Рішення № 56443779, 09.03.2016, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8734/15-ц

Провадження № 2/635/337/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

09 березня 2016 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Полєхіна А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Сушко Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі ПАТ «Альфа-Банк») звернулося до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 20 липня 2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 500502390, за умовами якого Банк надав відповідачу кредит у сумі 37951,92 грн., у строк з 20 липня 2014 року до 21 липня 2016 року.

Згідно умов договору ОСОБА_1 зобовязалася в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком №1 до нього Графіком погашення кредиту.

ОСОБА_1 в період дії кредитного договору не дотримувалася його умов, внаслідок чого, станом на 12 жовтня 2015 року в неї перед позивачем виникла заборгованість за кредитом 24388,53 грн., за відсотками 2081,64 грн., по комісії 4453,01 грн., штраф 1130,18 грн.

Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_1 кредитних зобов'язань, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 32053,36 грн.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, не зявилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі /а.с. 22/.

Відповідач ОСОБА_1, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 липня 2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 500502390, за умовами якого банк надав відповідачу шляхом безготівкового перерахування кредит у сумі 37951,92 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,99% річних з датою остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та нарахування комісій - 21 липня 2016 року. Тип процентної ставки фіксована.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У зазначеному кредитному договорі та в загальних умовах кредитування (рефінансування) фізичних осіб визначені всі суттєві умови кредитного договору щодо виду банківських послуг, строку дії договору, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобовязань та інші. Зі змісту даного кредитного договору вбачається, що ОСОБА_1 підтвердила своїм особистим підписом, що ознайомилися і згодна з умовами та правилами надання банківських послуг, а також з графіком платежів та розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.

Відповідно до п. 2 умов вищевказаного кредитного договору банк надав позичальнику Кредит у сумі 37951,92 грн. для власних потреб, шляхом безготівкового перерахування на рахунок позичальника.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що банк свої зобовязання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 грошові кошти.

Відповідно до п. 2.6. кредитного договору платежі з повернення кредиту, сплати процентів за його користування, сум комісійної винагороди та інших платежів за цим Договором здійснюються щомісячно, рівними частинами у сумах та в терміни, в порядку та на умовах, визначених цим Договором та відповідно до Графіку платежів, який є Додатком №1 до цього Договору та його невідємною частиною.

Встановлено, що в період дії кредитного договору відповідач не дотримувалася його умов, внаслідок чого, станом на 12 жовтня 2015 року в неї перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 32053,36 грн., з яких: 24388,53 грн. кредит, 2081,64 грн. відсотки, 4453,01 грн. комісія, 1130,18 грн. штраф, 0 грн. 00 коп. пеня /а.с. 11/.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за вищевказаним кредитним договором, здійсненого позивачем, відповідачу станом на 12 жовтня 2015 року був нарахований штраф за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 1130,18 грн.

Суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення ОСОБА_1 від відповідальності за порушення зобовязання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором №500502390 від 20 липня 2014 року складає 32053,36 грн.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 жовтня 2015 року на адресу ОСОБА_1 направлено письмову вимогу про дострокове повернення кредиту /а.с. 17, 18/.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені договором кредиту, належним чином не виконує, суд знаходить позовні вимоги ПАТ «Альфа- Банк» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно меморіального ордеру № 104715 від 10 листопада 2015 року позивачем при предявленні позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218 грн. 00 коп. /а.с. 2/.

Питання про стягнення понесених позивачем судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, а саме позивачу суд присуджує з відповідача понесені ним і документально підтверджені судові витрати з судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 174, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (01001, м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р №37396000000004) заборгованість за кредитним договором № 500502390 від 20 липня 2014 року в розмірі 32053 (тридцять дві тисячі пятдесят три) гривні 36 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (01001, м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р №37396000000004) судові витрати з судового збору в розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Харківський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його отримання апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя - А.Ю. Полєхін