Ухвала суду № 56445448, 11.03.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 127/2833/15-ц Провадження № 22-ц/772/658/2016Головуючий в суді першої інстанції Сичук М. М.Категорія 48Доповідач Войтко Ю. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Войтка Ю.Б.,

Суддів: Міхасішина І.В., Стадника І.М.,

При секретарі: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 грудня 2015 року в цивільній справі за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_2 за участю третьої особи - Служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення порядку участі у їх вихованні, -

встановила:

У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 за участю третьої особи - Служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення порядку участі у їх вихованні, мотивуючи свої вимоги тим, що з відповідачем він перебував в зареєстрованому шлюбі і від цього шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей. Після розірвання шлюбу діти залишились проживати з батьком. В ніч з 29 на 30 червня 2014 року відповідач протиправно, проти волі ОСОБА_3 та волі дітей, забрала останніх з собою з місця їх постійного проживання і вивезла їх у невідомому напрямку. З цього часу позивач позбавлений можливості спілкуватися зі своїми дітьми, приймати участь у їх вихованні.

Створення перешкод відповідачем його спілкуванню із дітьми порушує не тільки його права як батька, а в першу чергу порушує права та суперечить інтересам дітей. Відповідач ОСОБА_2 відмовляється укласти з ним договір про виконання ним батьківських прав щодо дітей.

З урахуванням уточнених позовних вимог просив визначити способи його участі у вихованні доньок ОСОБА_4 та ОСОБА_5: побачення щотижня з 15:00 годин п'ятниці до 20:00 годин неділі за місцем проживання та/чи перебування ОСОБА_3; побачення в святкові та неробочі дні у разі, коли такі дні припадають на день побачення з дітьми, передують їм, або слідують за ними, за місцем проживання та/чи перебування ОСОБА_3; проведення першої половини літніх канікул з ОСОБА_3; необмежене спілкування засобами телефонного, електронного, поштового та інших засобів зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та доньками; надання права у день побачення з дітьми забирати їх зі школи, дому, або будь-якого іншого місця, де вони на той час перебуватимуть; зобов'язати ОСОБА_2 за два дні до побачення з дітьми повідомляти ОСОБА_3 про їх місце проживання та/або перебування.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30 грудня 2015 року позов задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_2 не вчиняти ОСОБА_3 перешкоди у вихованні та вільному спілкуванні з дітьми ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Встановлено наступний спосіб участі батька ОСОБА_3 у спілкуванні та вихованні доньок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2: побачення з доньками у першу та третю суботу та неділю місяця з 11.00 год. до 18.00 год.; проведення двох тижнів літніх канікул разом з батьком ОСОБА_3; необмежене спілкування засобами телефонного, електронного, поштового та інших засобів зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та доньками.

Судові витрати залишено за сторонами.

Відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права та судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Так, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, полягає в тому, що суд першої інстанції ухвалив рішення не заслухавши думки дітей, хоча своєю ж ухвалою від 20 грудня 2015 року вирішив заслухати думку дітей на наступному судовому засіданні.

Також неповне з'ясування обставин по справі полягає у фактичному неврахуванні судом висновку Служби у справах дітей про доцільність визначення способу участі позивача у вихованні дітей від 21.10.2015 року № 01-00-011-31448. Зокрема, згідно даного висновку рекомендовано визначити наступний спосіб участі позивача у спілкуванні та вихованні дітей: щосуботи з 11-00 год. до 13-00 год. та щонеділі з 18-00 год. до 20-00 год. (протягом трьох місяців у присутності матері дітей, по закінченню тримісячного терміну - без присутності матері дітей та з урахування бажання дітей); необмежене спілкування з доньками особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, та з урахуванням бажання дітей.

Суд першої інстанції при цьому також не врахував заперечення відповідача щодо фактів неодноразового силового викрадення дітей позивачем, в тому числі із застосуванням фізичної сили, що також виключає можливість спілкування позивача з дітьми без присутності їх матері

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.11.2005 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб. Згідно свідоцтв про народження дітей встановлено, що позивач є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідач є їх матір'ю, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (а.с.4-6).

Відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 14.02.2014 року шлюб, зареєстрований між сторонами 25.11.2005 року, розірвано.

В ніч з 29 на 30 червня 2014 року відповідач ОСОБА_2 забрала дітей з собою з місця їх постійного проживання. З цього часу ОСОБА_3 позбавлений можливості спілкуватися зі своїми дітьми, приймати участь у їх вихованні.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21.04.2015 року залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 01.07.2015 року у справі № 127/25346/14-ц в задоволенні позову ОСОБА_2 про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відмовлено.

Відповідно до акту судово-психіатричного експерта № 412 Миколаївської обласної психіатричної лікарні № 154003 ОСОБА_3 на обліку в Херсонському наркологічному обласному диспансері не перебуває і психічним захворюванням не страждає.

Відповідно до довідки від 15.12.2015 року Дочірнього підприємства «Аметист» ТОВ «Профілактичний центр» ОСОБА_3 на лікуванні в медичному центрі ДП «Аметист» ТОВ «Профілактичний центр» не перебував.

Також згідно сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду та медичної довідки про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів у ОСОБА_3 не виявлено наркологічних чи психіатричних протипоказань.

Постановою слідчого відділення Дніпровського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області від 09.04.2014 року закрито кримінальне провадження в зв'язку з відсутністю кримінального правопорушення, передбаченого ст. 156 КК України.

Відповідно до довідки від 06.10.2015 року ОСОБА_4 дійсно навчається в третьому класі, закладу «Навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІ ступенів ліцей № 7 Вінницької міської ради» і відвідує школу в ІІ зміну, заняття закінчуються о 17:45.

Як вбачається з висновку виконавчого комітету Вінницької міської ради від 21.10.2015 року № 01-00-011-31448, враховуючи думку дитини, орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає доцільним визначити такий спосіб участі ОСОБА_3 у спілкуванні та вихованні дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4: щосуботи з 11-00 год. до 13-00 год. (протягом трьох місяців у присутності матері дітей, по закінченню тримісячного терміну без присутності матері дітей та з урахування бажання дітей); щонеділі з 18-00 год. до 20-00 год. (протягом трьох місяців у присутності матері дітей, по закінченню тримісячного терміну без присутності матері дітей та з урахування бажання дітей); необмежене спілкування з доньками особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та доньками, та з урахуванням бажання дітей.

Судом встановлено, що позивач та відповідач позитивно характеризуються, кожен має можливість забезпечити належний фізичний, духовний, соціальний розвиток дітей, проте вони не можуть дійти згоди щодо їх участі у вихованні дітей, між батьками дітей виникли непорозуміння щодо участі у вихованні батька, згоди щодо яких сторонами в позасудовому порядку не досягнуто.

Вирішуючи спір, суд правильно встановив фактичні обставини справи і застосував норми матеріального права, з огляду на те, що на протязі тривалого часу відповідач чинить позивачу перешкод в спілкуванні з дітьми, а відтак є потреба визначати способи участі батька у спілкуванні та вихованні дітей.

Оцінивши в сукупності встановлені факти і обставини, суд обґрунтовано прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 При цьому суд першої інстанції виходив з того, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, врахував ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дітей до кожного з них, вік дітей, стан їх здоров'я, дотримання режиму дня та відпочинку, розпорядку тижня, оскільки діти відвідують навчальний та дошкільний заклади.

Доводи ОСОБА_2 про те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував висновки органу опіки та піклування Вінницької міської ради від 21.10.2015 року не заслуговують на увагу.

Сторонами не заперечується та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають в неприязних стосунках. Їх зустрічі супроводжуються сварками та взаємними образами, а тому суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що визначений органом опіки та піклування обов'язок позивача проводити відповідні зустрічі з дітьми протягом трьох місяців у присутності матері може ускладнити виконання рішення суду та буде перешкоджати позивачу належним чином спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні.

Судова колегія враховує і той факт, що за наявності визначеного органом опіки та піклуванні у висновку від 21.10.2015 року способу участі ОСОБА_3 у вихованні дітей, ОСОБА_2 перешкоджає позивачу у визначений спосіб спілкуватися з дітьми.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції повністю проігноровані докази відображені у висновку органу опіки та піклування, що позивач грубо поводився з дітьми, застосовував до них насильство, в їх присутності погрожував їхній матері фізичною розправою, а тому спілкування дітей із людиною, яка вдається до таких вчинків, явно перешкоджає нормальному вихованню дітей є надуманими та не відповідають дійсності, оскільки не підтверджуються матеріалами справи.

Доводи відповідача про те, що суд не врахував факти неодноразового силового викрадення дітей позивачем судова колегія оцінює критично, оскільки те, що ОСОБА_3 30.12.2013 року без згоди ОСОБА_2 забрав дітей не є викраденням, так як відповідно до ст.ст. 141, 142 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Крім того, порядок виховання дітей та визначення їх місця проживання на той час вирішено не було.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 23 лютого 2016 року було зобов'язано відповідача ОСОБА_2 забезпечити явку в судове засідання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для з'ясування їхньої думки щодо визначення порядку участі у їх вихованні. Проте відповідач не виконала вимоги ухвали суду та не забезпечила явку дітей у судове засідання.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Тому ухвалене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) Войтко Ю.Б.

Судді: (підпис) Міхасішин І.В.

(підпис) Стадник І.М.

З оригіналом вірно:

Суддя апеляційного суду Войтко Ю.Б.