Ухвала суду № 56446073, 15.03.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №473/4137/15-к 15.03.2016

Провадження №11-кп/784/180/16 Головуючий у 1-й інстанції: Миронова О.В.

Категорія: п.п.6,12 ч.2 ст.115, Доповідач апеляційної інстанції:Чернявський А.С. ч.3 ст.289 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

головуючого Чернявського А.С.,

суддів Фаріонової О.М., Івченко О.М.

за участю секретаря Луговенко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12015150190001545 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2, законного представника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, обвинуваченого ОСОБА_4, прокурора прокуратури Миколаївської області ОСОБА_8 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 грудня 2015 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 дня народження, уродженця м. Вознесенська Миколаївської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 дня народження, уродженця с. Великий Правутин Славутського району Хмельницької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого,

- визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9 дня народження, уродженця м. Славута Хмельницької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 раніше не судимого,

- визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор - Лукащук М.В.,

потерпіла - ОСОБА_9,

обвинувачені - ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4,

законні представники

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_10,

захисники - ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_11, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

Обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 грудня 2015 року, в якій просить вирок відносно нього змінити, застосувавши ст.69 КК України, призначити йому більш м'яке покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить пом'якшити призначене йому покарання.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить пом'якшити призначене ОСОБА_4 покарання. Зменшити суму стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Захисник ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду відносно обвинуваченого ОСОБА_4 змінити, призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України. Цивільний позов потерпілої повернути позивачу, відмовити в стягненні судових витрат з ОСОБА_4

Захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду відносно обвинуваченого ОСОБА_7 скасувати частково.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289, п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України та призначити покарання:

- за ч.3 ст.289 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі;

- за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України у вигляді 9 років позбавлення волі.

Призначити покарання за сукупністю злочинів, визначивши остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду відносно обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4 в частині формулювання обвинувачення, а саме викладення у мотивувальній частині вироку кваліфікації дій обвинувачених за п.п. 6,12 ч.2 ст.115 КК України, скасувати.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 визнати винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6,12 ч.2 ст.115 КК України, а саме у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, скоєному з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб. В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком суду, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289 КК України та призначено покарання:

- за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України - 12 років позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ч.3 ст.289 КК України - 7 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_2 призначено остаточне покарання - 13 років позбавлення волі без конфіскації майна;

ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289 КК України та призначено покарання:

- за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України - 12 років позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ч.3 ст.289 КК України - 7 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_7, призначено остаточне покарання - 13 років позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289 КК України та призначено покарання:

- за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України - 10 років позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ч.3 ст.289 КК України - 7 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_4, призначено остаточне покарання - 11 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 завдані їй матеріальні збитки в сумі 58 230 грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 завдану їй моральну шкоду в сумі 110 000 грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 завдану їй моральну шкоду в сумі 100 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в сумі 11 372 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в сумі 11 372 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в сумі 11 372 грн.

Узагальнені доводи апелянтів.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 посилається на те, що призначене йому покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого.

Зазначає, що на день скоєння злочину, він був неповнолітнім, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, щиро розкаявся, сприяв слідству.

Апелянт вважає, що за наявності обставин, які пом'якшують покарання: неповнолітній вік, щире каяття та сприяння слідству, є підстави для застосування до нього ст.69 КК України.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4, не оспорюючи висновків суду щодо кваліфікації дій та доведеності його вини, вважає призначене покарання занадто суворим.

Посилається на те, що він повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому.

Вважає недоцільним визнання судом першої інстанції обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину щодо особи похилого віку, посилаючись на те, що в момент скоєння злочину визначити вік потерпілого він не міг, оскільки було темно.

В апеляційній скарзі законний представник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_3, не оспорюючи висновків суду щодо кваліфікації дій та доведеності вини ОСОБА_4, вважає, вирок суду незаконним, та таким, що підлягає зміні з підстав невідповідності призначеного судом покарання особі обвинуваченого та тяжкості кримінального правопорушення.

Посилається на те, що судом при призначенні покарання ОСОБА_4, не враховано той факт, що останній не приймав активної участі у вбивстві, та не взяв до уваги щире каяття обвинуваченого.

Також апелянт зазначає, що вона, як законний представник частково відшкодувала моральні та матеріальні збитки потерпілій.

Крім того вважає, що судом у дуже великому розмірі визначено матеріальні та моральні збитки потерпілій, сума яких, є не підйомною для їх родини.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5, не оспорюючи висновків суду щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 та доведеності його вини, фактичних обставин, які встановлено під час судового розгляду, вважає, вирок суду незаконним та таким, що підлягає зміні з підстав невідповідності призначеного судом покарання особі обвинуваченого та тяжкості кримінального правопорушення.

Посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, як обставину, що пом'якшує покарання згідно ст.66 КК України - щире каяття, оскільки ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав себе винним та підтвердив пояснення обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_7

Зазначає, що ОСОБА_4, по ряду причин, не мав можливості визначити вік загиблого, тому на його думку, визнання судом обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого - вчинення злочину щодо особи похилого віку, є недопустимим.

Апелянт вважає, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 - щире каяття, часткове відшкодування збитків, вчинення злочину неповнолітнім, у своїй сукупності, суттєво, істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів ОСОБА_4 та дають підстави для застосування ст.69 КК України.

Вважає, що цивільний позов потерпілої не відповідає вимогам ст.128, 119 ЦПК України. Крім того, на думку апелянта, суд незаконно стягнув з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судових експертиз, оскільки проведення судових експертиз, обстежень і досліджень судово - медичними та судово - психіатричними установами, здійснюється за рахунок коштів, які безпосередньо і цільовим призначенням виділяються експертним установам з державного чи місцевого бюджету.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилається на те, що суд першої інстанції, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7, не визнав обставини, які пом'якшують покарання, а саме: вік обвинуваченого, умови його проживання, те, що він раніше не судимий, характеризується позитивно, щиро розкаявся у вчиненому.

Вважає, що суд, погодившись з позицією сторони обвинувачення, призначив ОСОБА_7 занадто суворе покарання.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи, встановлені судом під час судового розгляду, вважає вирок суду таким, що підлягає скасуванню в частині формулювання обвинувачення за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України, у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального правопорушення.

Зазначає, що відповідно до обвинувального акту дії обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, кваліфіковані за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, скоєне з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб. На такій же кваліфікації наполягала сторона обвинувачення і в ході судового розгляду, просила суд визнати обвинувачених винними саме в умисному вбивстві ОСОБА_12

Водночас, судом у вироку дії обвинувачених в цій частині кваліфіковані за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України, як вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині, скоєне з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.

Тому вважає, що викладені у мотивувальній частині вироку висновки суду щодо умисного характеру дій обвинувачених під час вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України та його висновки, зроблені під час викладення кваліфікації їх дій у цій частині містять істотні суперечності, що в свою чергу, вплинуло на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 червня 2015 року о 03 год. 00 хв., неповнолітні ОСОБА_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_7, перебуваючи поблизу кафе «Маямі», розташованого по вул. Синякова,7 в м. Вознесенську Миколаївської області, діючи із корисних мотивів, вступивши між собою у злочинну змову, направлену на умисне вбивство ОСОБА_12 та заволодіння його транспортним засобом «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1, з метою реалізації свого злочинного наміру, діючи спільно, протиправно, за попередньою змовою групою осіб, підійшли до ОСОБА_12 та попросили останнього відвести їх до с. Бузького Вознесенського району Миколаївської області, на що той погодився.

У період часу з 03 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_12, привіз ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 до визначеного місця, після чого, останні, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_12, 1951 року народження, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, залишаючись в салоні автомобіля, ОСОБА_7, який сидів на задньому сидінні автомобіля за потерпілим, діючи несподівано та раптово для останнього, наніс заздалегідь заготовленим знаряддям злочину - цеглиною не менше трьох ударів в лобну частину з лівої та правої сторони, не менше ніж по одному удару в область носа та потилиці потерпілого, а також у волосисту частину голови.

В цей час ОСОБА_2, діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 та ОСОБА_4, наніс декілька ударів руками в область голови, обличчя та грудної клітини ОСОБА_12

Після чого, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, за попередньою змовою між собою, з метою приховання факту вбивства, за пропозицією ОСОБА_2, на автомобілі потерпілого, під керуванням ОСОБА_4, перевезли потерпілого на берег річки Південний Буг, неподалік с Бузьке Вознесенського району Миколаївської області, де перенесли тіло вже мертвого ОСОБА_12 до води та кинули в річку.

Смерть ОСОБА_12 настала в результаті перелому кісток черепа з крововиливом під оболонки головного мозку. Між спричиненою ОСОБА_12 черепно-мозковою травмою і настання смерті є прямий причинний зв'язок.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4, їх законних представників та захисників, які просили задовольнити їх апеляційні скарги, а вирок суду змінити; потерпілу, яка вважала, що апеляційні скарги обвинувачених, захисників та законного представника не підлягають задоволенню, а вирішення питання по апеляції прокурора поклала на розсуд суду; прокурора, яка заперечувала проти задоволення зазначених апеляційних скарг, та підтримала свою апеляційну скаргу; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, суд прийшов до наступного.

Обвинувачений ОСОБА_2 не оспорює висновки суду щодо кваліфікації дій та доведеності його вини у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289 КК України, тому апеляційна скарга розглядається в межах призначеного покарання.

Як вбачається з вироку суду, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд врахував ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, які відносяться до особливо тяжких злочинів, вік обвинуваченого, умови проживання неповнолітнього, те, що він є дитиною позбавленою батьківського піклування, раніше не судимий, характеризується посередньо.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнав - вчинення злочинів неповнолітнім.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого - вчинення злочину щодо особи похилого віку.

За такого, апеляційний суд вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, та буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, і не вбачає підстав для його пом'якшення із застосуванням ст.69 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4, його законний представник ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5, не оспорюють висновки суду щодо кваліфікації дій та доведеності вини ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289 КК України, тому апеляційні скарги розглядаються в межах призначеного покарання, а також цивільного позову та судових витрат, покладених на обвинуваченого.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, а саме те, що це є особливо тяжкі злочини, вік обвинуваченого, умови проживання неповнолітнього, те що, він раніше не судимий, характеризується позитивно, а також, його роль у вчиненні злочинів.

Крім того, судом визнано обставину, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 - вчинення злочинів неповнолітнім.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнав - вчинення злочину щодо особи похилого віку.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4, в повній мірі дотримався вимог ст. 65 КК України, тому не знаходить підстав для його пом'якшення.

Твердження апелянтів про те, що визнання судом обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого - вчинення злочину щодо особи похилого віку, є недопустимим, посилаючись на те, що ОСОБА_4 не мав можливості визначити вік потерпілого, оскільки подія відбувалася у нічний час, не заслуговує на увагу, оскільки обвинувачені, до поїздки, спілкувалися з потерпілим та могли визначити його вік.

Апеляційний суд, погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що ОСОБА_4, перебуваючи тривалий час із ОСОБА_12, міг визначити вік останнього.

Що стосується вироку суду в частині відшкодування обвинуваченим ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_9 матеріальної та моральної шкоди, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, належним чином оцінивши доводи потерпілої в обґрунтування її позовних вимог, дійшов вірного висновку про необхідність задоволення їх частково, а саме - матеріальної шкоди, згідно наданих доказів, на суму 58 230 грн., в солідарному порядку з обвинувачених та моральної шкоди з ОСОБА_4 на суму 100 000 грн., а тому не вбачає підстав для зменшення зазначених сум, що підлягають стягненню, чи зміни вироку в цій частині.

Крім того, суд першої інстанції, відповідно до вимог діючого кримінального процесуального законодавства, правомірно поклав всі судові витрати на обвинувачених, які підлягають стягненню, в рівних долях.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6, зазначив, що суд першої інстанції, призначаючи покарання його підзахисному ОСОБА_7, не визнав обставини, які пом'якшують його покарання, а саме: вік обвинуваченого, умови його проживання, те, що він раніше не судимий, характеризується позитивно та щиро розкаявся у вчиненому.

З вироку суду вбачається, що призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7, суд врахував ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, обставини які пом'якшують та обтяжують його покарання, вік ОСОБА_7, умови його проживання, те, що він раніше не судимий, характеризується позитивно.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_7, суд визнав - вчинення злочинів неповнолітнім.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого - вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Тому, апеляційний суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_7, призначено судом з дотриманням вимог ст.65 КК України.

Крім того, призначаючи покарання за кожен злочин окремо та остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань, суд першої інстанції призначив ОСОБА_7 покарання, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

За такого, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_6

Крім того, апеляційний суд, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, щодо скасування вироку в частині формулювання обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України.

Як вбачається з мотивувальної частини вироку, при формулюванні доведеного обвинувачення, судом чітко зазначено, що дії ОСОБА_2,ОСОБА_7 та ОСОБА_4 направлені на протиправне заподіяння смерті іншій людині, скоєні з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, носили умисний характер.

Проаналізувавши всі зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд першої інстанції вірно кваліфікував дії обвинувачених, саме за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України.

Викладене свідчить про безпідставність доводів апеляції прокурора про наявність у вироку протиріч між викладеним обвинуваченням та кваліфікацією дій обвинувачених.

На підставі вище викладеного, апеляційний суд вважає, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційні скарги апелянтів не підлягають задоволенню, а вирок суду зміні чи скасуванню.

Разом з тим, відповідно до ч.5 ст.72 КК України, зі змінами від 26.11.2015 року № 838 - VIII, обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_7, слід зарахувати строк попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

У строк попереднього ув'язнення включається, в тому числі, строк тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2 був затриманий 23 липня 2015 року та тримався під вартою як запобіжний захід до 15 березня 2016 року.

Таким чином, ОСОБА_2, необхідно зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_4, був затриманий 23 липня 2015 року та тримався під вартою як запобіжний захід до 15 березня 2016 року.

Таким чином, ОСОБА_4, необхідно зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_7, був затриманий 23 липня 2015 року та тримався під вартою як запобіжний захід до 15 березня 2016 року.

Таким чином, ОСОБА_7, необхідно зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_4, законного представника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора прокуратури Миколаївської області ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 грудня 2015 року, яким ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289 КК України - залишити без змін.

Зарахувати обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_7, строк попереднього ув'язнення з 23 липня 2015 року по 15 березня 2016 року, кожному, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку в колегію суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженні, у тому ж порядку, та в той же строк, з моменту отримання копії цієї ухвали.

Судді :

А.С.Чернявський О.М.Фаріонова О.М. Івченко