Рішення № 56446048, 11.03.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №472/888/15-ц 11.03.2016 11.03.2016

Провадження №22-ц/784/557/16

Єдиний унікальний номер 472/888/15-ц

Номер провадження 22-ц/784/557/16

Головуючий у 1 інстанції Кучерявенко С.С.

Категорія 27 Доповідач Прокопчук Л.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2016 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого Прокопчук Л.М.

Суддів Маляренко І.Б., Темнікової В.І.

Із секретарем судового засідання Гавор В.Б.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 14 грудня 2015 року,

В С Т А Н О В И В :

20 липня 2015 року позивач звернувся із зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що між ПАТ «Платинум банк» (далі - банк) та відповідачем були укладені два кредитних договори: N 184/5243SFPRPG7 від 23 лютого 2012 року на суму 5675,38 грн. на строк до 23 серпня 2014 року та N 2807/1430SFPR7 від 20 березня 2012 року на суму 3970,30 грн. на строк до 20 вересня 2014 року. Договорами передбачено щомісячне повернення кредиту згідно графіку платежів, встановлених Додатками №1 до кожного з договорів. Відповідачем порушувались умови виконання договорів. Так, за першим кредитним договором за період з 23.02.2012 року по 25.06.2015 року сплачено Банку 360 грн., при цьому останній платіж здійснено 01.03.2012 року. За другим кредитним договором за період з 20.03.2012 року по 25.06.2015 року сплачено Банку 252 грн., при цьому останній платіж здійснено 12.04.2012 року. Нарахування відсотків та інших платежів зупинено по першому кредитному договору 25 07.2012 року, по другому - 25.09.2012 року.

Заборгованість по першому кредитному договору складає 6701,60 грн., з яких 5485,40 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 680 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 536,20 грн. - пеня за порушення графіку погашення заборгованості.

Заборгованість по другому кредитному договору складає 4593,30 грн., з яких 3837,30 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 476 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 280 грн. - пеня за порушення графіку погашення заборгованості. Загальна сума заборгованості по двом кредитним договорам складає 11294,90 грн.

В подальшому Банк на підставі договору факторингу 20120726-Г від 26 липня 2012 року передав право вимоги за кредитним договором N 184/5243SFPRPG7 від 23 лютого 2012 року, а на підставі договору факторингу 20120926-Г від 26 вересня 2012 року передав право вимоги за кредитним договором N 2807/1430SFPR7 від 20 березня 2012 року ТОВ «ФК «БІЗНЕСФІНАНС».

08 жовтня 2012 року по договору факторингу №2 ТОВ «ФК «БІЗНЕСФІНАНС» передало право вимоги за вказаними кредитними договорами до ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів».

08 травня 2015 року позивач за договором факторингу 1/15-ФКю, укладеним з ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» набув право вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами.

Просив стягнути заборгованість по кредитному договору N 184/5243SFPRPG7 від 23 лютого 2012 року, яка станом на 25 червня 2015 року становить 6701,60 грн., з яких 5485,40 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 680 грн. - заборгованість по процентам, 536,20 грн. - пеня; та по кредитному договору N 2807/1430SFPR7 від 20 березня 2012 року, яка станом на той же період становить 4593,30 грн., з яких 3837,30 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 476 грн. - заборгованість по процентам, 280 грн. - пеня (а.с. 3-4).

Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 14 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовлено (а.с. 82).

Позивач в апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог з тих підстав, що рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права (а.с. 103-105).

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явились. Про розгляд справи належно повідомлені. Від відповідача письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ «Платинум банк» (далі - банк) та відповідачем були укладені два кредитних договори: N 184/5243SFPRPG7 від 23 лютого 2012 року на суму 5675,38 грн. на строк до 23 серпня 2014 року та N 2807/1430SFPR7 від 20 березня 2012 року на суму 3970,30 грн. на строк до 20 вересня 2014 року. Порядок погашення кредиту визначений умовами договору. Заборгованість за першим договором станом на 25.06.2015 року становить 6701,60 грн., за другим договором - 4593,30 грн. Останній платіж за першим кредитним договором здійснено відповідачем 01.03.2012 року, за другим кредитним договором - 12.04.2012 року. Строк позовної давності за першим договором слід відраховувати з 01.04.2012 року, за другим договором - з 20.05.2012 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки до суду позивач звернувся 20 липня 2015 року. Відповідачем заявлено про застосування строку давності.

З рішенням суду погодитись не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 23 лютого 2012 року між ПАТ «Платинум банк» та відповідачем було укладено кредитний договір N 184/5243SFPRPG7 на суму 5675,38 грн. на строк до 23 серпня 2014 року. Відповідно до заяви/анкети позичальника та п. 2.8 кредитного договору сума щомісячного платежу становить 360 грн. Відповідно до кредитного договору позичальник зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії за надання та обслуговування кредиту, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках. При цьому фіксована процентна ставка за користування кредитом - 0,0001% річних, комісія за надання кредиту 360 грн., комісія за обслуговування кредиту 170 грн. Перерахування коштів для погашення заборгованості за кредитом здійснюється позичальником в період з 15 по 20 число кожного місяця включно (а.с. 7, 8).

Пунктом 8.1 передбачений строк дії договору до моменту виконання сторонами взятих за договором зобов'язань - до повного виконання зобов'язань.

Згідно додатку №1 до вказаного кредитного договору сума щомісячного платежу складає 360 грн. на кожне 23-те число місяця упродовж дії договору, тобто з 23.03.2012 року по 23.08.2014 року (а.с. 63).

Відповідачем сплачено 16.03.2012 року по вказаному договору 360 грн. (а.с. 54). Після чого виконання зобов'язань за кредитним договором він припинив.

Згідно розрахунку заборгованості остання станом на 05.10.2012 року складає 6701,60 грн., з яких 5485,40 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 680 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 536,00 грн. - пеня за порушення графіку погашення заборгованості (а.с. 68).

Між тими ж особами 20 березня 2012 року було укладено кредитний договір N 2807/1430SFPR7 на суму 3970,30 грн. на строк до 20 вересня 2014 року. Мінімальна сума щомісячного платежу за вказаним договором становить 252 грн. При цьому фіксована процентна ставка за користування кредитом - 0,0001% річних, комісія за надання кредиту 264 грн., комісія за обслуговування кредиту 119 грн. Перерахування коштів для погашення заборгованості за кредитом здійснюється позичальником в період з 12 по 17 число кожного місяця включно. У разі прострочення сплати процентів за користування кредитом та/або частини з кредиту позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,3% від простроченої суми нарахованих процентів та/або комісії за обслуговування кредиту, що передбачено п.5.3 кредитного договору (а.с. 11-12).

Пунктом 7.3 передбачений строк дії договору до моменту виконання сторонами взятих за договором зобов'язань - до повного виконання зобов'язань.

Згідно додатку №1 до вказаного договору сума щомісячного платежу складає 252 грн. на кожне 20-те число місяця упродовж дії договору, тобто з 20.04.2012 року по 20.09.2014 року (а.с. 13).

Відповідачем сплачено 12.04.2012 року 252 грн. за вказаним кредитним договором (а,с. 53). Після чого виконання зобов'язань за кредитним договором припинив.

Заборгованість за вказаним кредитним договором згідно розрахунку станом на 05.10.2012 року складає 4593,30 грн., з яких 3837,30 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 476 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 280 грн. - пеня за порушення графіку погашення заборгованості (а.с. 72).

В подальшому Банк на підставі договору факторингу 20120726-Г від 26 липня 2012 року передав право вимоги за кредитним договором N 184/5243SFPRPG7 від 23 лютого 2012 року, а на підставі договору факторингу 20120926-Г від 26 вересня 2012 року передав право вимоги за кредитним договором N 2807/1430SFPR7 від 20 березня 2012 року ТОВ «ФК «БІЗНЕСФІНАНС».

08 жовтня 2012 року по договору факторингу №2 ТОВ «ФК «БІЗНЕСФІНАНС» передало право вимоги за вказаними кредитними договорами до ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів».

08 травня 2015 року позивач за договором факторингу 1/15-ФКю, укладеним з ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» набув право вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Застосовуючи до спірних правовідносин строк позовної давності суд першої інстанції не врахував наступне.

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 610, 611 ЦК України).

Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (статті 530, 631 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони визначили як строк дії договору - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за кредитними договорами, про що зазначалося вище, так і кінцевий строк повернення кредиту - до 23 серпня 2014 року та до 20 вересня 2014 року відповідно, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів - щомісячно, у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати комісії - щомісячно, одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк, визначений графіком повернення кредиту.

Сторони кредитного договору встановили як строк дії договору - до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов'язань, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів. Таким чином, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів умовами договору визначено місяцями.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до складу зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252 - 255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У справі, яка переглядається, встановлено, що згідно із умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний щомісячно повертати кредит рівними частинами відповідно до умов кредитного договору, щомісяця сплачувати комісію за користування кредитом, а також сплатити неустойку за порушення строків повернення кредиту.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту та процентів за його користування повинне здійснюватись позичальником щомісячно рівними частинами, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань. (Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду, від 27.01.2016 року № 6-990цс15).

Відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами), починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню в межах позовної давності за кожним із платежів (Постанова судових палат у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 6 листопада 2013 р. у справі N 6-116цс13).

Таким чином строк позовної давності щодо стягнення заборгованості по тілу кредиту та процентам позивачем не пропущений, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про відмову позову в зазначеній частині.

Як убачається із матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач у запереченнях на позов заявив про застосування позовної давності до вимог позивача (а.с. 46).

Відповідно до вимог ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду та починається від дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою (Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19 листопада 2014 р. у справі N 6-160цс14).

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання, не може перевищувати одного року. З огляду на правову природу пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до ст. 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 3 вересня 2014 р. у справі N 6-100цс14).

Оскільки позивач заявив позов про стягнення пені поза межами одного року - нарахована станом на жовтень 2012 року і в подальшому її нарахування не проводилось, а відповідач просив про застосування строку давності, в задоволенні позову про стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до частини п'ятої статті 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанцій чи Верховний Суд України, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача складаються із сум судового збору, сплаченого при зверненні до суду першої інстанції - 243,60 грн. та при зверненні до суду апеляційної інстанції - 267,96 грн. (а.с. 1, 106). Пропорційно до задоволених вимог сума, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 474,57 грн.

Керуючись ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» задовольнити частково.

Рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 14 грудня 2015 року скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» заборгованість за кредитним договором N 184/5243SFPRPG7 від 23 лютого 2012 року в розмірі 6165 (шість тисяч сто шістдесят п'ять) грн. 40 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 5485 (п'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 40 коп. та заборгованості по процентам за користування кредитом 680 (шістсот вісімдесят) грн., а також заборгованість за кредитним договором N 2807/1430SFPR7 від 20 березня 2012 року в розмірі 4313 (чотири тисячі триста тринадцять) грн.30 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту 3837 (три тисячі вісімсот тридцять сім) грн. 30 коп. та заборгованості по процентам за користування кредитом 476 (чотириста сімдесят шість) грн.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» сплачений судовий збір у сумі 474 (чотириста сімдесят чотири) грн. 57 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на нього може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді