Постанова № 5643947, 06.11.2006, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"06" листопада 2006 р.Справа №2/6148-А

за позовом Державної податкової інспекція у Теофіпольському районі

смт. Теофіполь.

до приватного підприємця ОСОБА_1 смт. Теофіполь

про звернення стягнення на активи в сумі 128грн.70коп.

Суддя Дячук Т.В. Секретар судового засідання Будзинська В.Г.

Представники сторін:

від позивача: Калужська Н.О. - представник по довіреності № 268617/1 від 03.11.2006р.

від відповідача: не зявився

Суть спору: позивач у позовній заяві та його представник у судовому засіданні просять звернути стягнення на активи відповідача 128грн.70коп. податкового боргу, посилаючись що податкове зобовязання є узгодженим.

Про час, дату і місце судового засідання сторони повідомлені належним чином. Ухвала суду від 23.10.2006р. про відкриття провадження в адміністративній справі та повістка надіслані сторонам рекомендованими поштовими відправленнями і відповідно до поштового повідомлення №1050839 вручено відповідачу 27.10.2006р. Відповідач пись- мовий відзив на позов не надав, у судове засідання не зявився.

Оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про час та місце розгляду судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Відповідач приватний підприємець ОСОБА_1 06.06.2002р. зареєстрований, як субєкт підприємницької діяльності, реєстраційний №0383, за місцем проживання АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями свідоцтва про державну реєстрацію, виданого Теофіпольською райдержадміністрацією, та листом Теофіпольської райдержадміністрації № 739 від 05.07.2006р. Відповідач прийнятий на облік ДПІ у Теофіпольському районі, як платник податків, з 11.06.2002р.

Відповідачем 14.01.2005р. подано в ДПІ декларацію про доходи за 2004 рік, в якій відображено отримання відповідачем у 2004 році доходу у розмірі 990грн.00коп. Згідно проведеного позивачем 04.02.2005р. перерахунку, відповідач зобовязаний сплатити податок з доходів фізичних осіб-субєктів підприємницької діяльності у сумі 128грн.70коп., відповідно Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”.

Дана сума є узгодженим податковим зобовязанням. Позивачем вжито заходи до стягнення зазначеного платежу, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: копіями податкового повідомлення №0000201730/0/1287 від 04.02.2005р. про визначення податкового зобовязання в сумі 128грн.70коп., першої податкової вимоги №1/26 від 14.03.2005р. та другої податкової вимоги №2/49 від 14.04.2005р. Наявність податкового боргу підтверджується витягом з картки особового рахунку відповідача станом на 04.10.2006р.

У звязку з несплатою відповідачем суми податкового боргу позивачем подано позов.

Досліджуючи надані докази і оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування”, п.1.1 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ відповідач, як субєкт підприємницької діяльності, зобовязаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати податки і збори.

Податкове зобовязання самостійно визначене відповідачем у податковій декларації але не сплачене у встановлений строк і відповідно п.1.3 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами“ є податковим боргом.

Пунктом 3.1.1. ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

При цьому згідно п.2.3.1. ст. 2 та 1.6. ст. 1 зазначеного Закону та ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позивачу надано право здійснювати заходи з примусового стягнення податкового боргу, тобто звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу.

За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,6, 14, 69-72, 86, 104, 105, 112, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов державної податкової інспекція у Теофіпольському районі смт. Теофіполь до приватного підприємця ОСОБА_1 смт. Теофіполь про звернення стягнення на активи в сумі 128грн.70коп. задовольнити.

Звернути стягнення 128грн.70коп. (сто двадцять вісім гривень 70 коп.) податкового боргу на активи приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь державної податкової інспекція у Теофіпольському районі (смт. Теофіполь, вул. Леніна, 25, п/р 35212001002924 в УДК в Хмельницькій області, МФО 315013, код 33872569).

Згідно ст.ст. 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяТ.В. Дячук

Віддруковано 3 примірники: 1 - до справи; 2 - позивачу; 3 - відповідачу.