідно до розділу 2 змін та доповнень до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 04.04.2014 року № 47/22.01-15 Департаментом містобудування та земельних відносин Сумської міської ради визначені обмеження та зазначено, що проведення будівельних робіт, робіт з благоустрою та земельні роботи, в тому числі нове будівництво проводити за спеціальними проектами, які погоджені органами охорони культурної спадщини (п.2.5). Згідно з п. 2.12 передбачено погодження проекту з органами охорони культурної спадщини.

Посилання апелянта на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2015 року по справі № 591/9226/14-а не приймаються до уваги, оскільки у вказаній справі предметом розгляду були саме обсяг повноважень міського голови щодо перевірки діяльності Департаменту містобудування та земельних відносин, а не повноважень щодо перевірок та здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності перевірки суб'єктів.

Крім того, Верховний Суд України у постанові від 10.09.2013 р. у справі № 21-237а13 зазначив, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що первинні містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки АДРЕСА_1 були видані 23.09.2011 року, а зона центрального історичного ареалу затверджена рішенням Сумської міської ради від 19.12.2012 року. Тобто, на момент затвердження умов здійснення будівництва, що відбувається після завершення стадії проектування будівництва, для забудовника не існувало необхідності застосування вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини" та ДБН Б.2.2-2008.

Окрім того, погодження правомірного ведення будівельних робіт підтверджується листом Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради від 20.05.14р. за № 617/22.0187 та листом Управління культури і туризму, національностей та релігій Сумської ОДА від 17.07.2014 року № 16/958, де зазначено, що з урахуванням факту часткового виконання будівельних робіт вимоги щодо розроблення історико - містобудівного обґрунтування не є обґрунтованими.

До матеріалів справи також надана довідка ТОВ «БТІ «Гарант» про те, що готовність незавершеного будівництва 8-ми поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1, становить 85%.

Щодо посилання позивача на проведення будівельних робіт у зоні історичного ландшафту, що охороняється, в межах заповідних територій, без спеціального проекту погодженого з органами охорони культурної спадщини з посиланням на акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 1170 від 8 жовтня 2014 року, колегія суддів зазначає, що вказані обставини досліджувалися у судовому порядку.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи документів, за результатами вказаної перевірки було винесено Припис від 08.10.2014 року за № 1170. Вказаний припис було скасовано постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2014 року по Справі 818/2861/14, яку залишено без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року.

Також на підставі того ж Акту перевірки від 8 жовтня 2014 року № 1170, видано Наказ № 47-Д від 09.10.2014 року про скасування реєстрації декларації № СМ083141280257, який було скасовано постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року по справі № 818/2978/14.

Крім того, апелянт, посилаючись та ті ж самі підстави, звертався до суду із позовними вимогами про визнання протиправними дій Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та зобов'язати скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.06.2015р. по справі № 818/1161/15 у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Відповідно до приписів ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з визначенням, наведеним у п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Склад та зміст містобудівних умов та обмежень встановлені у Розділі ІІІ Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.

Відповідно до п. 3.4 Порядку Розділу "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" містить:

а) граничнодопустиму висоту будівель;

б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови);

г) відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови;

ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам'яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони);

д) мінімально допустимі відстані від об'єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд;

е) охоронювані зони інженерних комунікацій;

є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва";

ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів";

з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв'язку;

и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту;

і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України "Про охорону культурної спадщини";

ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Матеріалами справи підтверджено, що Інспекцією ДАБК в Сумській області проводилися перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на будівництві багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1, про що складено акти.

Так, відповідно до Акту № 261 від 26.05.2015р. зазначено, що на об'єкті будівництва дотримано вимоги ДБН.

Таким чином, доводи позивача щодо порушення ДБН при видачі містобудівних умов та обмежень земельної ділянки не підтверджуються доказами.

Щодо наданого апелянтом висновку судової земельно-технічної експертизи № 164 по кримінальному провадженню № 12014200440003650, колегія суддів зазначає, що по другому, третьому, дев'ятому, дванадцятому питаннях - відповісти не видається за можливе.

По-четвертому питанню - з технічної точки зору технічна документація із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі не відповідає вимогам земельного законодавства. Ким допущено порушення - не видається за можливе.

Вказане питання досліджувалося по справі 818/2652/15 за позовом ОСОБА_1 до Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області, треті особи: Сумська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Ексім», Приватне акціонерне товариство «Альфасистембуд» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, за результатами розгляду якої Сумським окружним адміністративним судом винесено постанову від 25 вересня 2015 р. про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду 02 грудня 2015 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2015р. по справі № 818/2652/15 - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 грудня 2015 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2015 року.

Ухвалою Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України відмовлено у допуску справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області, треті особи: Сумська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Ексім», Приватне акціонерне товариство «Альфасистембуд», про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 грудня 2015 року.

Щодо посилання апелянта на те, що Департаментом порушено Тимчасовий порядок здійснення на території України пошуку, ексгумації та перепоховання останків осіб, які загинули внаслідок воєн, депортацій та політичних репресій, і впорядкування місць їх поховання", затверджений Наказом Мінрегіонбуду України від 09.06.2006 року №193, колегія суддів зазначає наступне.

Вказаний порядок встановлює правила здійснення на території України пошуку, ексгумації та перепоховання останків осіб, які загинули внаслідок воєн, депортацій та політичних репресій і впорядкування місць їх поховання та є обов'язковим для органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, які беруть участь у заходах з пошуку, ексгумації та перепоховання останків полеглих осіб, а також упорядкування місць їх поховання.

Як вбачається з матеріалів справи, Виконкомом Сумської міської ради, Управлінням культури і туризму Сумської ОДА, Сумським обласним краєзнавчим музеєм, Громадською організацією "Пошуковий загін "Гвардієць", ПрАТ "Альфасистембуд", ТОВ "Еко-Ексім" відповідно до вимог Законів України "Про охорону культурної спадщини", "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років", "Про поховання та похоронну справу", складено акт про встановлення та обстеження місця поховання осіб, які загинули внаслідок воєн, проведено перепоховання останків 35 осіб (а.с.201-207 том 1).

ПАТ "Альфасистембуд" спільно з Сумською міською організацією ветеранів України прийняло участь у встановленні пам'ятного знаку жертвам нацистських концтаборів, 16.07.2015 року уклали договір про спільну діяльність з метою спільно вчиняти дії для увічнення пам'яті загиблих військовополонених (а.с. 197 том 1).

Враховуючи викладене, твердження апелянта про порушення Департаментом містобудівного та пам'ятко охоронного законодавства є необґрунтованими.

Щодо знаходження земельної ділянки на території прибережної захисної смуги, колегія суддів зауважує на таке.

Відповідно до ст. 60 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються окремими проектами землеустрою.

Рішенням Сумської міської ради від 28.07.2010р. №4114-МР затверджено проект встановлення меж прибережної захисної смуги річки Псел у межах міста Суми, а рішенням від 26.09.2012р. №1738-МР затверджено проект із землеустрою щодо встановлення меж прибережної захисної смуги озера Чеха на території міста Суми.

На всі інші водні об'єкти прибережні захисні смуги визначені у відповідності до ст. 88 Водного кодексу України у містобудівній документації.

Згідно з ст. 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється в генеральному плані міста, плані зонування та детальному плані територій.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" на основі генерального плану території розробляється план зонування території з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Частиною 3 зазначеної норми передбачено, що зонування території здійснюється з урахуванням санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, відображенням меж прибережних захисних смуг водних об'єктів.

Таким чином, планувальні обмеження щодо використання земель містяться в плані зонування території населеного пункту.

На схемі планувальних обмежень відображаються території, до яких законодавством та державними нормами встановлені відповідні обмеження на їх використання. В тому числі це водоохоронні зони та прибережні захисні смуги водойм та охоронні зони природних заповідників, пам'яток природи, архітектури, історії і культури, зони регулювання забудови, ландшафтів, які охороняються.

План зонування території міста Суми, затверджений рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 року №2180-МР, містить Схему планувальних обмежень, якою визначені прибережні захисні смуги водойм. Відповідно до вказаної схеми земельна ділянка по АДРЕСА_1 не потрапляє в прибережну захисну смугу, яка визначена згідно з ст. 88 Водного кодексу України.

Згідно з Генеральним планом міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002р. №139-МР, вказана земельна ділянка також не потрапляє в прибережну захисну смугу.

Викопіювання з містобудівної документації із в тому числі і Схеми планувальних обмежень знаходяться в матеріалах справи.

При видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 та внесенні змін до них Департамент керувався чинною містобудівною документацією.

Враховуючи викладене, апелянт безпідставно посилається на те, що частина земельної ділянки знаходиться в прибережній захисній смузі водойми, а містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки суперечать генеральному плану міста Суми.

Крім того, прибережна захисна смуга визначається Генеральним планом міста, а не Збірним планом розміщення земельних ділянок, який виконано ОСОБА_3 та надано до суду. Збірний план розміщення земельних ділянок, яким апелянт обґрунтовує свої позовні вимоги, не має реквізитів, номеру та дати, а також посилань на те, які пристрої були використані при проведенні замірів і робіт, чи мають ці пристрої відповідні сертифікати, чи проходили перевірку.

Відповідно до ст.ст. 1, 2, 16, 17, 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план міста є основою для розроблення плану земельно-господарського устрою, внаслідок якого відбувається забудова території у відповідності до ДБН та наявного у матеріалах справи плану зонування, земельна ділянка по АДРЕСА_1, не знаходиться в межах прибережної захисної смуги.

Крім того, в матеріалах справи містяться документи, які свідчать про те, що земельна ділянка по АДРЕСА_1, не знаходиться в межах прибережної захисної смуги (а.с.7 том 2, а.с. 165,166 том 1).

Щодо посилання позивача на не проведення громадських слухань (обговорень) з питань планування об'єкту будівництва, колегія суддів зауважує на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

При цьому чинним законодавством не встановлені вимоги щодо проведення громадських слухань (обговорень) щодо окремо взятого об'єкта будівництва.

Змістом п. 3.4 Порядку не передбачено зазначення у розділі "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" вимог щодо проведення громадських слухань (обговорень) з питань планування будівництва окремого об'єкту.

Посилання апелянта щодо порушення земельного законодавства при вирішенні питання про зміну цільового призначення земельної ділянки колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки предметом позову у цій справі є оскарження рішень та дій Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради щодо видачі містобудівних умов і обмежень земельної ділянки та змін та доповнення до містобудівних умов і обмежень земельної ділянки.

В позовній заяві не ставилося питання щодо порушення земельного законодавства при зміні цільового призначення земельної ділянки та не оскаржувалося рішення Сумської міської ради стосовно передачі в оренду земельної ділянки, зміни її цільового призначення та дійсний договір оренди землі.

Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, який є відповідачем у справі, не приймає владних рішень із земельних питань.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на підстави звернення до суду із зазначеними позовними вимогами.

В постанові від 10.04.2012р. по справі №21-90а12 Верховний Суд України, проаналізувавши положення частини першої статті 2 та статті 17 КАС України, висловив наступну правову позицію: "суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням".

Аналогічна позиція викладена в пункті 21 Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008р. "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ".

Так, містобудівні умови за своєю юридичною суттю є актом індивідуальної дії та направлені на врегулювання правовідносин між забудовником ТОВ "Еко-Ексім", як суб'єктом містобудування, та Департаментом містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, як спеціальним уповноваженим органом містобудування.

Оскільки позивач не є стороною даних правовідносин, його права оскаржуваними містобудівними умовами не порушені.

Така правова позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03 червня 2015 року (К/800/25069/14).

Окрім того, позивач просить суд визнати містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки нечинними. Спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним) може стосуватися лише нормативно-правового акту загальної дії, а не індивідуального акту, яким є містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки від 23.09.2011 року № 71/11.01.17м та зміни та доповнення від 04.04.2014 року № 47/22.01-15.

Вказана позиція висловлена у постанові Вищого адміністративного суду України від 17 серпня 2010 року по справі №К-23575/10.

Колегія суддів апеляційної інстанції також вважає за необхідне зауважити на те, що позивач у своєму позові просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради щодо видачі містобудівних умов та обмежень.

Відповідно до положень Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109, за результатами розгляду заяви замовника та доданих до неї документів уповноваженим органом або приймається рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень (у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні), або замовнику надаються містобудівні умови та обмеження.

У матеріалах справи не міститься документального підтвердження існування такого рішення у формі певного документу з відповідними реквізитами та підписом уповноваженої особи. Крім того, законодавством не передбачено прийняття такого рішення взагалі, рішення приймається лише в разі відмови у видачі містобудівних умов.

Єдиною підставою для прийняття рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень законодавець визначив невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Як зазначено вище, містобудівні умови та обмеження від 23.09.2011 року № 71/11.01.17м та зміни та доповнення від 04.04.2014 року № 47/22.01-15 надані відповідачем.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в ході розгляду справи доведено правомірність його дій та рішень, що оскаржуються.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 24.11.2015р. по справі № 591/4761/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пянова Я.В.Судді Зеленський В.В. Чалий І.С. Повний текст ухвали виготовлений 15.03.2016 р.