Ухвала суду № 56450099, 15.03.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про самовідвід судді

м. Черкаси

15 березня 2016 року Справа № 823/154/16

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Гордієнку Ю.П.,

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1;

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід головуючого судді Мишенка В.В. в адміністративній справі за позовом приватного підприємства Болід до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства Болід (далі-позивач) до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі-відповідач), в якій позивач просить скасувати постанову від 09.02.2016 про арешт майна ПП Болід та оголошення заборони на його відчуження, винесену у виконавчому провадженні № 43106149.

Предметом адміністративного позову є оскарження постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУ юстиції у Черкаській області ОСОБА_3 від 09.02.2016 про арешт майна ПП Болід та оголошення заборони на його відчуження, винесену у виконавчому провадженні № 43106149.

Разом з тим, головуючий суддя Мишенко В.В. у справі № 823/5045/15 виніс постанову від 04.11.2015, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015, якою адміністративний позов ПП «Болід» задовольнити частково, зокрема зобовязав державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_3 внести виправлення у постанову від 12.10.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині дати видачі виконавчого документу (виконавчого напису приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 01.03.2012, зареєстрованого за № 445) та в частині визначення загальної площі арештованого майна ПП Болід (нежитлове приміщення 1-го поверху та частини приміщення підвалу за адресою по вул. О.Дашкевича, 29, м. Черкаси) з 75 кв.м. на 74.7 кв. м.

Тобто, предмет адміністративної справи № 823/154/16 тісно пов'язаний з предметом у справі № 823/5045/15, оскільки на виконання даної постанови державним виконавцем, здійснено виправлення, та накладено арешт на майно боржника з 75 кв.м. на 74.7 кв. м., а тому суддя не має можливості здійснювати розгляд даної справи.

Представник позивача щодо заявленого самовідводу судді не заперечував.

Представник відповідача з даного питання заперечував, мотивуючи тим, що розгляд у повязаній справі не впливає на обєктивність суддів в даній справі.

Відповідно до статті 27 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться: 1) якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки на підставі абз .1 ст. 56 Конституції України.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим зїздом суддів України 22 лютого 2013 року, передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обовязком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним обєктивного рішення у справі.

У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та ОСОБА_5 ООН 27 липня 2006 року № 2006/23) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення обєктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. зокрема (2.5.1) судді з його особистих джерел стали відомі будь-які доказові факти, що мають значення для даної справи; (3.1) суддя демонструє поведінку, бездоганну навіть на думку стороннього спостерігача; (3.2) поведінка судді повинна підтримувати впевненість суспільства у чесності та непідкупності судових органів. Недостатньо просто здійснювати правосуддя, потрібно робити це відкрито для суспільства.

Обєктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обовязків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Обєктивність Бангалорські принципи поведінки суддів).

Також, Статтею 2 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також ЄСПЛ) є обов'язковими для виконання Україною. У статті 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

В той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Також у справі Гаусшильдта проти ОСОБА_6 (CASE OF HAUSCHILDT v. DENMARK) Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з об'єктивним критерієм, необхідно встановити, чи існують, якщо зовсім не брати до уваги особисту поведінку судді, легко з'ясовувані факти, що можуть ставити під сумнів його безсторонність. З цієї причини навіть виступи можуть мати певне значення. Найголовніше це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Отже, будь-який суддя, щодо безсторонності якого є законні підстави для побоювань у його неупередженості, повинен заявити відвід.

Суд зауважує, що наявність такої обставини як участь судді Мишенка В.В. у розгляді адміністративної справи за позовом приватного підприємства Болід до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та скасування рішення № 823/5045/15 та прийняття ними рішеня про часткове задоволення позовних вимог, які у свою чергу стали підставою для винесення постанови від 09.02.2016 про арешт майна ПП Болід, може свідчити про сформовану думку щодо даного предмету позову, тому, останній не може брати участь у розгляді даної справи.

Згідно зі ст. 31 КАС України у разі заявлення відводу (самовідводу) суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід (самовідвід) окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

З метою уникнення сумніву щодо об'єктивності та неупередженості головуючого судді, своєчасного розгляду справи, а також з підстав суддівської етики, з метою уникнення процесуальних порушень, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про самовідвід головуючого судді Мишенка В.В.

Наслідки відводу (самовідводу) судді передбачені ст. 32 КАС України. Зокрема, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 151 цього Кодексу.

З врахуванням викладеного та відповідно до вимог ст.ст. 27, 30-32 КАС України суд вирішив задовольнити самовідвід в адміністративній справі.

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву про самовідвід головуючого судді Мишенка у справі №823/154/16.

Розяснити особам, які беруть участь у справі, що після задоволення відводу справа підлягає повторному автоматичному розподілу для визначення іншого складу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя В.В. Мишенко