Постанова № 56447457, 11.03.2016, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 577/646/16-а

2-а/579/9/16

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2016 року Кролевецький районний суд Сумської області

у складі: судді Школи М.Г.

за участі:

секретаря судового засідання Сірої С.І.

з участю:

представника відповідача Конотопського

об'єднаного управління Пенсійного

фонду України Сумської області Колосової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевці Сумської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними та зобов'язання проводити виплату пенсії за віком,-

В С Т А Н О В И В:

позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі Управління ПФУ) про визнання протиправними дії Управління ПФУ щодо відмови в проведенні виплати призначеної пенсії за віком з 10 серпня 2015 року та зобов'язання Управління ПФУ проводити виплату призначеної пенсії за віком з 10 серпня 2015 року.

Позивач ОСОБА_3 позовні вимоги мотивує наступним чином.

З 10 серпня 2015 року їй призначена пенсія за віком відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV) і з цього часу вона перебуває на обліку як пенсіонер за віком в Управлінні ПФУ (до 20 січня 2016 року - УПФУ у м. Конотопі Конотопському районі). На час призначення пенсії за віком вона працювала і дотепер працює на посаді судді Конотопського міськрайонного суду.

При цьому до теперішнього часу пенсія їй не виплачується, незважаючи на те, що вона призначена.

З 1 квітня 2015 року виплата пенсії працюючим суддям була припинена відповідно до ст. 12 Закону України від 2 березня 2015 року №213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі Закон №213-VІІІ) та ст. 47 Закону №1058-ІV.

Статтею 47 Закону №1058-ІV було передбачено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Відповідно до п. 5 Перехідних положень Закону №213-VІІІ у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначається відповідно до законів України, у тому числі "Про судоустрій і статус суддів".

Оскільки з 1 червня 2015 року Верховною Радою України не було прийнято закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 1 червня 2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне грошове утримання призначалися відповідно до ряду Законів України, в тому числі "Про судоустрій і статус суддів".

Таким чином, ще з 1 червня 2015 року, не кажучи вже про 10 серпня 2015 року, відпали підстави для не виплати їй пенсії за віком, оскільки вона з зазначеної дати не є особою, яка має право на призначення пенсії у порядку спеціального закону.

13 листопада 2015 року вона звернулася із заявою до Управління ПФУ в м. Конотопі та Конотопському районі (на даний час Управління ПФУ) про проведення виплати призначеної пенсії з 10 серпня 2015 року.

Листом від 24 листопада 2015 року №110/Р-1 Управління ПФУ у м. Конотопі та Конотопському районі не відмовило їй у виплаті пенсії. При цьому відповідач, зазначаючи підстави для виплати пенсії, посилається на зайняття нею посади судді та право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Обгрунтовуючи відмову у виплаті пенсії, відповідач, на її, позивача ОСОБА_3, думку невірно, розуміючи незаконність своєї відмови, на свій розсуд трактує положення п. 5 Прикінцевих положень Закону №213-VІІІ. В цьому законі зазначено, що у разі прийняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначають, відповідно до ряду Законів України, у тому числі "Про судоустрій і статус суддів".

У відповіді Управління ПФУ після викладення вищезазначеного положення Закону зазначено: "пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються". Після чого зроблений висновок": "Отже, оскільки Ви з часу призначення пенсії і дотепер продовжуєте працювати на посаді судді Конотопського міськрайонного суду, підстави для виплати пенсії відсутні".

Вона, позивач ОСОБА_3 вважає, що рішення відповідача про відмову у виплаті призначеної пенсії суттєво порушують її конституційні права на пенсійне забезпечення та прийняте з грубим порушенням чинного законодавства.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 6, ст.ст. 8, 19, 21, 22, 24, 46, 64 Конституції України та виходячи зі змісту Закону №213-VІІІ вона вважає, що її права на соціальних захист відповідачем порушені, починаючи з 10 серпня 2015 року.

Відповідно до ст. 8 Закону №1058-ІV право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку.

Вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до ст. 26 Закону №1058-ІV право на призначення пенсії за віком виникло у неї 10 серпня 2015 року. Її трудовий (страховий) стаж складає понад 38 років, який є більшим, ніж це передбачено Законом для призначення пенсії за віком.

Враховуючи, що пенсія була призначена їй за віком (ст. 45 Закону №1058-ІV), вона мала виплачуватися їй довічно.

Абз. 2 ч. 1 ст. 47 Закону №1058-ІV ( в редакції до 01.04.2015 року) передбачалося, що пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу). До 31 грудня 2015 року відповідно до Закону Закону №213-VІІІ пенсії не виплачуються.

На її, позивача ОСОБА_3, думку цей Закон №213-VІІІ суперечить положенням ст. 64 Конституції України, так як воєнний або надзвичайний стан в Україні не був введений.

Виходячи з аналізу норм Закону №213-VІІІ, слід зробити висновок про те, що не виплата пенсії за віком пов'язана з двома нерозривними обставинами:

- при призначенні пенсії за віком вона, позивачка ОСОБА_3, займала посаду судді;

- займана посада давала їй право на призначення щомісячного довічного грошового утримання у порядку, передбаченому Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

З 1 червня 2015 року вона втратила право на призначення щомісячного довічного грошового утримання в порядку та у розмірі, що визначалися ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Такий висновок слідує з п. 5 Прикінцевих положень Закону №213-VІІІ, в якому прямо зазначено про скасування норм Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо пенсійного забезпечення осіб, яким щомісячне довічне грошове утримання призначається відповідно до цього Закону.

Посилання відповідача про те, що норми Закону України "Про судоустрій і статус суддів", які регулюють порядок призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, не були змінені у встановленому законодавством порядку, у зв'язку з чим відсутні підстави для виплати призначеної їй, позивачу ОСОБА_3, пенсії, суперечить вищезазначеним нормам Закону №213-VІІІ.

Підставами для не виплати пенсії є: отримання пенсії за віком; займана посада судді; право на призначення щомісячного довічного грошового утримання у порядку, передбаченому Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

З 1 червня 2015 року друга обставина, а саме право на призначення щомісячного довічного грошового утримання у порядку, передбаченому Законом України "Про судоустрій і статус суддів" відсутня.

Вона з 1 червня 2015 року не є особою, яка має право на особливий порядок призначення пенсії в розумінні Закону №213-VІІІ.

Виходячи із системного аналізу положень ст.ст. 1, 14, 18 Конвенції про захист прав людини та основних свобод та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та Конституції України щодо гарантій прав на соціальний захист, права на майно, яким вона, позивач ОСОБА_3, вважає грошові кошти у вигляді передбаченої та призначеної законодавством пенсії за віком, на які вона має право і яка з вини відповідача їй не виплачується, вона вважає, що з 10 серпня 2015 року відповідачем порушуються її права, як на соціальний захист, так і на майно.

Також відповідачем допускається дискримінація за професійною ознакою, що є порушенням як Конституції України, так і Європейської Конвенції, адже з 1 червня 2015 року вона не має жодних переваг перед іншими громадянами України в пенсійному забезпеченні, але вона і не повинна бути позбавлена права на те, на що вона має право як і інші громадяни України.

При цьому пенсія, яка їй призначена, ніяким чином не пов'язана з посадою судді, не є спеціальною пенсією в розумінні Закону №1058-ІV та "Про судоустрій і статус суддів".

Це пенсія, на яку вона має право як особа, що має загальний трудовий стаж більше 38 років, і права на яку її позбавив відповідач, невірно та на своє розуміння трактуючи діюче законодавство.

Позивач ОСОБА_3 вважає, що діями відповідача безпосередньо порушено її право на соціальний захист, гарантоване ст. 46 Конституції України, обмеження якого без введення надзвичайного чи воєнного стану неможливе, враховуючи положення норм чинного законодавства після 1 червня 2015 року.

Також вона просить суд при розгляді її позову врахувати судові рішення, ухвалені щодо деяких суддів судів Сумської області, в яких органи Пенсійного фонду України, було зобов'язано проводити працюючим суддям нарахованої пенсії та прийняти постанову про виплату їй призначеної Управлінням ПФУ пенсії саме з 10 серпня 2015 року.

Позивач ОСОБА_3 просить розглядати адміністративну справу за її позовом до Конотопського об'єднаного УПФ України Сумської області без її участі у зв'язку із зайнятістю на роботі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить їх задовольнити, зобов'язавши відповідача проводити виплату пенсії з 10 серпня 2015 року та врахувати при цьому судові рішення в аналогічних справах. (а.с. 58)

Представник відповідача Управління ПФУ Колосова О.В. позовні вимоги не визнала у повному обсязі, посилаючись на наступне.

Позивач ОСОБА_3 06 жовтня 2015 року звернулася із заявою про призначення пенсії за віком. Вона народилася 09 серпня 1958 року. Згідно протоколу №3810 від 15.10.2015 року пенсія ОСОБА_3 призначена з 10 серпня 2015 року, однак з цього часу пенсія їй не виплачується. Це пов'язано з наступним. З 01 квітня 2015 року набрав чинності Закон №213-VІІІ. Відповідно до ст. 47 Закону №1058-ІV (в редакції Закону №213-VІІІ) тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України, зокрема "Про судоустрій і статус суддів" пенсії призначені до цього Закону, не виплачуються. Позивач ОСОБА_3 відповідно до пенсійної справи продовжує працювати на посаді судді Конотопського міськрайонного суду, що дає їй право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу" та "Про судоустрій і статус суддів", в зв'язку з чим виплату пенсії з 10 серпня 2015 року призупинено. Норми Закону №213-VІІІ були чинними з 01.04.2015 року по 31 грудня 2015 року, а тому підлягали застосуванню відповідачем. Згідно п. 5 Перехідних положень Закону №213-VІІІ у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про державну службу" та "Про судоустрій та статус суддів". Тобто, тимчасово з 1 червня 2015 року і до остаточного законодавчого врегулювання спеціальні пенсії не призначаються. Натомість, скасування норм, які регулюють призначення спеціальних пенсій, не впливає на право пенсіонера поновити виплату вже раніше призначеної пенсії відповідно до Закону №1058-ІV за відповідних умов, передбачених пенсійним законодавством. Отже відповідач правомірно зупинив виплату пенсії за віком позивачу ОСОБА_3 з 10.08.2015 року (з дати призначення) на підставі норм чинного законодавства у сфері пенсійного забезпечення, а відтак правові підстави для задоволення вимог позивача ОСОБА_3 відсутні щодо виплати призначеної пенсії з 10 серпня 2015 року.

З 1 січня 2016 року набрав чинності закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року №911-VІІІ (далі Закон «911-VIII) яким внесено зміни до ст. 47 Закону №1058-ІV. Згідно змін до ст. 47 Закону №1058-ІV (в редакції Закону №911-VІІІ) тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законами України, зокрема, "Про державну службу" і "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії /щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Отже, відповідачем з 1 січня 2016 року і до часу звернення до суду з позовом позивачe ОСОБА_3, якій пенсія призначена 10 серпня 2015 року відповідно до Закону №1058-ІV, правомірно зупинено виплату пенсії на підставі норм чинного законодавства у сфері пенсійного забезпечення. Враховуючи зміни в законодавстві, якими врегульовані відносини в сфері пенсійного забезпечення, з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року (Закон №213-VІІІ); із 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року (Закону №911-VІІІ), приймаючи до уваги, що позивач ОСОБА_3 працює на посаді судді Конотопського міськрайонного суду і яка, посада дає їй право на призначення пенсії відповідно до Законів України "Про державну службу" і "Про судоустрій і статус суддів", відповідачем правомірно зупинено виплату пенсії з 10 серпня 2015 року. Підстав для задоволення адміністративного позову немає і його задоволенні необхідно відмовити.

Вислухавши пояснення представника відповідача Колосову О.В., дослідивши письмові докази, оглянувши у судовому засіданні пенсійну справу №197317, суд прийшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується ксерокопією паспорту серія НОМЕР_1 1, 2, 3 сторінки (а.с. 5).

Управлінням ПФУ в м. Конотопі та Конотопському районі (на даний час Управління ПФУ) з 10 серпня 2015 року згідно поданої заяви позивачу ОСОБА_3 призначена пенсія за віком відповідно до Закону №1058-ІV. (а.с. 69, 70)

На час призначення пенсії за віком і на час звернення до суду з адміністративним позовом позивач ОСОБА_3 працює на посаді судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області, що не оспорюється сторонами.

Таким чином, позивач ОСОБА_3 перебуває на обліку у відповідача, як пенсійного органу, як одержувач пенсії відповідно до Закону №1058-ІV за віком.

В судовому засіданні представник відповідача Колосова О.В. пояснила, що пенсія ОСОБА_3 з дати призначення, тобто з 10 серпня 2015 року, пенсія не виплачується. Зазначене пов'язане з тим, що на виконання вимог Закону №213-VІІІ, починаючи з 1 квітня 2015 року припинено виплату пенсій призначених за різними законами, які продовжують працювати на посадах, що дають право на призначення спеціальних пенсій. Позивач ОСОБА_3 на дату призначення пенсії працювала на посаді судді, а отже, щомісячне довічне грошове утримання їй призначається у порядку та на умовах, передбачених Законами України "Про державну службу" і "Про судоустрій і статус суддів".

13 листопада 2015 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до відповідача із заявою про проведення їй виплати призначеної пенсії за віком з 10 серпня 2015 року. (а.с. 71)

Управління ПФУ листом від 24 листопада 2015 року повідомило ОСОБА_3 про те, що пенсія за віком призначена з 10.08.2015 року згідно норм Закону №1058-ІV. Оскільки вона з часу призначення пенсії і дотепер працює на посаді судді Конотопського міськрайонного суду, то підстави для виплати пенсії відсутні згідно Закону №213-VІІІ у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року. (а.с. 72)

Однак, за змістом листа від 24 листопада 2015 року і протоколу №3810 від 15.10.2015 року пенсія позивачеві ОСОБА_3 призначена з 10 серпня 2015 року в порядку та на умовах, передбачених Закону №1058-ІV. (а.с. 72, 70)

З 1 квітня 2015 року набрав чинності Закон №213-VIII пункту 12 якого абзац другий частини першої статті 47 Закону №1058-ІV замінено серед іншого абзацем такого змісту "Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (окрім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачується.

Відповідно до п. 2 розділу "Прикінцеві положення" Закону №213-VІІІ порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

З 1 січня 2016 року набрав чинності Закон №911-VІІІ, пунктом 22 якого абзац другий частини першої статті 47 Закону №1058-ІV викладено в такій редакції "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюються дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються".

Позивачу ОСОБА_3 пенсію призначено за віком в порядку та на умовах, передбачених Законом №1058-ІV з 10 серпня 2015 року. На дату призначення пенсії (станом на 10 серпня 2015 року) і до часу звернення до суду з адміністративним позовом вона працює на посаді судді Конотопського міськрайонного суду. Зазначена посада дає право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України "Про державну службу" та "Про судоустрій і статус суддів" (ст. 141 зазначеного Закону). Отже, дія Закону №213-VІІІ та Закону №911-VІІІ в частині встановлення обмеження щодо отримання пенсії особами у період роботи на посаді судді на неї, тобто позивачку ОСОБА_3, поширюється у повному обсязі.

За таких обставин, враховуючи зміни в законодавстві, якими врегульовано відносини в сфері пенсійного забезпечення з 10 серпня 2015 року і по даний час включно виплата пенсії позивачу ОСОБА_3 припинена правомірно.

Згідно змін до ч. 1 ст. 47 Закону №1058-ІV підставою для тимчасової невиплати пенсії є період роботи на посадах та на умовах, передбачених серед іншого Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Вказані норми Закону №1058-ІV є діючими, рішенням Конституційного суду України чи іншим законом скасовані не були, а отже, підлягають обов'язковому застосуванню органами Пенсійного фонду України, в тому числі і відповідачем, та всіма органами державної виконавчої влади на території України.

За таких обставин Управління ПФУ не могло діяти інакше як в порядку та у спосіб визначений Закону №213-VІІІ з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року та Законом «911-VIII з 1 січня 2016 року до часу звернення позивача ОСОБА_3 до суду з позовом і суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_3 про визнання протиправними дій щодо відмови в проведенні виплати призначеної пенсії за віком з 10 серпня 2015 року та зобов'язання проводити виплату призначеної пенсії за віком з 10 серпня 2015 року є безпідставними.

Суд не вбачає підстав для визнання протиправними дії відповідача, як такими, що грубо та умисно порушують встановлений порядок виплати пенсій.

Посилання позивача ОСОБА_3 як на підставу своїх вимог про те, що з 1 червня 2015 року відпали підстави для припинення виплати у зв'язку з прийняттям закону щодо призначення всіх пенсій, необгрунтовано мотивами, які заслуговують на уваги суду.

Крім того п. 5 "Прикінцевих положень" Закону №213-VІІІ, на які посилається позивач ОСОБА_3 в обгрунтування позовних вимог, не містить положень про поновлення виплати пенсії, раніше призначеної.

За змістом п. 12 Закону №213-VІІІ та п. 22 Закону №911-VІІІ не виплата призначених пенсій у період роботи на посаді судді є тимчасовим заходом.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року №20-рн/211, визначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадянина та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень (абзац сьомий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення). При цьому Конституційним Судом України взято до уваги статтю 22 Загальної декларації прав людини, за якою розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави.

Конституційний суд України також зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Дії Управління ПФУ про невиплату позивачу ОСОБА_3 призначеної з 10 серпня 2015 року (дати призначення пенсії) пенсії окремо не визнано неправомірними, оскільки їх у судовому порядку не оскаржено.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону №1058-ІV після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону №1058-ІV з 1 січня 2017 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних витрат із системи пенсійного забезпечення, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 37 Закону України "Про державну службу", пункту 12 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VІІІ від 02.03.2015 року, пункту 22 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 року №911-VІІІ, ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст. ст. 4, 8, 11, 70, 71, 99, 158-163 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В:

відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання протиправними дії Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови в проведенні виплати призначеної пенсії за віком з 10 серпня 2015 року та зобов'язання Конотопське об'єднане управління Пенсійного фонду України проводити виплату призначеної пенсії за віком з 10 серпня 2015 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Кролевецький районний суд Сумської області шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до Ханківського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: М. Г. Школа