Постанова № 56449994, 09.03.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

09 березня 2016 року Справа № 814/2724/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Єрзікова О.М. розглянувши адміністративну справу

за позовомуправління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, Миколаїв, 54056

до відповідачів1: ОСОБА_1, АДРЕСА_1, Миколаїв, 54017 2: ОСОБА_2, АДРЕСА_1, Миколаїв, 54017 3: ОСОБА_3, АДРЕСА_1, Миколаїв, 54017 4: ОСОБА_4, АДРЕСА_2, Миколаїв, 54017

треті особиМиколаївська міська рада, вул. Адміральська, 20, Миколаїв, 54001 ОСОБА_5, АДРЕСА_2, Миколаїв, 54017 прозобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Позивач - управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (далі - відповідачі), за участю третіх осіб Миколаївської міської ради та ОСОБА_5, про зобов'язання відповідачів знести самовільно збудовану прибудову до квартири АДРЕСА_3 за власний рахунок.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що прибудову до квартири АДРЕСА_4 збудовано самочинно на земельній ділянці комунальної власності, що не була відведена для цієї мети, без належних дозвільних документів та затвердженого проекту з порушенням законних прав та інтересів інших осіб, що є підставою для примусового знесення прибудови за рахунок відповідачів, який не виконав припис щодо можливості врегулювання питання шляхом отримання необхідних дозвільних документів або самостійного демонтування прибудови.

Відповідачі заперечили проти позову, зазначивши, що позивач не надав доказів неможливості приведення самовільно збудованого об'єкту у відповідність до діючих будівельних, пожежних і санітарних норм.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідачів проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволені позову.

Представник ОСОБА_5 підтримав позицію позивача та просив позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні 09.03.2016 р. в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухавши пояснення представників сторін і третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038) та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (далі - Порядок № 553), позивач, на підставі звернення ОСОБА_5, в присутності ОСОБА_1, провів перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил АДРЕСА_5, за наслідками якої складено акт від 15.01.2014 р.

За результатами перевірки встановлено, що за вказаною адресою в період з 2012 по 2013 р.р. виконано будівельні роботи з будівництва прибудови у вигляді парапету розміром 3*8 м та висотою 1,2 м до житлового будинку, яка не зазначена в технічному паспорті. Документи, що надають право на використання земельної ділянки відсутні. Зазначені роботи виконувалися без дозвільних документів, що є порушенням ст. 34 Закону № 3038. Квартира АДРЕСА_4 належить на праві спільної сумісної власності відповідачам.

На підставі акта перевірки позивачем складено протоколи про адміністративне правопорушення та винесено приписи від 15.01.2014 р. № 9, 10, 11, 12, відповідно до яких відповідачів зобов'язано до 17.07.2014 р. усунути порушення містобудівного законодавства шляхом оформлення документів, які надають право на виконання будівельних робіт.

25.02.2015 р. позивачем проведена позапланова перевірка відповідачів на предмет виконання ними вимог приписів від 15.01.2014 р.

За результатами позапланової перевірки позивач встановив, що вимоги приписів від 15.01.2014 р. відповідачами не виконані, що є порушенням вимог п. 14 Порядку № 553. На підставі акта перевірки позивачем повторно складено протоколи про адміністративне правопорушення та винесено приписи від 25.02.2015 р. № 39, 40, 41, 42, відповідно до яких відповідачів зобов'язано до 25.05.2015 р. усунути порушення містобудівного законодавства шляхом оформлення документів, які надають право на виконання будівельних робіт. У разі невиконання зазначених вимог вказано на усунення порушень шляхом добровільного знесення самочинно збудованого об'єкту.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" (далі - Закон № 687) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно ст. 27 Закону Закон № 687, замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані: доручати виконання окремих видів проектних і будівельних робіт особам, які мають відповідну ліцензію; обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону; забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою; не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону; поінформувати у триденний строк місцеві органи охорони пам'яток історії та культури про нововиявлені під час будівельних робіт об'єкти, що мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; не включати до завдання на проектування вимог, що суперечать вимогам законодавства України, затвердженій містобудівній документації, державним нормам, стандартам і правилам.

Замовники, крім виконання обов'язків, зазначених у частині першій цієї статті, також зобов'язані передавати один комплект проектної документації, за якою збудовано об'єкт архітектури, власникові такого об'єкта для постійного зберігання.

Відповідно до ст. 10 Закону № 687 для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно ст. 41 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Частинами 1-2 ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено, що, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

На підставі ч. 4 ст. 26 Закону № 3038 право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

За визначенням Закону України "Про Державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

У відповідності до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до ст. 38 Закону № 3038 у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Суд встановив, що відповідачі в 2012-2013 р.р. самочинно, без належних дозвільних документів здійснили добудову до належної їм квартири АДРЕСА_3, на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети. Зазначеної обставини відповідачі не заперечили. З січня 2014 р. (часу першої перевірки і винесення приписів про усунення порушень містобудівного законодавства) відповідачі не оформили належним чином земельну ділянку під забудовою та не оформили документів на право виконання будівельних робіт. За твердженням третьої особи самочинне будівництво порушує її права, в тому числі на користування самовільно зайнятою земельною ділянкою, яка перебувала в загальному користуванні. Суд зупиняв провадження у справі за клопотанням представника відповідачів для оформлення дозвільних документів та примирення сторін. Однак, станом на дату розгляду справи відповідачі не вирішили питання щодо виділення земельної ділянки під забудову та отримання необхідних дозвільних документів на будівництво.

Таким чином, матеріалами справи та поясненнями представників сторін підтверджено, що відповідачі порушили вимоги містобудівного законодавства та здійснили самовільну прибудову до багатоквартирного житлового будинку, при цьому під забудову самовільно зайняли земельну ділянку комунальної власності загального користування, чим порушили права інших осіб.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 знести самочинно збудовану прибудову до квартири АДРЕСА_3 розмірами в плані 3*8 м та висотою 1,2 м. за власний рахунок.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І.В. Желєзний