Постанова № 56450321, 02.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 березня 2016 року

справа № 804/9095/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Прокопчук Т.С. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 р. у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому Хмельницької області, третя особа ПП «Подільська Будівельно – інвестиційна компанія» про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

05.07.2013 р. Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому Хмельницької області, третя особа ПП «Подільська Будівельно – інвестиційна компанія» про визнання протиправним та скасування рішення, де просили зобов’язати Пенсійний фонду України в м. Хмельницькому Хмельницької області забезпечити докази, зокрема, касові ордери, на підставі чого складено акт перевірки № 144 від 17.12.2012 р. та винесено рішення № 7294 від 28.12.2012 р., а також визнати протиправним та скасувати рішення УПФУ в м. Хмельницькому Хмельницької області № 7294 від 28.12.2012 р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 р. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу, представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, представник третьої особи до суду не з’явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином.

Переглядаючи справу, суд не погоджується з висновком суду, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що УПФУ в м. Хмельницькому Хмельницької області проведено планову перевірку ПП «Подільська будівельно – інвестиційна компанія» щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на органи Пенсійного фонду України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Перевіркою встановлено порушення вимог ч.8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та пп.4.3.7 п.4.3 розділу 4 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 21-5 від 27.10.2010 р., а саме, виявлено несплату єдиного внеску одночасно з виплатою заробітної плати, на суми чого нараховується єдиний внесок на загальну суму 6774,96 грн.

На підставі Акту перевірки №144 від 17.12.2012 р. Управлінням 28.12.2012 р. прийнято рішення № 7294 про застосування до ПАТ комерційний банк «Приватбанк» за порушення вимог, передбачених частиною 2 статті 24 Закону № 2464-VІ штрафних санкцій у розмірі 6774,96 грн.

Частиною 1 статті 1091 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що банк, який прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Згідно зі статтею 1074 вказаного Кодексу обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

Порядок прийняття банками на виконання розрахункових документів для виплати заробітної плати, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-3 (далі - Порядок), розроблений відповідно до статті 24 Закону № 2464-VІ та регулює механізм прийняття банками грошових чеків, платіжних доручень та інших розрахункових документів на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску розрахункових документів (документів на переказ готівку) про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, «2. Банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

У разі невиконання цієї вимоги банки за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплаченого єдиного внеску, з правом зворотної вимоги до платників єдиного внеску щодо відшкодування цієї суми».

З матеріалів справи слідує, що за перевіряє мий період, вказаний в акті перевірки, а саме, травень – червень, грудень 2011 р. та січень – травень 2012 р., руху сум, вказаних в акті на рахунку № 26000052406264 не було, а відповідно заробітна плата не виплачувалася, про що свідчать і виписки з даного рахунку, надані позивачем.

Також встановлено, що представник відповідача, заперечуючи факт невиплати третьою особою заробітної плати в перевіряє мий період, так і не надала суду доказів, що спростували б твердження представника позивача.

Аналізуючи норми чинного законодавства та встановивши фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки суми, що перераховувалися третьою особою в перевіряє мий період не свідчили про виплату заробітної плати, то при прийнятті платіжних доручень та інших розрахункових документів на виплату (перерахування) коштів, банк не зобов'язаний в порядку, передбаченому частиною 2 статті 24 Закону № 2464-VІ вимагати від платників документального підтвердження сплати ними єдиного внеску та перевіряти одночасну сплату ними такого внеску.

Таким чином, ПАТ комерційний банк «Приватбанк» при прийнятті від ПП «Подільська будівельно – інвестиційна компанія» платіжних доручень діяло згідно вимог Закону № 2464-VІ, а отже в Управління були відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій.

За вказаних обставин, колегія суддів не погоджується із позицією суду першої інстанції, та вважає недоведеним з боку відповідача обґрунтованості висновків акту перевірки в частині порушення позивачем вимог частини другої статті 24 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" .

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду – скасувати та прийняти нову постанову, де задовольнити позовні вимоги.

Керуючись статтями ст.ст. 198 ч.1 п. 3, 202, 205,206 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 р. – скасувати та прийняти нову постанову, де задовольнити позовні вимоги.

Визнати протиправним та скасувати рішення УПФУ в м. Хмельницькому Хмельницької області № 7294 від 28.12.2012 р.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту постанови.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.М. Лукманова