Ухвала суду № 56450160, 14.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 березня 2016 рокусправа № 804/10271/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Інтермікро Дельта, Інк» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 р. в справі № 804/10271/15 за позовом Приватного акціонерного товариства «Інтермікро Дельта, Інк» до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариства «Інтермікро Дельта, Інк» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська) про скасування рішення № 0013021702 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, винесене 08.05.2015 р., щодо застосування суми штрафу в розмірі 3209,62 грн. та пені в розмірі 262,53 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову, прийняти нове рішення про задоволення позову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує на неврахування судом, що на час прийняття оскаржуваного рішення повноваження ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області були припинені, що свідчить про незаконність рішення, а також того факту, що плановою перевіркою позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р. контролюючим органом не встановлено порушень з боку позивача термінів сплати єдиного внеску з 22.10.2013 р. по 30.10.2013 р.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 08.05.2015 р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято рішення № 0013021702 від 08.05.2015 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого нараховано штраф (10%) у розмірі 3209,62 грн. та пеню (0,1% від суми недоїмки) у розмірі 262,53 грн. за період з 22.10.2013 р. до 30.10.2013 р.

Позивачем оскаржене рішення в адміністративному порядку. Рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 5963/10/04-36-10-07-09 від 18.06.2015 р. та рішенням Державної фіскальної служби України №16115/6/99-99-10-01 -07-25 від 31.07.2015 р. відмовлено у задоволені скарг, а рішення № 0013021702 від 08.05.2015 р. залишено без змін.

Позивач вказує, що станом на 21.10.2013 р. існувала переплата у сумі 2362079,39 грн.

Зі звіту (додаток № 4 про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) за вересень 2013 р. вбачається, що по строку 20.10.2013 р. нарахування становило 2 394 175,52 грн., таким чином виникла недоїмка у сумі 32 096,13 грн., яку погашено 30.10.2013 р., що й стало підставою для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0013021702 від 08.05.2015 р. на загальну суму 3472,12 грн. (фінансові санкції у сумі 3209,62 грн. (10%) та пеня 262,53 грн.).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наявності порушення строків перерахування єдиного внеску, що обумовило правомірність застосування штрафних санкцій та пені.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно зі ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За приписами ч. 8 ст. 9 цього Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону № 2464).

Як встановлено п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, а за положеннями ч. 10 ст. 25 Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, при цьому нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25).

Отже, у зв'язку із несвоєчасним перерахування позивачем єдиного внеску, відповідачем обґрунтоване прийняте рішення про застосування штрафних санкцій та пені.

Доводи суду першої інстанції в частині необґрунтованості посилання позивача як на підставу для задоволення позовних вимог на те, що прийняте рішення не відповідає формі, яка є додатком 12 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 р. № 449, оскільки контролюючим органом складено рішення за формою додатку 9 вказаної інструкції, також колегія суддів вважає правильними.

Так, судом першої інстанції правильно зазначено, що вказаний наказ набрав чинності 29.05.2015 р., в той час як на момент прийняття спірного рішення була чинною Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 р. № 455, згідно з розділом VII якої за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, яке складається за формою згідно з додатком 9.

Щодо посилання апелянта на прийняття оспорюваного рішення не уповноваженим органом - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, діяльність якого припинена на момент прийняття спірного рішення, судова колегія вказує на наступне.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 р. № 406-VII (чинного з 11.08.2013 р.), яким внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», функції та повноваження щодо забезпечення збору та ведення обліку страхових коштів, контролю повноти та своєчасності їх сплати передані центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику - Міністерству доходів і зборів України та територіальним органам доходів і зборів.

Згідно з п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом. Заходи адміністрування органами доходів і зборів здійснюються не раніше дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи».

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної фіскальної служби України» від 21 травня 2014 року № 160 утворено Державну фіскальну службу України шляхом реорганізації (перетворення) Міністерства доходів і зборів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року №311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» реорганізовано територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби.

Згідно з п. 6 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074, права та обов'язки органів виконавчої влади переходять: у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

В силу частини 12 статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Отже, прийняття органом державної влади рішення про припинення юридичної особи не є її фактичним припиненням.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 07.05.2015 р. державним реєстратором внесено запис про перебування юридичної особи - Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в стані припинення за рішенням засновників. Запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи відсутній.

У відповідності до пункту 12 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074, орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.

Відтак, на момент прийняття рішення № 0013021702 від 08.05.2015 р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не була припинена та мала повноваження у сфері адміністрування єдиного внеску.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Інтермікро Дельта, Інк» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 р. в справі № 804/10271/15 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 р. в справі № 804/10271/15 за позовом Приватного акціонерного товариства «Інтермікро Дельта, Інк» до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко